CNN: суперечки через маски нагадують багаторічну битву за обов'язкові ремені безпеки в авто

Минуло більше 60 років, перш ніж американці звикли пристібатися за кермом автомобіля.

Але у США немає стільки часу, щоб змусити своїх громадян звикнути до нового інструменту безпеки - масок.

І ремені безпеки в авто, і маски називають важливим заходом, який захищає людей від смерті.

І одне, й інше - невеличкий аксесуар, який з моменту свого запровадження спричинив протест від певних груп.

Адже вони відчули, що нововведення якось їх обмежує, - пише CNN.

Але все ж ремені безпеки перемогли.

Так, на це довелося витратити багато десятиліть, щоб пройти через всі законодавчі перешкоди.

Довелося провести ефективну й привабливу рекламну кампанію ("Клацай або плати штраф"), а також вмовити виробників автомобілів підтримати ремені безпеки й зробити її невід'ємною частиною керування автомобілем.

Здається неймовірним, що суперечки про обов'язкове використання ременів безпеки в авто тривали ще в 1990-х роках.

І опоненти використовували такі ж тактики, які сьогодні використовують ті, хто виступає проти обов'язкового одягання масок для захисту від коронавірусу.

"Можна подумати щось на зразок: "Гей, ухвалити закон про безпеку - це ж легко"", - сказав колишній професор Університету Мічигану і автомобільний історик Ден Алберт.

Але ні.

Дебати про ремені безпеки досягали апогею кілька разів за 20-те століття.

Спочатку це сталося в 1930-х, коли різко побільшало смертей на дорозі.

В деяких автомобілях почали встановлювати спеціальні пояси, але їхнє використання не було обов'язковим.

Інтерес до питання відновився в 1960-х роках, коли був схвалений Акт про національний трафік і безпеку моторного транспорту.

Закон вимагав від виробників автомобілів обов'язково встановлювати ремені безпеки.

Після цього потрібно було лише змусити водіїв використовувати їх.

США знадобилося ще майже 20 років для того, щоб зробити пристебнуті ремені безпеки обов'язковими.

Виробники автомобілів були найбільш гучними ворогами ременів.

Вони говорили, що такий елемент безпеки підвищить виробничу вартість машин, обвалить продажі й змусить водіїв думати, що їздити за кермом небезпечно.

За словами Алберта, компанії вели лобістську роботу проти закону, який зробив ремені безпеки обов'язковими.

Вони стверджували, що самі ремені були небезпечними й надто обмежували водіїв.

Самі ж автомобілісти не були в захваті від нових заходів безпеки.

Фінальна фаза ухвалення закону про ремені безпеки припала на 1980-ті роки.

Секретар з питань транспорту, а пізніше сенатор від Республіканської партії Елізабет Доул оголосила ультиматум: або виробники автомобілів встановлять подушки безпеки у всі машини до 1987 року, або штати, на які припадає дві третини населення США, ухвалять закони про обов'язкові ремені безпеки.

Невдовзі після того штат Нью-Йорк став першим штатом, який ухвалив такий закон.

Зараз всі штати окрім Нью-Гемпшира так чи інакше вимагають використання ременів безпеки.

Хоча в деяких з них пасажири на задніх сидіннях не обов'язково повинні пристібатися.

А в деяких штатах поліція не буде штрафувати водія за непристебнутий ремінь безпеки, якщо він не скоїв інше порушення правил дорожнього руху.

Зараз у США більше 90% водіїв пристібаються.

Хоча в 1980-х цей показник не перевищував 14%.

І навряд чи можна зустріти натовп на вулиці, який протестує проти використання ременів безпеки.

"Люди просто випрацювали звичку пристібатися", - сказав Алберт.

Аргументи ворогів масок майже ідентичні до тих, які озвучували лобісти, виступаючи проти ременів безпеки.

По-перше, вони вдаються до псевдонаукових тверджень.

Борці з ременями безпеки стверджували, що нібито водій буде у більшій безпеці, якщо під час аварії вилетить з автомобіля, а не буде пристебнутий до крісла в кабіні.

Ті, хто відмовляються носити маски, теж висувають схожі недоведені теорії.

Мовляв, маски неефективні й лише утруднюють дихання.

По-друге, використовується гра страхом і питанням свободи.

Дехто говорив, що ремені безпеки - це порушення особистої свободи.

Цей же аргумент використовують і проти масок.

Автомобілі були символом свободи.

Пересування за кермом виставлялося як щось, що звільняє, а не обмежує.

Алберт зауважує, що, принаймні, так про свою продукцію говорили виробники.

Відомий дизайнер автомобілів Харлі Ерл говорив, що створює свої машини, щоб водії "могли трошки відпочити".

Автомобільні компанії боялися, що "відпочинок" закінчиться, якщо будуть встановлені ремені безпеки.

Зникне вся романтика керування автомобілем.

Натомість з'явиться страх перед відкритою дорогою.

Професор психології Університету Британської Колумбії Стівен Тейлор сказав, що одягання маски сьогодні - це постійне фізичне нагадування абсурдності світу, в якому ми живемо.

Це маркер страху, визнання уразливості.

Одягати маску щодня - це, за його словами, визнавати, що публічне життя небезпечне.

За словами Тейлора, дуже невелика, але помітна меншина, яка протестує проти масок, не може змиритися з цими відчуттями.

Як зробити маски популярними? Можна позичити деякі прийоми у історії з ременями безпеки.

Таку думку висловила помічник професора Коледжу громадського здоров'я в Університеті Південної Флориди Джилл Робертс.

За її словами, маски повинні стати усюдисущими.

Вона зауважила, що ремені безпеки зараз за обов'язково встановлені в кожній машині.

І їх легко використати за бажанням.

Бізнес і школи повинні зробити маски готовими до використання, щоб вони завжди були під рукою.

Тоді люди стануть більш схильними їх одягнути на відміну від умов, за яких їм потрібно шукати й купувати собі маску.

Також Робертс вважає, що можна не лишити людям вибору, одягати маску чи ні, як це роблять деякі окремі бізнеси.

Наприклад, в мережі Walmart в США не можна зайти в магазин без маски.

"Якщо ви заходите туди і ви один з тисячі, на кому немає маски, ви виділяєтеся.

По-суті, це тиск оточення.

Він добре спрацював у випадку з ременями безпеки", - сказала Роберт.

Широке прийняття масок може з'явитися з часом, так само як це сталося із засобами безпеки в автомобілях.

Поки що маски - чужорідний аксесуар, з яким ми живемо з квітня.

За словами Тейлора, знадобиться час, щоб випрацювати звичку.

Але люди схильні адаптуватися.