Бабин Яр: «Проєкт, що бере за душу» чи «Меморіал, за яким стоїть Путін»

У середу, 23 вересня, у Києві відбулася презентація онлайн-музею Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Дату заходу організатори обрали невипадково: по-перше, команда Меморіального центру перейшла до фази практичної реалізації проєкту, а по-друге, 29 вересня – 79-ті роковини початку розстрілів в урочищі «Бабин Яр».

До цієї дати на місці трагедій буде підготовано кілька тематичних інсталяцій.

На території колишнього стадіону, де через п’ять років обіцяють звести музей, зараз монтується дзеркальний 40-метровий диск, який буде встановлено на десяти дзеркальних колонах, прострелених сотнею тисяч куль.

При спогляданні куля немов проходитиме крізь відображення людини.

Крім того, буде створена аудіоінсталяція «Дорога скорботи» – зі встановлених на освітлювальних стовпах динаміків лунатимуть голоси людей, які пережили трагедію Бабиного Яру, які зливатимуться в одну мелодію, а до пам’ятника Менорі ці звуки перейдуть у молитви, записані хазами, людьми, які спеціалізуються на такого роду піснеспівах.

Музей пам’яті жертв Голокосту, за задумом його авторів, має стати унікальним.

«Хочемо створити щось, що немає аналогів, – запевняє художній керівник Меморіального центру, скандально відомий кінорежисер Ілля Хржановський.

– Це має бути проєкт, який чіпляє за душу, не залишає байдужим і змушує співпереживати як громадян України, так й іноземців».

Власне, через свої оригінальні ідеї Хржановський і ті люди, з якими він взявся за створення Меморіального комплексу «Бабин Яр», уже вислухали чимало критики.

Цю команду називають надто зухвалою і звинувачують в аморальності.

У випадку з Хржановським до цих епітетів додаються ще й нагадування про російське громадянство режисера і його фільм «Дау», який викликав шквал нерозуміння навіть серед кінокритиків.

Спровокувати режисера стосовно цих питань намагалися зокрема й під час презентації.

Однак оскільки ті, хто критикував, як виявилося, чули про роботу Хржановського лише з відгуків сторонніх людей, Ілля навіть не вважав за потрібне виправдовуватися.

А ось на запитання про те, чи використовуватиметься в музеї зухвалий «стенфордський експеримент», коли відвідувачі музею зможуть перевдягатися в жертв і катів, відповів коротко: «Ні, це вигадки».

Максим Яковер у вступному слові до презентації заявив, що майбутній музей Голокосту в Києві стане великим інноваційним проєктом ХХІ сторіччя.

«У нас є люди, гроші, підтримка влади, земельна ділянка.

Залишилося реалізувати задуми», – сказав Яковер.

За словами генерального директора, загальна вартість музею, який планується повноцінно створити в 2025-2026 році, становить $100-120 млн.

Серед його меценатів шестеро осіб, їх Максим Яковер назвав бізнесменами і філантропами.

Отже, гроші на проєкт дають: український олігарх Віктор Пінчук, російські мільярдери Михайло Фрідман і Герман Хан та україно-російський бізнесмен Павло Фукс.

Пізніше до них приєдналися брат київського градоначальника Віталія Кличка, боксер Володимир Кличко і американський бізнесмен Рональд Лаудер.

Усі вони входять у наглядову раду Меморіалу, з правом голосу.

Ініціатори меморіалізації трагедії Бабиного яру подбали, аби у Наглядовій раді проєкту були люди з гучними іменами – Александр Кваснєвський, Володимир Кличко та Святослав Вакарчук.

Автори втішені, що запуск онлайн-платформи з проєктами, що стануть основою майбутнього музею, відбувається, коли ще є живі свідки трагедії.

При цьому вони визнають, що на реалізацію задумів , які стосуються подій Другої світової війни, накладає свій відбиток нинішня російсько-українська війна.

Мовляв, кожну дрібницю треба зважувати, щоб не зачепити почуттів тих людей, кого бойові дії на Сході України зачепили громадян України напряму.

«Україна в минулому сторіччі пережила чотири геноциди – два сталінських і два гітлерівських, – каже директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Владислав Гриневич.

– Ми поставили собі за мету створити максимально повну енциклопедію Бабиного Яру – від найдавніших часів, з розповідями про територію, до хронології розстрілів.

Хочемо вписати пам’ять про Голокост в український наратив і українську ідентичність.

Ми визначили точні місця вбивств, дізналися з допомогою німецьких партнерів імена нацистів, котрі щодня здійснювали по 300 вбивств, яких спеціально відправляли сюди з Берліна».

