Путівник для заробітчан. Правила перетину кордонів найпопулярніших країн

За даними Світового банку українські заробітчани в 2019 році надіслали додому $15,8 млрд.

Прогноз на 2020-й невтішний.

Ця цифра буде значно нижча.

Скільки наших громадян працюють за кордоном, ніхто точно не знає.

Інститут демографії в своєму звіті за 2018 рік оцінював загальну кількість українців, котрі одночасно працювали за кордоном в 1,5-5 млн чоловік.

Занадто широка «вилка».

Але навіть найскромніші оцінки свідчать про одне: робота закордоном є порятунком для мільйонів наших громадян та їх родин.

Коронавірус вніс свої корективи в життя цих людей.

Багато з тих, хто вже працював за кордоном, через карантин не змогли цьогоріч повернутися додому на свята, а ті, хто хотів поїхати на заробітки, змушені були залишилися в Україні.

При цьому трудові мігранти виявились настільки важливими для економік розвинених країн, що деякі з них не змогли відмовитися від послуг наших заробітчан навіть в умовах пандемії.

І хоча багато країн обмежили в’їзд іноземних громадян на свою територію, ці заходи радше стосуються іноземців, котрі перетинають кордон, ніж тих, котрі вже працює на території цих держав.

Аналітична служба міжнародного сервісу оголошень OLX зазначає, що повідомлення про роботу за кордоном для українців, розміщені на сайті в 2019 році найбільше стосувалися Польщі, Німеччині, Словаччині, Чехії, Угорщині та Литві.

При цьому на Польщу припадає більше половини усіх вакансій.

«Главком» зібрав інформацію про те, які обмеження зараз діють для трудових мігрантів при перетині кордону та отриманні віз на найзатребуваніших напрямках.

Найпопулярніші для наших заробітчан країни знаходяться на території Європейського союзу.

Ще в березні офіційний Брюссель прийняв директиву, котра де-юре заборонила в’їзд громадян третіх країн на територію «розширеної зони ЄС», в котру увійшли держави Шенгенської зони, а також чотири асоційовані країни Шенгенської угоди – Болгарія, Хорватія, Кіпр та Румунія.

Винятком є перетин кордону довготерміновими резидентами ЄС, та особами з довготерміновими візами.

Також право на перетин кордону мають особи, котрі виконують важливу соціальну функцію (медики, науковці в галузі охорони здоров’я, працівники, що доглядають за літніми людьми), прикордонники, поліцейські, працівники транспортної галузі (водії вантажівок, моряки і т.

д.), а також дипломати, персонал міжнародних організацій та працівники гуманітарних місій.

Окрім цього директива наголошує, що боротьба з поширенням пандемії є спільною справою усіх країн ЄС, а карантин навряд буде ефективним, якщо до цього не долучаться усі.

Однак, як вже було сказано вище, економіка низки країн ЄС дуже залежить від трудових мігрантів.

Тому деякі члени Євросоюзу в питанні українських заробітчан почали керуватися національним законодавством.

Для збереження трудових ресурсів на території країни польський Сейм ще в березні ухвалив закон, котрий дозволяє українцям, що легально перебувають на території країни, надалі продовжити свій легальний статус.

Згідно з запровадженими Сеймом правилами, українцям, котрі перебувають к Польщі на підставі національних віз на період введення епідеміологічних обмежень (з 14 березня) автоматично продовжуватиметься право перебування в країні.

При цьому їм не видається нова карта перебування чи візова наклейка.

Також на підставі таких документів українці не можуть залишатися на території інших країн Шенгенської зони.

Також особи з такими документами при виїзді з території Польщі втрачають право на таку пільгу.

Однак вони можуть і надалі вчитися та працювати в Польщі.

Також з 22 березня польські консульства почали видавати візи на в’їзд до країни працівникам, що мають запрошення на виконання сільськогосподарських та садівничих робіт.

Усім іншим українцям, крім категорій перерахованих в директиві Єврокомісії, візи не видаються.

Окрім цього станом на 14 серпня громадяни України та Білорусі після перетину кордону повинні відбути двотижневий карантин.

На сайті посольства Німеччини в Україні говориться, що крім перерахованих євродирективою категорій українців право на в’їзд до країни мають окремі наймані працівники.

Зокрема винятки складають фахівці з конкретною пропозицією роботи на території Німеччини: вчені/дослідники, працівники, котрі перебувають у відрядженні в рамках однієї групи компаній, керівний персонал, ІТ-спеціалісти, а також зайняті в роботі, що має особливий суспільний інтерес.

Також винятком є студенти, навчання котрих не може проводитися повністю з-за кордону.

Ця норма поширюється на всіх, хто має підтвердження про зарахування.

Однак вона не стосується абітурієнтів та тих, хто в’їжджає з метою проходження мовних курсів планує ознайомитися з можливостями вступу (так званий ізольований мовний курс).

Візи для студентів все ще дозволені.

