Шляхом героїв: куди вирушити в патріотичну мандрівку криївками

Львівський край відомий всій Україні як осередок відродження українського духу. Звідси "будитель" Маркіян Шашкевич, тут "лупав скалу" Іван Франко, регіон був осередком праці й боротьби Євгена Коновальця, Степана Бандери та Романа Шухевича. А вивчати історію у мандрівці, наприклад, разом із дітьми, буде ще цікавіше. Тим більш попереду 14 жовтня, а це і свято Покрови, і День Захисника України, і День створення УПА.

Туризм ТСН.ua разом з Управлінням туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації розповідає про найцікавішу місцини українського визвольного руху.

Максим Козицький, голова Львівської облдержадміністрації так говорить про подорож визначними місцями: "Мандрівка патріотичними місцинами регіону – змістовна ідея для відпочинку із сім’єю та друзями як на час довгого вікенду, так і на осінні канікули. Вона має в собі дуже хорошу освітню ідею. Діти отримають нагоду не тільки відірватися від гаджетів, а й дізнатися про історію нашого краю безпосередньо на місці".

Серця трьох: стежками Коновальця, Бандери і Шухевича

Цей маршрут охоплює територію на околицях Львова, центр і захід міста, знайомить одразу з трьома постатями українських борців за незалежність – Євгеном Коновальцем, Степаном Бандерою та Романом Шухевичем та однією з найвідоміших криївок.

Починаємо у селі Зашків на північ від Львова. Тут, у родині вчителів, священників-просвітителів, народилися Мирон та Євген Коновальці: перший був одним із організаторів Листопадового чину – повстання (31 жовтня – 1 листопада 1918 року), у межах якого українці взяли владу у Львові, а другий – полковник Армії УНР і перший голова ОУН. Сьогодні в чотирьох кімнатах родинної хати на однойменній вулиці у Зашкові працює музей Євгена Коновальця, а на цвинтарі похований його батько Михайло. Ще в часи влади СРСР, селяни Зашкова таємно вночі встановили на могилі пам’ятник.

Другою локацією маршруту є містечко Дубляни – за 12 кілометрів на південь у сторону Львова трасою Київ – Чоп. Тут є альма-матер Степана Бандери – сьогодні Львівський національний аграрний університет. Хоча в часи його навчання заклад мав іншу назву, саме тут Бандера навчався на рільничо-лісовому факультеті, тут же з 1999 року діє його музей.

Третій пункт маршруту – Музей визвольної боротьби України, що розташований поблизу центру Львова на вулиці Лисенка. Його експозиція об’єднує всі етапи боротьби українців за державну самостійність від кінця ХІХ сторіччя до 1991 року.

А вже у західній околиці Львова в колишньому селі Білогорща, у непримітній сільській хаті Роман Шухевич переховувався від радянської влади з весни 1948-го до початку 1950-го. У музеї покажуть місце на другому поверсі будинку, де власне був Шухевич під час облав. На жаль, саме в цьому будинку його і викрила НКВС, тут він дав окупантам останній бій.

Остання точка цієї мандрівки – музей-криївка біля села Басівка. Сюди з Білогорщі – 15-17 км. Тут вояки УПА мали підпільну друкарню, яка діяла аж до серпня 1955 (!) року. Аж тоді НКВС вдалося відшукати це добре приховане місце. Застали трьох повстанців і закидали підземний сховок гранатами. У 2014 році криївку було відновлено як музей – за описами жінки на псевдо "Андрійка", вона була однією з двох, кого НКВС вдалося впіймати і дожила до часів Незалежності України. 

Локації:

Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця: Жовківський район Львівської області, с Зашків

Більше інформації.

Музей Степана Бандери в Національному аграрному університеті: Львівський район Львівської області, м. Дубляни, вул. В. Великого, 1

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича: м. Львів, вул. Білогорща, 76А.

Більше інформації

Музей визвольної боротьби України: м. Львів, вул. Лисенка, 23А.

Більше інформації

Музей-криївка: Пустомитівський район Львівської області, с. Басівка

Бандерівська Стрийщина

Родинним осідком Бандерів є одне з найбільших міст Львівщини – Стрий. Саме тут народився батько провідника ОУН і головного ворога радянської влади в Україні Андрій Бандера. А сьогодні в цьому будинку працює Музей родини Степана Бандери. У ньому можна ознайомитись із родоводом Бандерів, історією його братів і сестер, підпіллям Стрийщини і проголошенням Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.

Оскільки батько Степана Бандери був священником, то всій родині з дітьми доводилось неодноразово переїжджати, щойно отця Андрія призначали на нову парафію. А тому сам Степан Бандера народився в Івано-Франківській області, а у 1933-1936 роках з родиною знову жив біля Стрия у селі Воля Задеревацька. Ту саму хату, плебанію, де жила сім’я священника, доглянула подруга сестри Степана Бандери – сьогодні тут є ще один музей, присвячений Бандері. У ньому збережено навіть деякі меблі родини Бандерів, а також є цікава прихована модель криївки.

