Відпустка через дощ: Як погода впливає на нашу ефективність

Чому нам хочеться спати, коли іде дощ.

Ми не можемо остаточно стверджувати, що відчуття втоми і дощ безпосередньо пов’язані.

Втім, чимала кількість досліджень вказують на те, що дощова і просто похмура погода із затягнутим хмарами небом впливають на наші органи чуття так, щоб нам чим швидше закортіло залізти під ковдру (або ж просто не вилазити з-під неї зранку).

По-перше, свою роль грає обмежений доступ до сонячного світла.

Саме воно дає нашому тілу сигнал припинити виробляти гормон мелатонін, який регулює наші циркадні ритми і змушує спати вночі (тут місце для обурення "сов", яким ночами не стулити очей).

Тобто, у ситуації, коли ви прокидаєтеся, а за вікном – сірість без промінчика світла, наш "внутрішній будильник" дає збій.

Крім того, грунтовий запах дощу діє заспокійливо і здебільшого подобається людям, що, на думку деяких антропологів, продиктовано нашою еволюцією (хоча, звісно, у будь-яких запахів є свої ненависники).

Виникнення цього аромату пов’язане із цілим рядом хімічних процесів – від вивільнення водою рослинних масел до їх перемішування із речовиною геосимін, втім, ми не вдаватимемося у деталі.

Наступними у черзі йдуть звуки дощу, які часто-густо діють, немов легке снодійне.

Ритмічний дощовий малюнок називають "рожевим шумом".

На відміну від білого шуму (він має однакову гучність на будь-якій частоті), гучність рожевого шуму зменшується на більш високих частотах.

І деякі дослідження кажуть, що такий звук може поліпшувати наш сон за рахунок зниження активності мозку (що цікаво, одним із прикладів "рожевого шуму" також є звуки польоту гелікоптера).

Тож, чисто теоретично сукупність усіх цих факторів може бути причиною, чому клавіатура починає здаватися не найгіршим варіантом подушки.

Як впливає на продуктивність температура повітря в офісі.

Чи не найбільше на ефективність нашої роботи впливає температура повітря в приміщенні.

І тут діапазон коливань шалено цікавий: додайте кілька градусів і більшість почнуть працювати повільніше.

"Заморозьте" людей, і вони не зможуть зосередитися.

Результати більшості оглянутих нами досліджень демонструють, що найбільш продуктивною і комфортною для роботи є температура до 21-22 ° C.

А от вже при 23-24 ° C ефективність нашої роботи починає падати.

Якщо нам доводиться працювати при 30 ° C, продуктивність знижується на майже 9%.

У перерахунку на "реальні цифри" (ми враховуємо 8-годинний робочий день) це рівноцінно майже 3,5 годинам роботи на тиждень.

За місяць – 14 годин, тобто майже 2 повноцінних робочих дні.

За умови ще вищих температур, показники стають більш критичними.

За даними одного дослідження, "кожне підвищення температури вище 25 за Цельсієм призводить до зниження продуктивності на 2 відсотки".

Аналогічний негативний ефект можна побачити і якщо не зробити температуру в робочому приміщенні достатньо теплою.

У дослідженні Корнельського університету дослідники скорегували офісний термостат, аби оцінити, як працюють співробітники при різних температурах.

Цікаво, що коли температура в офісі становила 20 градусів, люди робили на 44% більше помилок у своїй роботі порівняно з тим, коли температура була 25 градусів за Цельсієм.

Тобто, рівень ефективності їх праці зменшився майже удвічі.

Пояснюють такі залежності тим, що коли температура нашого тіла падає до певного рівня, вся наша енергія перенаправляється на те, аби її врегулювати та зігрітися, тому наша концентрація та зосередженість в результаті дуже страждають.

З аналогічними наслідками, втім зі зворотнім процесом ми стикаємося під час "пекельця", коли тіло намагається охолодити нас у спеку.

Якщо ж до усього цього якість повітря в приміщенні для роботи низька: задуха, відсутність нормального провітрювання, шар пилу на поверхнях, ці показники будуть ще нижчими.

Втім, усіма цими даними варто оперувати обережно, адже кліматичні умови відрізняються від країни до країни, і все ж найбільш показовими є локальні дослідження, залежно від сезону.

А от щодо суб'єктивних відчуттів, то одне з великих опитувань Career.

Builder про те, яка погода найбільш негативно впливає на їхній настрій і продуктивність праці, працівники вказали на: дощ (21%), холод (14%), спеку (13%), темряву (9%) та сніг (9%).

Втім, ці дані знову ж таки не висвітлюють думку українців.

Погодні типи особистості.

Незважаючи на те, що похмура погода без сонячного світла, здається, таки впливає на наше самопочуття, на настрій, (а отже і на продуктивність) мають вплив і особисті уподобання людини щодо погодних умов – бо ж є і ті, хто не любить яскраве сонячне світло.

У 2011 році У Нідерландах на вибірці підлітків провели невелике дослідження, за результатами якого виділили "погодні типи особистості".

Серед них – любителі літа, які були щасливішими у теплі та сонячні дні.

Ненависники літа, яким попередня погода не припадала до душі.

Ненависники дощу, у яких настрій псувався із наближенням грозових хмар на горизонті, і ті, на кого зміни погоди суттєво не впливали.

Примітка: Ряд досліджень підтверджують, що поганий настрій змушує співробітників працювати гірше за тих, хто почувається щасливішим, і змушує їх робити більше перерв протягом дня (що, відповідно, зменшує час загальної роботи).

Хоча це дослідження є вузьким і далеко не остаточним, воно демонструє, що хоча погода і може впливати на ваш настрій та ефективність, але точно не справлятиме однакового ефекту на всіх оточуючих.

Можливо хтось, кому просто подобається дощова погода, працюватиме ефективніше за своїх колег просто через піднесений настрій.

Сезонна депресія.

Одним із значущих факторів впливу погоди на робочу ефективність людини є її вплив на наше самопочуття.

Зниження атмосферного тиску може призвести до падіння тиску артеріального.

А отже тим, у кого тиск знижений на постійній основі (гіпотоніки) може бути непереливки: вони відчуватимуть слабкість, запаморочення не нестримне бажання поспати.

Крім того, деякі дослідження підтверджують, що зміни атмосферного тиску можуть впливати на ваші відчуття у суглобах.

За деякими даними, холод може вплинути на в'язкість суглобової рідини, що, у свою чергу, може призвести до болю.

Ще ряд людей через зміни атмосферного тиску відчувають біль або "тяжкість" у голові.

Крім того значущим фактором є вельми поширений (у деяких країнах поширеність – до 20% населення) так званий сезонний афективний розлад, або "сезонна депресія", коли у певну пору року (зазвичай, взимку) людина фактично втрачає працездатність, має підвищену тривожність, знижений загальний рівень настрою та постійну втому.

САР часто пов'язують із нестачею сонячного світла і вітаміну D зокрема.

Втім, це – тема для окремого матеріалу.