Держава перевиконує плани з податків. Хто за це заплатить?

В останні місяці Податкова служба перевиконує план надходжень до бюджету і наголошує, що запорукою успіху стала боротьба зі "схемами".

Чи насправді це так?.

На початку осені у Міністерстві фінансів голосно заявили, що перевиконують план з надходження податків вже декілька місяців поспіль.

Зокрема, у відомстві наголошують, що зростання надходження податків до бюджету стало можливим завдяки боротьбі з податковими "скрутками".

Успіхи Податкової напередодні відзначав і президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки в Житомирську область, наголошуючи на тому, що податкові надходження під час пандемії виросли в 1,5 рази.

"Податкова показує серйозні результати, збільшилися надходження податків, і це про щось говорить.

Якщо у нас в COVID-період податкові надходження збільшилися десь в півтора рази, то у мене великі питання: що ж тоді було, коли держава працювала, де всі ці гроші?", – заявив Зеленський.

Проте не все так однозначно.

На тлі заяв представників влади про досягнення податківців, у серпні в Україні були зафіксовані найнижчі від початку року обсяги відшкодування ПДВ експортерам, а сам бізнес скаржиться на зростання тиску зі сторони податківців.

Завдяки чому ж перевиконуються плани зі збору податків та куди направляє зібрані кошти держава?.

Перемогли "скрутки"?.

Чотири місяці поспіль Податкова фіксує перевиконання індикативних показників зі збору податків: плюс 3,6 млрд грн у травні, 6,4 млрд грн у червні, 5,6 млрд грн у липні та 14 млрд грн у серпні.

Попри це, план зі збору податкових та митних надходжень за 8 місяців поки що не виконується.

За даними Держказначейства, недовиконання наразі становить 19,98 млрд грн.

Успіхи податківців у Мінфіні пояснюють ефективною боротьбою із "скрутками".

У міністерстві відзначають, що одним з основних платежів, за рахунок яких відбулося перевиконання плану, є податок на додану вартість.

У серпні вдалося додатково зібрати ПДВ 9,2 млрд грн.

"Така позитивна динаміка є результатом боротьби з податковими зловживаннями, тіньовими схемами і "скрутками", які сьогодні уже залишились в минулому завдяки підвищенню прозорості та підзвітності роботи податкових органів, кадровим ротаціям та покращенню якості сервісів, що надаються платникам податків", – йдеться у повідомленні Мінфіну.

Однак в експертному середовищі успіхи держави у боротьбі із "схемами" піддають сумніву.

"Якщо уряд настільки ефективно бореться зі скрутками, що це дозволяє залучати до бюджету додатково 3-5 мільярдів гривень на місяць, то це дуже велика перемога.

Але тоді виникає питання, чому уряд не розповідає у деталях про цю перемогу", – зазначає керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

У липні, коли в Україні провели конкурс з приватизації готелю "Дніпро", влада сповна використала цей інформаційний привід, аби розрекламувати свої успіхи у проведенні реформ.

Тоді ціна питання становила1,11 мільярда гривень.

Значних успіхів у боротьбі з податковими "скрутками" не бачать й представники бізнесу.

"Прозорий бізнес не відчуває зменшення тіньового сектору, проте відчуває збільшення податкового навантаження та тиску з боку фіскальних органів.

Тому вважаємо, що за таких обставин варто критично оцінити, чи пов’язане перевиконання планових показників саме з ефективною боротьбою зі скрутками", – повідомила виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.

Чому знижується обсяг відшкодування ПДВ.

Напередодні у Київській школі економіки повідомили, що останні декілька місяців в Україні різко знижується обсяг відшкодування ПДВ з бюджету.

Якщо у січні-липні держава щомісяця відшкодовувала в середньому по 13 млрд гривень, то за серпень обсяги відшкодування сягнули найнижчої цьогоріч позначки – 8,5 млрд гривень.

"Падіння в обсягах відшкодування ПДВ відбулося не лише номінально, але й відносно сум зібраного податку.

Якщо раніше з бюджету відшкодовувалося 50-60% суми сплаченого з вироблених в Україні товарів ПДВ, то у серпні цей показник впав до близько третини", – зазначають у Київській школі економіки та додають, що на такому низькому рівні відшкодування ПДВ не було щонайменше останні 2 роки.

Суми ПДВ, які держава зобов’язується відшкодувати, зменшують загальні надходження до бюджету від цього податку.

Зазвичай відшкодування ПДВ різко падало наприкінці року, у грудні, а потім різко зростало у січні.

Як правило, це свідчить про те, що наприкінці року уряду не вистачає вільних коштів у бюджеті, тому він навмисне затримує відшкодування ПДВ експортерам, а у січні витрачає на відшкодування ПДВ більше для того, аби погасити свою заборгованість.

Наразі ж суми відшкодованого ПДВ падають вже третій місяць поспіль.

