Марк Реймонд Вілкінс зібрав €28 тис., щоб побудувати котедж під Києвом, але будинок підпалили

Швейцарський режисер Марк Реймонд Вілкінс переїхав в Україну у 2016 році.

До цього він жив у Нью-Йорку, знімав по всьому світу рекламні ролики та короткометражні фільми.

У Києві Вілкінс розвиває арт-простір Naked Room на вулиці Рейтарській.

На тій же вулиці разом з партнерами Марк нещодавно викупив приміщення, що використовувалось як спа-салон, та планує відкрити там багатофункціональний простір «для єднання, креативності й оптимістичного життя».

А ще Вілкінс купив на Рейтарській квартиру (продавши заради неї пентхаус у Берліні) і намагається розвивати там добросусідські зв’язки із іншими бізнесами та мешканцями вулиці.

У липні Вілкінс разом із бельгійцем Філіппом д’Хав запустив краудфандинг для нового проекту The Riverbird’s Nest – дерев’яного котеджу на березі Дніпра у селі Витачів, що під Києвом.

Цей котедж може забронювати будь-хто як звичайний гостьовий будинок, проте сам він дуже відрізняється від звичного для України житла «на природі».

Вілкінс жаліється, що за багато років так і не знайшов в Україні гарного котеджу, який би не мав високого паркану, камер спостереження, а мав би великі вікна та був гармонійно вписаний у природній ландшафт, який Вілкінс називає найкрасивішим у Європі.

Вілкінс та д’Хав зібрали необхідні проекту 28 тисяч євро всього за кілька тижнів.

Але захоплення Вілкінса новими проектами у Києві та за його межами, схоже, сподобалося не усім.

27 серпня майже добудований дерев’яний будинок підпалили невідомі.

Котедж згорів повністю.

Вілкінс впевнений у навмисному підпалі і каже, що має свої підозри щодо зловмисників, проте поліція досі не назвала жодних підозрюваних у злочині.

Попри те, що вкладені бекерами гроші майже у прямому сенсі згоріли, Вілкінс має намір завершити проект.

До того ж, ті, хто вже встиг його профінансувати, продовжують пропонувати свою участь знову, а хтось навіть готовий інвестувати більше грошей, каже Марк.

26 вересня він запросив усіх охочих на прибирання решток будинку.

А ще Вілкінс наполегливо пропонує українцям активно використовувати краудфандинг як найбільш надійний інструмент фінансування власних проектів та як відповідь на нездорові умови кредитування бізнесів в Україні та небезпечних приватних інвесторів.

Про те, як він дійшов до цього переконання Марк Вілкінс розказав на фестивалі креативності та інновацій House of Europe Festival у Рівному.

Марина Міщенко та Олексій Педосенко підготували для MC.

today його промову.

Про друга, що закрив успішний бізнес та поїхав працювати на Каньє Веста.

Я хочу стати киянином.

Я переїхав до Києва чотири роки тому після восьми років у Нью-Йорку, тому що мене надихнули можливості та простір в Україні, де так багато треба і можна зробити.

Взагалі я режисер і тільки-но відзняв мій перший повнометражний фільм.

І чим старшим я стаю тим більше я розумію, що створення фільмів – це лише частина того, що робить мене щасливим.

Також я люблю створювати простори й історії, які присутні фізично, а не лише на екрані.

Кілька років тому мій друг Саша Канєвський разом з колегою створив бренд одягу під назвою Übernormal.

Це дуже простий бренд одягу, дещо схожий на американський стиль – прості спортивні речі, зручні, доступні та стильні, але зроблені в Україні.

І він був дуже успішним.

За чотири тижні усю колекцію розпродали, і люди з Китаю замовляли його в Києві, бо вважали, що він дуже крутий і класний.

Я пішов до Саші і сказав: «Саша, це фантастично, ти зробив це! Ти створив бренд».

А він відповів: «Але я завтра закриюсь».

«Але чому? Ти ж продав усю колекцію».

«Так, але тепер, щоб розвиватися і вийти на новий рівень мені потрібний інвестор.

А інвестори в Україні небезпечні.

З ними краще не працювати.

Та і відсотки за кредитами сягають від 25 до 50%.

Я не можу продовжувати і далі робити Übernormal».

І мені від цього стало дуже сумно.

Як іронічно – нарешті виник бізнес, який працює, але через те, що Саша не довіряє інвесторам, а банки не дають кредити на реалістичних умовах, цей крутий молодий бізнес, який, як я вважав, підкорить світ, загинув ще до народження.

А відразу після того Сашу найняв Каньє Вест і він зараз один з креативних директорів Каньє Вест в Лос Анджелесі.

Що би ви не думали про Каньє Вест, особисто я не фанат його політичних поглядів і стилю мислення, але я пишаюся Сашею.

Я вважаю, що те, чого він досягнув – це круто.

Але я би волів, щоб в Сашу вірив не Каньє Вест, а Україна, українські інвестори та ринки.

Та цього не сталось.

Про найкращу презентацію для банкірів та їх невигідні кредити.

Яка ситуація з банками в Україні, я відчув на собі – спробував отримати кредит у $80 тис.

на проект, який я потім краудфандив.

Але я подумав – треба спробувати взяти кредит у банку і подивитись, як це працює.

