Озеленення міст: як дерева сприяють психічному здоров'ю містян і не тільки

Дедалі більше людей обирають життя у містах.

Тому у них повинно бути більше місця - для дерев, кажуть екологи.

Вони не лише допомагають боротися зі шкідливими викидами та спекою, але й сприяють психічному здоров'ю.

Житлові будинки, офісні приміщення, автомобілі, вуличні кафе, зупинки транспорту, велодоріжки: у містах дуже мало вільного місця, зокрема, для природи.

Тож міські дерева перебувають у постійній боротьбі за територію, каже Соня Думпельманн, історик ландшафтної архітектури в університеті Пенсильванії.

І це попри те, що вони відіграють у всіх містах світу вирішальну роль.

Уже нині понад половина світового населення живе в містах.

До 2050 року до них мають приєднатися ще 2,5 мільярди людей.

Тож конкуренція за територію у містах зростатиме.

Саме на тлі цього дуже важливо, кажуть експерти, розглядати дерева не лише як виключно естетичне збагачення міст.

Охолоджувальна сила дерев.

Дерева - це справжні потужні станції, коли йдеться про регуляцію міського мікроклімату.

Вони очищують повітря, вбираючи вуглекислий газ, вони дають тінь та всмоктують через їхню розгалужену систему коріння воду, що зменшує небезпеку зсувів після злив.

Але передусім вони мають охолоджувальну властивість, що зменшує у містах ефект теплового острова.

Оскільки каміння та бетон нагріваються особливо сильно та випаровують тепло дуже повільно, у містах зазвичай значно тепліше, ніж в заміських місцевостях.

"Дерева можуть дуже сильно впливати на температуру міста", - каже Тобі Моракіньо.

Міський кліматолог вивчає охолоджувальну дію дерев у Акуре, на південному заході Нігерії.

Його дослідження показують: Якщо дерева утворюють тінь для будівель, температура у них може знизитись на 5 градусів за Цельсієм.

Особливо для африканських міст, таких як Акуре, що розташовані південніше від Сахари та у яких середня максимальна температура рідко падає нижче 38 градусів, охолоджувальний ефект дерев - це важливий та доступний інструмент у боротьбі проти спеки.

Дерева стримують ґрунт від зсувів.

Дерева можуть запропонувати значно більше екологічних послуг, додає Кріс Брак, лісовий еколог у Австралійському національному університеті та директор Національного ботанічного саду у Канберрі.

"Вони забезпечують біологічне різноманіття, естетику та задовольняють нашу глибинну потребу у природі навколо нас", - каже Брак у розмові з DW.

Брак посилається при цьому на термін "біофілія" - вроджене людське бажання єднання з природою.

І справді, дедалі більше досліджень показують, що люди, які живуть у місцях з більшою кількістю дерев, відчувають менше стресу та рідко страждають від психологічних хвороб порівняно з тими, хто живе у місцевості без дерев.

Тож наша потреба у деревах у містах зростає.

Але міські дерева перебувають "у постійній боротьбі" за територію, каже Брак.

Каналізації, дороги та підземні паркінги перешкоджають розростанню коріння дерев, тоді як на поверхні дерева страждають від пилу та викидів.

До цього варто додати механічні струси через транспорт, дедалі екстремальніші погодні умови та пошкодження коріння в процесі будівництва.

Масове вимирання дерев через брак вологи.

Але найбільша загроза для міських дерев, розповідає Сомід Саха, експерт з лісової екології у містах при Інституті технологій у Карлсруе, це посуха.

Після безпрецедентної спеки у Європі у 2018 році від браку води загинула третина усіх дерев, висаджених у Карлсруе за останні чотири роки.

На це вказує дослідження місцевого відомства з озеленення.

"Без достатньої кількості води дерева стають слабкими, і це робить їх уразливими перед хворобами", - пояснює Саха в інтерв'ю DW.

Водночас зменшення кількості птахів та кажанів сприяє поширенню шкідників, які у свою чергу атакують дерева та послаблюють їх.

У багатьох мегаполісах по всій планеті за останні роки з'явилися унікальні проєкти з озеленення.

У Нью-Йорк висадили між 2007 та 2015 роками мільйон дерев, тоді як мер Лондона Садік Хан хоче озеленити понад половину столиці Великобританії до 2050 року, щоб вона увійшла в історію як перше "місто-національний парк".

А Париж хоче вже до кінця 2020 року створити чотири внутрішньоміських лісів.

Поза Глобальною Північчю, як, наприклад, в Індії, батьківщині еколога Сахи, або у Нігерії, де живе кліматолог Тобі Моракіньо, дуже рідко у містах зустрічаються дерева.

Там громадам бракує банально грошей, щоб більше приділяти увагу озелененню міст.

На захист дерев-чужинців.

Дедалі вища температура повітря та сильні зливи, які є наслідками змін клімату, вимагають більшої витривалості від міських дерев.

Екологи вважають, що міста в усьому світі повинні більше саджати таких дерев, які добре витримують спеку та адаптовані до штучного ландшафту міст.

Зазвичай це види, які не присутні у тих чи інших регіонах, як трилопатовий клен, який походить з Китаю, Кореї та Японії.

Багато людей пручаються ідеї висаджувати немісцеві види.

Натомість екологи Брак та Саха бачать у цьому великий шанс.

По-перше, є велика різниця між "немісцевими деревами" та "інвазійними деревами", що є шкідливими для місцевої флори, адже через брак природних ворогів вони швидко поширюються та можуть витісняти місцеві види.

Щоб вивчити, як місцевий тваринний світ уживається із немісцевими деревами, команда лісового еколога Сахи проводить дослідження в Німеччині.

Його австралійський колега Брак каже, що хоча в його рідному місті Канберрі майже усі міські дерева - "екзотичні", їхніми плодами залюбки живляться місцеві птахи.

А ссавці, що живуть на деревах, залюбки обирають "екзотичні" дерева за домівку.

Містяни за дерева.

Одне з рішень проблеми утримання міських дерев, яке останніми роками набуло популярності, це залучення містян до догляду за ними.

У Нью-Йорку місцеві жителі можуть пройти курс, щоб стати офіційними доглядальниками за міськими деревами.

У Берліні, де містян раніше не долучали до догляду за деревами, міська влада закликала людей поливати влітку дерева біля своїх будинків.

Крім цього, містяни можуть звернутися по дозвіл для догляду за ділянками із деревами.

Таке залучення звичайних громадян має переваги й недоліки, каже ландшафтна історикиня Думпельманн.

Наскільки це дієво, залежить від культури міста.

Утім полив дерев "проявив себе як справді дієвий захід".

Хоча висадження дерев у містах та догляд за ними не можуть вирішити проблему зміни клімату, це, однак, ефективний та доволі простий спосіб краще пристосуватися до наслідків глобального потепління.

"Це те, над чим ми повинні працювати, водночас долаючи причини кліматичних змін", - додає Думпельманн.

Окрім кліматичних переваг, збільшення кількості дерев може сприяти кращому розумінню природи містянами.

"Це означає, бачити дерева як живі створіння, що ростуть і так само мало захищені від стресових факторів міського життя, як і люди", - сподівається лісовий еколог Брак.

Це означає, бачити природу як частину міського життя, а не за принципом "тут місто", а "там природа".