У Міністерстві фінансів категорично заперечують, що затримують виплати бюджетного відшкодування бізнесу, а зменшення обсягів відшкодування міністр фінансів Сергій Марченко назвав результатом "неможливості зареєструвати схемний податковий кредит".

"Якщо ви не можете зареєструвати податковий кредит, вам його не відшкодують.

Питання в тому, чому цей податковий кредит вам не зареєстрували.

І ця відповідь лежить в сфері роботи з фіктивно створеним кредитом і з роботою системи моніторингу ризикованих операцій", – наголосив Марченко.

Пояснити зменшення обсягів бюджетного відшкодування ПДВ також можна було б падінням обсягів експорту, адже саме у експортерів найчастіше виникає потреба у відшкодування ПДВ.

Однак експорт в Україні у серпні не лише не впав, а навпаки зріс.

"Останні два місяці спостерігається збільшення експорту.

Якщо взяти статистику за серпень, то порівняно з минулим роком експорт зменшився всього на 70 мільйонів доларів, а порівняно з липнем цього року він зріс на майже 500 мільйонів доларів", – повідомив торговельний представник України, заступник голови Мінекономіки Тарас Качка.

Представники бізнесу зазначають, що наразі держава не стільки затримує виплати відшкодування, скільки блокує реєстрацію податкових накладних з ПДВ, через що неможливо звернутися за відшкодуванням.

Останні декілька місяців ці проблеми почастішали.

"Значна частина компаній переконана, що відбувається свідоме використання автоматизованої системи задля збільшення надходжень до бюджету.

Через блокування реєстрації ПДВ-накладних відбувається затримка з можливістю включення до податкового кредиту сум, які могли б підлягати відшкодуванню", – додають у ЄБА.

І хоча міністр Марченко заперечив маніпуляції з системою реєстрації податкових накладних бізнесу, у Міністерстві розвитку економіки з цією проблемою, схоже, ознайомлені та переконані, що затримки пов'язані виключно із зростанням ретельності перевірок бізнесу.

"У принципі сам факт жорстких перевірок експортерів – це добре.

Цим користувалася наша податкова минулого року, і, я сподіваюсь, що цього року ці затримки пов’язані з більш ретельними перевірками ПДВ", – зазначив Качка.

Куди йдуть кошти від перевиконання.

Незалежно від того, чи поборола держава схеми з ПДВ чи навпаки затримує його відшкодування експортерам, отримані від перевиконання плану державні доходи вже встигли перерозподілити.

У липні Верховна Рада внесла зміни до бюджету на цей рік, виділивши 2 млрд гривень на подолання наслідків червневих повеней на заході України.

Джерелом цих грошей вказали перевиконання плану зі збору податків.

Це сталось попри те, що перевиконання фактично не було – за перші 6 місяців бюджет недоотримав 34 мільярди гривень.

На початку вересня, після канікул, Рада ухвалила закон, яким перенаправила частину грошей від перевиконаних податкових надходжень на оздоровлення дітей.

Йдеться загалом про близько 580 мільйонів гривень, за які планують оздоровити до 19 тисяч дітей.

Також кошти від перевиконання плану з податкових надходжень планували використати для фінансування збільшення розміру мінімальної зарплати, що автоматично означає зростання зарплат у бюджетному секторі.

Схоже, наразі уряд не соромиться використовувати гроші від перевиконання планів з податкових надходжень навіть попри те, що від початку 2020 року до державної скарбниці не надійшло близько 30 мільярдів гривень запланованих на цей період.

"Будь-яке перевиконання плану зі збору податків наразі буде допомагати зменшувати розрив від невиконання планів на початку року.

Але воно не надаватиме додаткових коштів", – зазначає Дарина Марчак.

Щоб уникнути подальшого перегляду бюджету восени у бік зменшення видатків (проведення секвестру бюджету) уряд може просто недофінансовувати деякі бюджетні програми.

На невиконання плану видатків бюджету вже скаржилися у Рахунковій палаті.

"Зменшений на 77 млрд грн план видатків загального фонду державного бюджету на перше півріччя не виконано на 51 млрд грн, або 9,5%", – заявив голова відомства Валерій Пацкан.

Відповідно до Бюджетного кодексу, у разі нестачі грошей у бюджеті, у першу чергу уряд буде відмовлятися від капітальних видатків.

Це, зокрема, видатки на будівництво доріг та об’єктів соціальної інфраструктури, на якому безперервно акцентує увагу президент Володимир Зеленський під час своїх поїздок регіонами.

Якщо ж ситуація з державними доходами почне погіршуватися, то Верховній Раді доведеться разом з бюджетом на 2021 рік розглядати зміни до бюджету на 2020 рік у бік зменшення державних видатків.

Однак дуже малоймовірно, що парламент піде на такий непопулярний крок, особливо напередодні місцевих виборів.