Однак на сайті наголошується, що в’їзд до Німеччини з України, як правило, неможливий через існуючі карантинні обмеження.

Окрім євродиректив, уряд Угорщини також ухвали свої правила в’їзду на територію країни.

За останньою редакцією від 15 липня, усі країни світу поділено на три зони за рівнем зараженості: зелену (з низьким рівнем зараження), жовту (з середнім) та червону (з високим).

Рішення про зарахування країни до тієї чи іншої зони приймає головний санітарний лікар країни.

Для тих, хто приїздить до Угорщини з зеленої зони, – в’їзд вільний.

Іноземці, котрі приїздять з жовтої зони підлягають обов’язковому тестуванню.

При виявленні захворювання в’їзд забороняється, в іншому випадку обов’язкова обсервація.

А от громадянам країн червоної зони, до якої з середини липня належить і Україна, в’їзд заборонений у будь-якому випадку.

Виняток становить малий прикордонний рух.

У цьому випадку дозволяється заїжджати на територію країни на 30 км від кордону на 24 години.

За порушення – штраф 100 тис.

угорських форинтів (біля 300 євро).

Однак з 15 липня консульства почали видавати робочу візу типу D, наявність котрої прирівнює українця до громадянина Угорщини.

Тож при наявності цієї візи громадяни України можуть в’їхати до Угорщини при умові обов’язкового 14-денного карантину.

Як і в Угорщині, на Кіпрі також діють свої правила щодо розподілу країн на ступені зараження Covid-19.

Країни розділені відповідно на категорії А, В, С.

При цьому Україна віднесена до категорії з найвищим ступенем зараження – С.

З цієї причини в’їзд на острів можливий лишень для тих українців, котрі є членами родин кіпріотів та таких, що перебувають з дипломатичною місією.

У Словаччині діють досить жорсткі вимоги правила.

Ледь не з початку пандемії країна закрила свої кордони на в’їзд для іноземців.

А право на транзит мають лишень громадяни ЄС, котрі подорожують через кордон з Чехією та Австрією.

Згідно з правилами цієї держави право на в’їзд до неї мають лише іноземці, котрі мають довгострокову візу на перебування більше 90 днів, візу на проживання, а також ті, в кого є віза D/VR (довгострокова віза з метою отримання дозволу на проживання).

Щодо транзиту, то українець котрий приїжджає на територію цієї країни з України, може отримати право на в’їзд на 24 години виключно за наявності відповідної ноти посольства.

У Литві, як і в Польщі, в березні скасували адміністративну відповідальність за незаконне перебування на території країни під час карантину.

Згідно з правилами цієї країни, заробітчани, термін перебування котрих закінчився під час карантину, могли перебувати у Литві протягом двох місяців після карантину.

Однак вже в червні карантин було скасовано і в цю норму були внесені корективи.

Особи, котрі перебували в країні незаконно, повинні були виїхати з країни до 17 серпня.

В іншому ж держава видає та продовжує робочі візи при умові 14-денного карантину після прибуття.

Російський напрямок навіть попри війну залишався затребуваним серед українських заробітчан.

Між країнами досі діє безвізовий режим, одна кордони для вільного перетину з цією країною в березні також було закрито.

Тапродовжити легальний статус перебування в Росії також можна було без особливих проблем.

В липні жорсткі заходи були скасовані і люди без проблем могли в’їхати в країну, але при умові медичної довідки про відсутність Covid-19.

Це має бути ПЛР-аналіз, зроблений не пізніше, ніж за три дні до перетину кордону.

У разі відсутності такого документу, іноземець має зробити такий аналіз вже на території країни-агресора протягом трьох днів після перетину кордону.

Санітарний кордон.

Отже, відразу після початку пандемії між Україною та іншими країнами з’явилась стіна.

І хоча згодом деякі країни скасували жорсткі карантинні заходи, в цілому дорога за євро/доларом чи рублем виявилася для українців значно ускладненою.

Ті ж громадяни, котрим на момент запровадження карантину вдалось втриматись за робоче місце за кордоном, отримали іншу проблему – вони виявилися ізольованими від своїх українських родин, оскільки виїжджаючи з Євросоюзу чи Росії вже не змогли б повернутися назад.

Після послаблення карантину виїхати з України змогли сезонні працівники галузі сільського господарства, а в деякі країни можна було виїхати при наявності робочої візи та при умові обсервації.

Однак і тут не обійшлося без проблем.

Варто лиш згадати історію, коли навесні український уряд не випустив чартери з українцями на заробітки і це обернулося міжнародним скандалом.

І хоча світ вже починає адаптуватись до пандемії, а деякі країни почали пом’якшувати карантинні заходи, до остаточного подолання кризи ще далеко.

ЄС поки не поспішає скасовувати карантинні заходи і навряд вони скасовані у всіх країнах одночасно.

Більш того, епідеміологічна ситуація погіршується і в Україні, і в Європі.