Круїзні лайнери почали здійснювати морські тури «в нікуди». Наскільки це весело?

Туристичні компанії почали пропонувати морські круїзи «в нікуди» після майже пів року карантину.

Першою стала німецька TUI Cruises, яка запустила кількаденні тури без зупинок у портах та з підвищеними заходами безпеки, повідомляє Wired.

Круїзний лайнер відчалює від німецького узбережжя, курсує кілька днів морем і повертається назад.

До кінця серпня TUI Cruises планує подовжити морські екскурсії до семи днів, демонструючи туристам види на узбережжя Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Кількість пасажирів має бути обмеженою, камери з тепловізорами щоденно слідкують за температурою їхнього тіла, на борту є тести на COVID-19, а маски обов’язкові навіть у ліфтах і коридорах.

Формат «усе включено» залишається, проте на шведських столах страви й напої накладають офіціанти.

(Не)розважальна програма.

Розважальна програма, звісно, вже не така й розважальна, як це було до пандемії, коли туристів приваблювала можливість оглянути різні міста світу.

50-річна німкеня Катрін, яка побувала з дочкою на першому круїзі «в нікуди», насолоджувалася сонцем і басейном, але визнала, що без екскурсій на судні доволі нудно.

«Вишенькою на торті», за її словами, став момент, коли екіпаж лайнера наказав танцівникам у масках припинити виступ через недотримання соціальної дистанції.

З тих же міркувань на вечірках грали спокійну музику, аби люди менше рухалися.

На виставах можуть бути присутні вдесятеро менше людей, ніж вміщає зала.

Відвідувачі сидять за кілька порожніх стільців один від одного, а решта пасажирів мусять дивитися телетрансляцію у себе в каюті.

Навіщо це треба?.

Круїзи «в нікуди» – спроби трохи піднятися з кризового дна і сигналізувати клієнтам, що круїзний туризм ще живий.

Крім того, такі мінікруїзи дозволять тестувати можливості та способи відновлення морських турів із послабленням карантинів у постковідну епоху.

Обіг світової індустрії морських круїзів перевищував 120 мільярдів доларів на рік та забезпечував понад 1,2 мільйона робочих місць.

Індустрія зазнала збитків не лише через закриття кордонів і зупинку туризму – але й фінансових та репутаційних втрат через численні судові позови.

На початку пандемії круїзні компанії виявилися не готовими впоратися зі спалахами інфекції.

Один із найсумніших випадків стався з лайнером Diamond Princess, який простояв на карантині у порту японської Йокогами протягом лютого.

На COVID-19 захворіло понад 760 осіб (серед яких були українці), 11 померли.

Та навіть якщо круїзні компанії доведуть, що можуть забезпечувати безпеку на лайнерах, залишиться чи не найбільша проблема: чимало людей просто не матимуть грошей на подібний відпочинок.

На Ла-Манші скупчилися «лайнери-привиди».

Підприємливі британці возять туристів на поромах і човнах подивитися поближче.

Під прапором Монголії.

Індустрія морських круїзів – одна з останніх, які можуть сподіватися на державну підтримку, адже круїзна бізнес-модель десятиліттями будувалася в обхід державних регуляцій.

Як відомо, більшість туристичних суден курсують під прапорами не тих держав, до яких належить власник чи оператор, а тих, де найзручніше податкове і трудове законодавство.

Так, круїзна компанія Royal Caribbean базується у Маямі, але реєструє свої лайнери у Ліберії.

Деякі кораблі навіть ходять під прапорами Монголії чи Болівії, які навіть не мають виходу до моря.

Команду в круїзи набирають з іноземців із країн з низькою оплатою праці: Філіппін, Індонезії, Росії, України.

Та за коронавірусної кризи ці хитрощі грають проти круїзних компаній.

Зокрема, такі американські компанії, як Royal Caribbean, не матимуть стосунку до трьох трильйонів доларів, які уряд США спрямовує на підтримку громадян і бізнесів під час пандемії.

Круїзний туризм є також вагомим чинником забруднення у Лісабоні – річні викиди вуглецю від круїзних лайнерів на 86% перевищують викиди від усього автомобільного трафіку в столиці Португалії.

Один великий лайнер забруднює довкілля на рівні п’яти мільйонів автомобілів, якби вони пересувалися тим самим маршрутом.