Путешествовать по Украине и не разлюбить ее: практические советы для комфортного отдыха

В стране появилось множество хороших дорог, и найти красивое жилье вполне реально и недорого (укр).

Пишу цей текст, сидячи на березі моря під Одесою.

Навколо - затишний садок, під ногами - три квадратних метри саморобного пляжу, а попереду - східці, що спускаються прямісінько у море.

За день оренди цього будиночку із мрій інтроверта ми платимо 700 гривень на трьох.

Від друзів я часто чую щось на кшталт: "Подорожувати Україною так некомфортно, нудно, дорого, жахливі дороги, скрізь бруд та сміття, дивитися нема на що".

Від початку карантину я зробила більше 25 невеличких подорожей навколо Києва та сусідніх областей, на південь та до Карпат.

Щоразу ми насолоджувалися тим, скільки вражень можна отримати зовсім поруч з домом.

Звісно, якщо добре підготуватися.

Тож нумо разом подивимося на розповсюджені міфи і спробуємо їх спростувати.

Можливо, наприкінці ви нарешті заплануєте свою ідеальну подорож Україною, адже попереду красива і тепла осінь!.

Готуючись до подорожі Україною, важливо пам’ятати, що ця країна буде привітною та відкритою для дослідників.

Якщо порівнювати із іншими країнами світу за схожістю формату відпочинку, Україна нагадує мені країни Південної Азії чи Латинської Америки.

Ці країни надзвичайно "живі".

Ними подорожуєш у пошуках пригод, історій, цікавих попутників чи нових відкриттів.

Звісно, якщо тобі хочеться комфорту, ти завжди можеш заплатити більше та катнути на Гоа, як я робила, коли жила в Індії та втомилася від аскетичних побутових умов у помешканнях звичайних індусів.

Але більшість часу у таких країнах варто відвести на знайомства з місцевими, мати відкриті очі до цікавинок навколо та бути готовим робити те, що у звичайному житті вдома ви ніколи не зробите.

Інколи, щоби під час чергової вилазки вихідного дня дістатися до цікавого палацу, нам доводилося лазити через паркани та вести перемовини з охороною військової частини.

Часом на нібито відомій і популярній локації є секретики "для своїх" (наприклад, залаз на дах Тараканівського форту через димар).

А іншим разом можна взагалі не потрапити на об’єкт, до якого ви їхали 30 км по повному бездоріжжю, бо "карантин".

Висновок перший: майте правильні очікування щодо формату подорожей Україною та будьте готовими до пригод.

Пригоди почнуться відразу з моменту з’їзду з дороги державного значення.

Адже так, якість покриття у нас досі не найкраща.

Проте не помітити зміни зможуть лише ті, хто вперше починає їздити країною або раніше обмежувався трасами Київ-Чоп та Київ-Одеса.

За останніх п’ять років комфортність подорожей Україною на авто зросла у десятки разів.

Кожних 150-200 км можна знайти сучасну заправку з нормальною вбиральнею та адекватним вибором снеків (у тому числі для вегетаріанців).

Масово ремонтують дороги у цілих областях (цим літом практично повністю оновили дороги Закарпаття і ще кількох регіонів).

У тих населених пунктах, де є проактивні лідери місцевого самоврядування, покриття теж буде хороше.

Безліч хороших доріг з’явилося у Житомирській та Вінницькій областях, вже не так страшно подорожувати Франківщиною.

Навіть Черкаська область нарешті взялася до загоєння асфальтових ран, що десятиліттями підстерігали на водїїв за кожним поворотом дороги.

Висновок другий: помічайте позитивні зміни!.

Ретельно вивчайте свіжі відгуки про маршрут, яким плануєте їхати, перевіряйте плани ремонту Укравтодору, щоби не стояти у годинних заторах, та позичте/орендуйте паркетник, доки країна ще у стані ремонту.

Скаржитеся на відсутність хорошого житла на маршруті? Спробуйте прямо зараз знайти щось пристойне поруч із Асканією-Новою.

Вдалося? Мені - ні.

Така історія була розповсюдженою по всій країні ще 5-10 років тому.

Сьогодні проблемних сірих плям без комфортного житла лишилися одиниці.

Переважно там, де ще не відремонтовані дороги і не доїхали більш вибагливі туристи.

У той же час, саме у таких місцях найкрасивіша природа та найнеймовірніші відкриття, що належатимуть лише вам.

Цього літа ми жили у шикарному новому готелі у Буковелі за 750 грн з людини.

Чілились у будиночку прямісінько на березі моря під Одесою за 233 грн з людини.

Зупинялися у гірському туристичному кемпі, який мав як наметове містечко, так і котеджі з усіма побутовими умовами та вітальнею із комином за 400 грн з людини.

Знайти класне житло можна кількома способами.

Найпростіший - підписатися на тревел-сайти, які ведуть команди із хорошим смаком.

Наприклад, безліч стильних і зручних локацій можна знайти на сайті Veterdoit.

Там є підбірки красивих будинків та готелів на Чорному морі, біля Києва, на Західній Україні, а ще купу ідей для власних маршрутів країною.

Трішки складніший - шукати самостійно на агрегаторах (найпристойніші варіанти, звісно, будуть на airbnb).

Або просто запитати поради у всезнаючого Фейсбуку.

net - здесь только то, о чем вы не можете не знать.