Я презентував бізнес-план невеликого котеджу біля Дніпра.

І після презентації банкіри, юрист та інші люди, що слухали презентацію, сказали: «Вау, це круто, Марк, це була найкраща бізнес-презентація, яку ми коли-небудь чули, звучить дуже круто.

Так, ми надішлемо тобі пропозицію щодо твого займу наступного тижня».

Я думав, що вони дадуть мені хороші умови.

І ось що вийшло.

Я зараз скажу не у відсотках.

Я хотів кредит на 10 років, $80 тис.

І за десять років мені треба було би заплатити ще $90 тисяч доларів за ці $80.

Тобто я би заплатив $170 тисяч.

Про краудфандинг, який краще за банки та великих інвесторів.

Я переконаний, що краудфандинг – це один з найкращих способів почати ваш бізнес, втілити ідею, що б це не було – фільм, компанія зі створення програмного забезпечення, чи то готельний бізнес.

Адже краудфандинг вже тестує ваш продукт, якщо дозволите мені називати фільм продуктом.

Він вже допомагає вам створити аудиторію, клієнтів, фанів.

Я хочу на маленькому прикладі показати, чому я вважаю, що краудфандинг та ідея краудфандингу – це те, що я хочу просувати в Україні.

Інвестори – це теж варіант.

Тут я не погоджуюсь з Сашою Канєвським і вважаю, що є нове покоління інвесторів в Україні – вони справедливі та чесні, їм можна довіряти.

Але ж їм треба віддати відсоток свого бізнесу.

Якщо ви робите краудфандинг, бізнес залишається у ваших руках, і ви не втрачаєте відсотки.

Про свій досвід краудфандингу для кіно.

Перший досвід з краудфандингом я мав з моєю першою короткометражкою «Bon Voyage» – 25 хвилинний фільм, драма про біженців, що відбувається в Середземному морі.

Я працював з найбільшою та найвідомішою платформою для краудфандингу – Kickstarter, що базується в США.

І ми зібрали $60 тисяч на цей фільм.

Зрештою він обійшовся в $250 тисяч.

Але спочатку ми зібрали ці 60 тисяч через краудфандинг.

І завдяки тому, що я вже мав $60 тисяч, міністерство культури Швейцарії, кіно-фундації та більше і більше інституцій почали вірити в проект, оскільки краудфанд вже повірив в цей проект.

Ми зняли цей проєкт і ввійшли в шортліст «Оскару», продали фільм до багатьох країн.

Першу нагороду ми отримали на Shortfest у Палмспрінгс за фільм, створений завдяки краудфандингу і який подивилось дуже багато людей у всьому світі.

Про злет та падіння Riverbird’s Nest.

Я живу у Києві вже чотири роки.

Коли хочу поїхати в село, щоб відчути природу і послухати пташок, я шукаю маленький будиночок під зйом, але не можу нічого знайти.

Усі котеджі і хатинки оточені парканами, камерами, або дуже дивно побудовані з маленькими вікнами.

Звісно, є два чи три милі котеджі в Україні, але Україна – друга за розміром країна в Європі.

Тому я дуже здивований, що вона має таку фантастичну природу і не має гарних будинків.

Тож я і мій партнер знайшли й купили гарний шмат землі за 60 кілометрів на південь від Києва.

І разом ми зібрали на краудфандингу 28 тисяч євро на те, щоб побудувати такий дім.

Він повністю створений з дерева на опорах, бо ми хотіли, щоб цей будинок не вдирався до природи, а був їй другом.

Не знаю наскільки ви знайомі з краудфандингом, але ви можете сказати бекерам «дякую» двома способами: давати маленькі подарунки або одразу продавати товар.

Ми продавали оренду: можна було зразу бронювати ніч, тиждень, вихідні чи новорічну ніч зі знижкою і завдяки цьому ми отримали 28 тисяч і побудували дім.

Краудфандери приїздили, щоб подивитися на дім.

Але нещодавно будинок підпалили, і він повністю згорів.

Ми не знаємо, хто це був, але маємо підозру, що це був хтось, кому не подобається активізм – мій та Філіппа, мого партнера.

Про новий проект «Фенікс» та про ефективність «світогляду підтримки».

Це ще не кінець.

Бо я очікував, що краудфандери почнуть писати мені «Марк, так жаль, але тепер дім згорів, це дуже сумно, але я забронював вихідні за 180 євро наступного літа і нічого не відбудеться.

Може ти повернеш мені гроші?».

Але люди зробили зворотнє.

Вони написали мені: «Марк, на який рахунок надсилати гроші, щоб відновити будинок».

І це був ще один аргумент за те, що краудфандинг об’єднує твою аудиторію у такий чудовий спосіб, що ніхто не був песимістично налаштований і не думав, що проект помер.

Навпаки – зараз ми починаємо другий краудфандинг на проєкт.

Ми називаємо його «Фенікс», щоб відновити будинок.

І він буде готовий для відкриття наступної весни.

Підтримати один одного, приєднатися до чогось – це не просто якась хіппі-ідея чи рожевий світогляд.

Це – дуже ефективний світогляд.

Я вважаю дуже важливим для України, що ми об’єднуємось, зустрічаємось, підтримуємо проєкти, бізнес ідеї, краудфандимо один одного, консультуємо один одного і стаємо успішними разом.