Україна може залишитися без прісної води: еколог назвав причину

Проблема забруднення водойм України наразі є гострою і актуальною. Через це річки міліють, тваринний світ вимирає, а кількість прісної води, придатної до споживання, катастрофічно зменшується. 

Викинуте у воду сміття, особливо пластик, починає утворювати сміттєві острови й подорожувати  водоймами. Це видовище  сумне і тривожне, кажуть науковці. Сміття немов натякає людям, що воно нікуди не зникає і не зникне, а за собою треба прибирати, бо незабаром такі острови будуть всюди. Так, наприклад, днями у Запорізькій області на Дніпрі острів зі сміття приплив до узбережжя, а відпочивальники на пляжі змушені були його прибрати. Він складався з пластикових пляшок, посуду, поліетиленових пакетів і водоростей.

"Дарунок води" зафільмували відпочивальники та виклали відео у соцмережі. Одна жінка не витримала й, озброївшись пакетом, заходилася прибирати сміттєвий острів і виносити зібране на смітник.

Сайт ТСН.ua запитав у екологів, чому утворюються сміттєві острови, як з ними боротися і до чого вони можуть призвести. 

Сміттєві острови: причини їхнього утворення

Як розповів ТСН.ua голова Національної екологічної ради України, еколог Олександр Чистяков, жахливі сміттєві острови виникають у Світовому океані.

"У нас є дві сміттєві плями у Тихому океані. За своїми розмірами вони перевершують штат Техас. Там зібралися мільйони тонн пластикового сміття. У річках накопичується сміття на дні. Ми його не бачимо, а водолази, які занурюються у воду, говорять, що все дно всіяне пластиком. Загалом це пластикові пляшки, поліетиленові пакети, одноразовий пластиковий посуд тощо. Пластик не розкладається, а розпадається на мікрочастини протягом кількох століть. Ним починає харчуватися риба, а ми їмо цю рибу. Коло замикається. Таким чином ми отримуємо назад пластик, який викидаємо", - розповідає еколог.

Проблема сміттєзвалищ

Олександр Чистяков зазначає, що загалом пластик збирається у прибережній зоні після відпочинку людей. Також сюди входять несанкціоновані сміттєзвалища, які наблизилися до цієї зони, особливо це стосується Закарпатської області, тому що гірські ріки, коли розливаються, змивають усе на своєму шляху, і це тягне за собою міжнародні конфлікти.

"Угорщина неодноразово надсилала нам ноти протесту через те, що ми Тисою спускаємо до них гори пластикового сміття. Це десятки, а то й сотні тонн. Законних сміттєзвалищ в Україні 6 тисяч, а незаконних - 35. Вони займають понад 4,5 тисячі кілометрів квадратних. Це більше, ніж Закарпатська область. Фактично, територію, яка дорівнює одній області, засипали сміттям. Пластик зараз усюди, ми просто його не помічаємо", - говорить Олександр Чистяков.

Куди подіти сміття

Еколог каже, щомісяця в Україну завозиться 10 тисяч тонн грануляту, з якого потім виготовляють пластиковий посуд, а усі сумарні міцності, які наявні в країні, можуть переробити не більше 1 тисячі тонн пластику. Тож 9 тисяч тонн осідають на полігонах.

"Це такі скромні підрахунки. У нас переробка сміття фактично стоїть на нулі. В Україні переробляють тверді побутові відходи в розмірі 3-4 відсотків від загальної кількості. Це катастрофічно, тому що у тій же Європі це 70%, в Норвегії, наприклад, 96%. Там узагалі закуповують сміття у інших країн, щоб у них виробництво не простоювало. Усюди сміття не тільки переробляють, а й отримують користь: чи електроенергію, чи добрива для полів", - зауважує Олександр Чистяков.

Забруднені моря

Що ж до морів, то тут, говорить Олександр Чистяков, складається така ж ситуація, що й із ріками. Забруднені річки несуть сміття в море, плюс уже на місцях відпочивальники засмічують узбережжя.

"Ми нещодавно знімали 2-серійний документальний фільм про забруднення Чорного моря. Ви знаєте, звідки ми його почали знімати? З Києва. Тому, що в Дніпро впадають малі річки, які приносять пластик, Дніпро впадає у Чорне море. Ми вийшли в Чорне море на дослідницькому судні й помітили, що кожні 5 хвилин повз нас пропливав якийсь пластиковий предмет. Зустрічалися пластикові контейнери, зламаний пластиковий стілець тощо. У нас жахливе забруднення наших водойм", - говорить Олександр Чистяков.

 А що далі?

У майбутньому забрудненість річок може мати негативні наслідки, оскільки з водойм, які є на території України, ми отримуємо питну воду.

"У нас 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 1100 водойм, у нас 1 мільйон 300 тисяч гектарів прісної води і водночас ми вважаємося маловодною країною. За останніми дослідженнями, які проводив Світовий банк, зі 180 країн ми посіли 125-те місце  за кількістю питної води на душу населення. Ми стоїмо між африканськими країнами Чадом і Суданом. Все через те, що настільки  забруднили наші річки, що не можемо брати з них питну воду", - пояснює голова Національної екологічної ради.

Еколог говорить, що стан води серйозно позначається на популяції риби. В Україні через це зникає аборигенна риба. В останнє видання Червоної книги України увійшли понад 70 видів вітчизняної риби, як тієї, що зникає.

"Таке враження, що ми пережили якусь екологічну катастрофу, оскільки ці види абсолютно комфортно почуваються  у водоймах інших країн. Також стан води серйозно позначається на здоров'ї риби. Сучасні вчені стверджують, що нині риба піддається 63 хворобам, а також, через забрудненість середовища, мутаціям: наприклад, плотва, тунець, лящ", - наголошує Олександр Чистяков.

Азовське і Чорне море дають Україні 55% від усього вилову риби в Україні. Забрудненість моря позначається на чисельності популяцій.

"Останні світові дослідження поставили Чорне і Азовське моря на перше місце щодо забрудненості. В Чорному морі життя зосереджене тільки у 13% моря, решта зайнято сірководнем, воно непридатне для існування - там життя немає. Тому вся живність зосереджена у прибережній мілководній зоні, а вона забруднюється найбільше", - розповідає еколог.

Який вихід

Питання щодо забрудненості води, стверджують екологи, мусить вирішуватися на державному рівні. Має бути суворе покарання для порушників і розроблені заходи для збереження прісної води в Україні. Серед основних пунктів, які пропонують екологи:

• На законодавчому рівні категорично заборонити скидати у водойми неочищені стоки;
• Заборонити виробництво мийних засобів на основі фосфатів;
• Посилити покарання за несанкціонований скид сміття на прибережній території;
• Розробити нову водну політику, у якій визнати всю прісну воду стратегічним ресурсом. 

Нагадаємо, що кладовище медуз наполохало відпочивальників. Екологи пояснили причину масової появи цих морських жителів.