Висновок третій: знайти комфортне і красиве житло в Україні цілком реально.

Слід лише витратити на це стільки ж часу, скільки ви витрачаєте на пошук класного житла за кордоном.

Тепер трішки про те, що, де і як варто дивитися під час подорожі.

Коли ми ліктями проштовхуємося крізь Сікстинську капеллу, стоїмо три години у черзі до Ейфелевої вежі чи намагаємося зловити ракурс без людей біля Пізанської башти, це нас не примушує писати обурливі пости.

Проте забагато туристів навколо Бакоти чи на Блакитних озерах відразу відгукуються обуренням та прямують до Фейсбуку.

Що можна зробити, аби не бути 50-им у черзі зробити фотографію на рожевому озері:.

Рухайтеся проти потоку туристів.

Намагайтеся відвідувати відомі локації у будні, це значно зекономить вам нерви та й трохи грошей.

Сплануйте маршрут так, щоб ця пам’ятка була у вашому маршруті першою або останньою (наприклад, відвідайте безлюдні природні парки Чернігівщини, і лише надвечір дістаньтеся Батурина).

Спробуйте побувати на видовій локації на світанку чи на заході сонця.

Це гарантує вам не лише усамітнення (більшість туристів дуже ліниві і дістануться туди не раніше 9-10 ранку), а ще і красиві фотографії при м’якому світлі.

Відвідуйте "несезонні" локації.

Красиві водойми будуть ще прекраснішими восени, коли навколо них не буде відпочивальників із шашликами.

Станіславські кручі так само прекрасні взимку.

А починати відвідувати Витачів чи Трахтемирів можна ще до травневих свят.

Починайте подорож у п’ятницю.

Це подарує вам додатковий день без натовпів навколо та дозволить уникнути заторів під час повернення додому.

Не плануйте подорожей на традиційні довгі вихідні у традиційні напрямки.

Найпрекраснішим День незалежності буде у порожньому Києві.

Висновок четвертий: почитайте, як зазвичай подорожують ваші друзі, і зробіть навпаки.

Що можна подивитися в Україні, крім відомих локацій? Тут може допомогти кілька наступних ідей:.

Плануйте тематичні подорожі.

Я найбільше люблю шукати закинуті будівлі (млини, палаци, колишні військові частини, костьоли тощо).

Це гарантує мінімум людей на локації та дозволяє повноцінно насолодитися архітектурними деталями чи природою.

Є багато блогерів, які діляться своїми тематичними маршрутами (дослідники залізниці, карпатських сироварень, старовинних будиночків Чернігівщини, печер Тернопільщини чи традицій Бессарабії).

Натхнення можна знайти і на сторінках проєкту Ukraїner, який розповідає історії цікавих персонажів з усіх куточків країни.

Саме завдяки їхнім експедиціям я запланувала велику подорож на Криворіжжя та Полісся, у напрямку яких ніколи навіть не дивилася (ну, що цікавого може бути у суцільних лісах чи поміж заводами?).

Робіть цікавим весь маршрут, а не прямуйте лише до кінцевої точки.

Часто ми навіть не уявляємо, які круті об’єкти розташовані у кількох кілометрах від дороги, якою ми постійно їздимо до Одеси/Львова/Харкова.

Відкрити очі допоможе ця карта, яку зробив Володимир Омелюх.

Також може стати у нагоді цей ресурс.

Шукайте місцевих мешканців або провідників.

Гід у гірському музеї може раптово підказати, де знайти смачну локальну форель.

Пластун найкраще покаже стежки Карпатами, нагодує афинами та суницею, приведе до високогірної сироварні з теплим молоком та щойно звареним сиром.

Місцевий мешканець на Півдні підкаже, де краще купувати диню з кавуном, і у кого зазвичай смачні персики.

Висновок п’ятий: зупиняйтеся для розмов із місцевими, запитуйте поради, розмовляйте, шукайте, будьте відкритими до зміни планів та маршрутів.

Кілька фінальних практичних речей, які будуть важливими за межами Києва:.

не забувайте наперед подбати про харчування (набір для пікніку та термосумка врятують вас від перекусів у кафешках із пластиковими столами);.

медикаменти (якщо подорож тривала і з дітьми - наперед вивчіть, що із медзакладами поруч);.

набори порятунку авта ("крокодили", лопата, трос, світловідбивні жилети) та наперед продумані локації для заправки (у останній подорожі Чернігівщиною за 11 годин дороги ми побачили лише 1 пристойну заправку);.

завантажте оффлайн карти (наприклад, maps.

me) та майте сімки усіх трьох операторів для екстреного зв’язку із віддалених точок;.

нині банківські термінали є навіть у віддалених прикордонних районах, проте, для купівлі придорожніх чи бабусиних смаколиків краще мати при собі запас готівки.

Будьте готовими до пригод, гнучкими і позитивними.

У світі залишилося не так багато безпечних країн, у яких можна зірвати на полі кілька качанів кукурудзи, поласувати шовковицею або абрикосами з дерева, насолодитися смаком свіжого молока, піднятися на дах млина чи спуститися у шахту військової частини, де зберігалися ракети з ядерними боєголовками, під’їхати упритул до вітряка чи сонячної станції.

Цінуйте ці можливості та ретельно готуйтеся до нових відкриттів!.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Напишите нам.