10 цікавих фактів про львівське Знесіння

Знесіння, 1930-ті рр.

Сьогодні до уваги читачів 10 цікавих фактів про львівське Знесіння, колишнє підміське село, згодом – передмістя, тепер – частина Львова з найбільшим зеленим масивом, де можна побачити рідкісні степові рослини, скам’янілі залишки морської фауни, вкриті лісом горби та озеро у долині.

Гора Баба, Род.

2017 р.

Ніде більше на території Львова, навіть у найстаршій його частині не виявлено таких давніх слідів наших предків.

Крім свідчень про поселення з ІV-ІІ ст.

до н.

тут збереглися цінні археологічні пам’ятки, зокрема, сліди оборонного городища та капища на горі Баба (ІХ ст.), городище на Світовидовому полі (Х-ХІ ст.), фундамент оборонної вежі (ХІІ ст.).

Стежка на Кайзервальді.

За Іваном Крип’якевичем, узгір’я Знесіння “звалися у XVIII ст.

Льоншанівкою, від міщан Льоншанів (Longchamps).

У 1780 р.

оглядав це місце цісар Йосиф II і похвалив його гарне положення.

На пам’ятку цього власник поставив статую Мінерви з написом латинською мовою; пам’ятник знищено близько 1900 р.

З того часу горби почали називати “цісарським лісом” – Кайзервальд.

До 1915 р.

був тут ще останок гарного лісу, – вирубано його в часі війни й заорано, тягнуться тепер туди тільки поля й городи”.

Костел Св.

Войцеха і монастир місіонерів.

І пол.

ХХ ст.

На території Знесіння збереглися давні архітектурні пам’ятки – костел св.

Войцеха (ХVІ ст.), церква св.

Іллі (ХVІІ ст.) та церква Вознесіння (ХVІ-ХХ ст.), від назви якої походить назва передмістя.

Церква Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.

Орієнтовно до кінця ХІХ ст.

на Знесінні існували два цвинтарі, хоча поховання велися на одному із них — новішому, позначеному на кадастрових картах Старого Знесіння датованих 1850 роком.

На цьому кладовищі збережена єдина у Львові не зруйнована в комуністичні часи могила бійців Української Галицької Армії, котрі полягли на Знесінні у листопаді-грудні 1918 р.

Могила стрільців УГА на цвинтарі Старого Знесіння, 2018 р.

Передмістя Знесіння увійшло до меж міста Львова 11 квітня 1930 р.

На початку ХХ ст.

через залізничну колію, що проходить межею Знесіння, спорудили міст, який зв’язав Нове Знесіння з вул.

Старознесенською через присілок За Сасом.

Внизу розбудували півциркульне локомотивне депо Підзамче з обертовим колом для паровозів, зруйноване у роки Другої світової війни.

Знесіння, 1920-ті рр.

З 1908 по 1914 роки на Кайзервальді діяв перший в Україні луна парк.

Збудований у підніжжі Лисої гори за проектом англійських архітекторів Томаса Мак-Даувела та Артура Леверака луна-парк мав у своєму розпорядженні різноманітні атракціони, серед яких навіть американські гірки, а також триповерховий ресторан і велетенський відкритий літній майданчик.

Луна-парк на Кайзервальді.

У 1920-ті роки частину території Знесіння, котра прилягала до верхнього Личакова, віддали львівським професорам під забудову, що утворило так звану Професорську колонію.

Трамплін на Кайзервальді, фото 1930-1939 роки.

З 1926 р.

на пагорбах Кайзервальду починає функціонувати трамплін для стрибків на лижах.

Висота дерев’яної риштовки складала 8 метрів, розбіг до стрибка – 76 метрів, на час побудови він вважався найгарнішим у Польщі.

А в радянський час тут навіть почали будувати трасу для бобслею, однак цей проект до кінця так і не змогли реалізувати.

Кайзервальд (сучасний парк “Знесіння”).

Тут розташований регіональний ландшафтний парк «Знесіння», який з 1993 р.

є об’єктом природно-заповідного фонду України, створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень — Знесіння і Кривчиці.

Його основна частина розташована в місцевості Кайзервальд.

Територія парку належить до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Софія ЛЕГІН.

Галицька брама (Знесіння).

– № 6 (30).

— 1997.

Мельник Ігор.

Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова.

– Львів: Апріорі, 2010.