Локації:

Музей родини Степана Бандери: м. Стрий, вул. Львівська, 20.

Більше інформації

Музей-садиба Степана Бандери: Стрийський район, с. Воля-Задеревацька.

Більше інформації

Йде січове військо…

Почніть з гірського села Тухля Сколівського району, де розташований історико-краєзнавчий музей "Герої Маківки" місцевого ентузіаста, ветерана сучасної війни. Спершу він збирав артефакти давнини для себе у довколишніх горах, а коли їх стало багато – створив музей. Тут зброя, снаряди й однострій вояків Першої, Другої світових воєн (неподалік біля гори Лопата йшли бої УПА з нацистами), а також форма вояка АТО.

Після музею наступним пунктом мандрівки є маленьке село Грабовець, назване як і місцева річка. У селі збереглася дерев’яна церква-пам’ятка святого Василія Великого. Якщо уважно придивитеся до деталей у храмі, знайдете і написи, які вказують на час побудови і добудов церкви.

А за Грабовцем підіймайтесь власне на гору Маківка, висотою 958 метрів над рівнем моря. Там легіон УСС (Українських січових стрільців) у квітні-травні 1915 року відчайдушно тримав оборону позицій і у складі австрійських військ прийняв на себе чи не найбільший удар армії Російської імперії, яка мала наказ будь-що повернути раніше втрачені позиції.

Маківка тоді виглядала як справжня фортеця, ще й із півметровим покривом снігу! А тому три наступи протягом двох місяців були невдалими. Російська імперія втратила до 3 тисяч (!) бійців убитими й пораненими. Серед УСС втрати склали 42 вбитих і 76 поранених. Сьогодні біля вершини гори Маківка є меморіальне військове кладовище, споруджене в кінці 1990-х.

За 20 з лишком кілометрів на південь від Маківки, між Славським і Волосянкою, є курінь Мохнач, де можна відвідати польову кухню, "скласти присягу" вояка УПА і відвідати тутешню невелику криївку, серед послуг – навіть можливість заночувати у ній.

На краю області є Верецький (інші назви – Ворітський або Руські ворота) перевал – вододіл річок Латориця і Стрий, а також межа Львівської області із Закарпаттям. Символічна і дуже страшна подія тут трапилась 1939 року. Польські прикордонники прийняли від Угорщини близько 600 полонених українців – вояків, які захищали Карпатську Україну від окупації угорцями. Спершу поляки вкинули хлопців у підвал казарм, а наступного дня розбили на декілька колон і… розстріляли в порушення всіх конвенцій про полонених. Пошуковці, коли досліджували Верецький перевал у 2008-2015 роках, знайшли братські могили. Сьогодні у цій місцевості є два пам'ятники і меморіальний цвинтар, який присвячено страченим бійцям Карпатської України.

Локації:

Музей "Герої Маківки": Стрийський район Львівської області, с. Тухля, вулиця Франка, 231А

Вшанування пам'яті на найвищій дерев’яній вежі-дзвіниці України

Далеко на південь від Львова, у передгір’ї Карпат, у глибоких лісах між селами Сприня і Недільна у 1944 році зустрілися 15 осіб з керівництва УПА і ОУН(б) на чолі з Романом Шухевичем. На тій зустрічі створили Українську Головну Визвольну Раду – фактично уряд на чолі з Кирилом Осьмаком, задля того, щоб координувати діяльність у боротьбі за Незалежність України.

На околиці села Сприня, на території спортивно-оздоровчого комплексу "Прикарпаття" імені Кирила Осьмака сьогодні є великий пам’ятник зі скульптурами Дарії Ребет, отця Івана Гриньоха, Ростислава Волошина і, власне, Осьмака та Шухевича. Також у цій місцині діє музей-криївка, присвячений підпіллю.

А ближче до села Недільна на горі Діл є дерев’яна споруда – 43-метрова "Вежа пам’яті" з хрестом угорі. Її зведено в пам’ять про бій 30 листопада 1943 року. Чому саме 43 метри? Дуже символічно, бо такою була кількість українських повстанців, які в цьому місці дали бій двом полкам гітлерівців. Національний Реєстр Рекордів України визнав Вежу Пам’яті найвищою дерев’яною вежею-дзвіницею України. А в самому селі Недільна є музей президента УГВР Кирила Осьмака.

Локація:

Дорога зі Львова до села Сприня – майже 100 кілометрів трасою "Львів – Самбір – Ужгород". Аби дістатися до Сприні, потрібно у Самборі повернутися вліво на дорогу Т1415, а за селом Лукавиця повернути направо.

Нагадуємо, що створені найбільш мальовничі маршрути в Бескидах Карпат.