Максим Яковер та Ілля Хржановський.

Наразі дослідники трагедії Бабиного Яру змогли встановити імена 19 тисяч жертв.

У записах різних джерел раніше фігурувало не більше 17,5 тисяч прізвищ, частина з яких повторювалися.

Так чи інакше, відома приблизно третина загальної кількості загиблих.

Імена інших продовжують встановлюватися.

І зокрема автори проєкту сподіваються, що їм допоможе у цьому сайт Меморіалу, де родичі загиблих зможуть ввести прізвище і приблизні дані про людину, після чого дослідники займуться ретельними пошуками.

Одним із наймасштабніших є проєкт «Голоси», який має на меті спілкування з тими жертвами Голокосту, які дожили до наших днів.

«Цьогоріч ми поспілкувалися з Василем Михайловським, чоловіком, якого дитиною врятувала перед самим розстрілом няня.

Ми поспілкувалися, а людини через якийсь час не стало», – розповідає дослідник Другої світової війни і Голокосту в Україні, професор Андрій Руккас.

За словами Руккаса, групи інтерв’юерів працюють у кожній області.

Загалом наразі вдалося уже зібрати інтерв’ю близько п’яти сотень вцілілих жертв трагедії.

Дослідники стверджують, що поміж іншого вони мають на меті навчити людей вивчати історію з першоджерел.

Для цього вони видумали ще один проєкт – «Червона крапка пам’яті».

У ньому інтерв’ю у свідків війни беруть діти.

Ключове питання, на яке повинні відповісти співрозмовники, – «Найсильніший спогад часів війни?» Пізніше записані дитячі інтерв’ю будуть додаватися до інтерактивної мапи з червоною крапкою на тому місці, звідки походить людина.

Режисер Сергій Лозниця.

Режисер Сергій Лозниця, який взяв участь у презентації через відеозв’язок, наразі працює з архівними записами і створює на їхній основі документальні короткометражки – закінчені епізоди, які давали б розуміння того, що сталося.

Як приклад пан Лозниця презентував п’ятихвилинний епізод з моторошними кадрами Куренівської трагедії 1961 року, якою він планує завершити цикл.

За словами Іллі Хржановського, запуск онлайн-платформи саме зараз важливий, щоб почути реакцію відвідувачів на кожен із проєктів, щоб збагнути, що робиться правильно, а що не дуже.

З урахуванням усіх поправок наприкінці 2020 року планується повноцінна презентація концепції музею Голокосту.

Ініціаторів проєкту звинувачують у спробі реалізації кремлівського сценарію меморіалізації трагедії Бабиного яру.

Зокрема чимало опонентів у команди Яковера-Хржановського й із середовища українських євреїв.

Лист із закликом «поламати план Путіна» підписали 168 українських євреїв.

Дисидент і громадський діяч Йосип Зісельс в інтерв’ю «Главкому» заяиви, що «Меморіал «Бабин яр» – це дуже підступний проєкт для України» і що «за цим проєктом стоять Путін і Сурков».

«Там тільки Голокост.

І навіть не Голокост у європейському контексті, а спотворення історії», – переконаний начальник наукового відділу Українського інституту національної пам’яті Вікторія Яременко.

Дійсно, поміж широкого спектру проєктів впродовж майже двогодинної презентації не вдалося почути жодної згадки про вшанування пам’яті розстріляних у Бабиному Яру членів Організації українських націоналістів, зокрема поетеси Олени Теліги.

На відповідне питання від «Главкому» пан Яковер відповів надто скупо: «У нас на сайті в розділі «Імена» є представники інших національностей, зокрема українці.

Там є дані й членів ОУН».

Доктор Калел Беркгоф, співголова Європейської дослідницької інфраструктури з питань Голокосту, який до приходу на посаду Максима Яковера виконував обов’язки наукового радника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», вважає, що в задумах Іллі Хржановського порушені відразу три пункти з Міжнародного статуту меморіальних музеїв.

Держава на ці закиди воліє не реагувати.

Їй у ситуації падіння економіки та пандемії не до альтернативних проєктів створення меморіального комплексу.

За таких обставин команда Яковера-Хржановського отримала повну свободу дій.

І президент Зеленський вже освятив ці плани, підтримавши будівництво Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» у Києві.

Іван Вербицький, «Главком».

Ізраїль підтримує створення Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру – посол Джоел Ліон.

Бабин Яр.

Зеленський та Вакарчук на межі грандіозного скандалу.

Музей Бабиного Яру на місці стадіону.

Будівництво вже розпочалося (фото).

Головний рабин Києва Йонатан Біньямін Маркович: Який антисемітизм, якщо президент України – єврей?.