Дайте грошей на кіно! Кому держава виділила мільйони і чому виник скандал

Скандал в українському кіно.

Минулого тижня завершився 14-й пітчинг – конкурс, переможці якого отримують державне фінансування своїх проєктів.

Загальна сума заявок, які згідно з рішенням експертних комісій отримали прохідні 35 балів, склала понад 2,5 млрд грн.

Це в понад 5 разів більше за весь бюджет на фінансування кіногалузі у 2020 році, ідеться в повідомленні на сайті Держкіно.

Проте через неможливість профінансувати усіх переможців Рада з державної підтримки кінематографії «була змушена ухвалити рішення, що не повною мірою збігається з оцінками експертів».

Адже ще у квітні було ухвалено рішення зменшити бюджет Держкіно майже удвічі: з початкових 775 млн грн зрізали 309 млн.

грн, тобто до менше 500 млн грн.

У підсумку з понад чотирьох сотень претендентів переможцями стали 72 проєкти: 65 фільмів та сім серіалів.

Між тим обсяги державної підтримки були обмежені: до 20 млн грн, якщо фільм є копродукцією, і до 25 млн грн - для національних повнометражних ігрових фільмів.

Конкурс відбувався у 13 категоріях, зокрема: ігрові національні, неігрові, анімаційні фільми та телесеріали.

Натомість у трьох категоріях переможців узагалі не виявили.

Мова про анімаційні повнометражні авторські, анімаційні повнометражні для широкої аудиторії та повнометражні фільми для дітей.

Тепер режисери і продюсери, які не задоволені таким результатом, звинувачують Раду з державної підтримки кінематографії при Держагентстві з питань кіно в упередженості.

Під час визначення переможців вони підтримали не ті проєкти, за які перед цим голосували спеціальні експертні комісії, які щороку оцінюють фільми.

На основні цих рекомендацій Рада Держкіно має вирішувати, якому фільму надати фінансування, а кому відмовити.

Найбільш яскраві приклади необ’єктивності, на думку експертів і режисерів-учасників конкурсу, у категорії «Неігрові фільми національні».

Фінансування не отримав лідер за оцінками експертів – проєкт «Донбаський синдром», натомість «добро» дали фільму, який посів у рейтингу 58 місце – «Національна команда», або ж проєкт фільму ТОВ «Кіноквартал» «Фанати», який також мав низький рейтинг.

Один з членів експертної ради Віталій Капранов на знак протесту заявив, що вимагає виключити його із групи експертів.

Справа в тому, що крупні студії подали на конкурс одразу по декілька проєктів у різних категоріях.

Аби дати шанс меншим компаніям також, Рада Держкіно після оцінок експертів вирішила змінити «правила гри».

Вона дозволила подавати не більше двох проєктів від однієї компанії (продюсера), та лише один проєкт від одного режисера.

Голова Ради Андрій Дончик не бачить проблеми і відкидає звинувачення в необ’єктивності.

В інтерв’ю «Главкому» голова Держкіно Марина Кудерчук прокоментувала результати останнього пітчингу, пояснила, чим керувалася Рада Держкіно при виборі фільмів, як відреагував на скандал міністр культури Олександр Ткаченко та звинуватила у необ’єктивності… самих експертів.

За висновком Ради Держкіно, фінансування мають отримати фільми, які посіли нижчі позиції за результатами експертного голосування.

Чому так сталося, чи зрозуміли ви для себе логіку рішень Ради Держкіно?.

Одразу хочу сказати, що експерти не ухвалюють рішення.

Вони виставляють оцінки, які мають рекомендаційний характер.

А рішення ухвалює Рада з державної підтримки кіно.

Логіку рішень, які вони ухвалили я, звичайно, розумію.

Вже не перший рік і до мене, і після того, як я очолила Держкіно, нам закидають, що Рада підтримує, як правило, одних і тих самих.

Експерти також не до кінця бувають об’єктивними.

Є випадки, коли п’ять або шість експертів ставлять хороші оцінки, а хтось один ці високі бали «збиває» (роблячи сумарний бал значно нижчим).

Система оцінювання недосконала.

Додайте до цього те, що у нас обмежений бюджет.

Щоби не було ситуації, коли в одні руки попадало (одній компанії, або продюсеру), тому обмежили можливість виграшу участю не більш як двох проєктів від однієї компанії у різних категоріях.

Були фільми-претенденти, які в рейтингу мали перші місця, але у них (компаній, або продюсерів, які картини представляли) загалом було шість або вісім номінантів у різних категоріях.

Тому всім цим проєктам не могли давати фінансування.

Рада ухвалювала рішення, керуючись тим, що з-поміж усіх проєктів від однієї компанії можна обрати два, які профінансують.

Можливо, якраз ці два не були на перших місцях, але є більш актуальними, більш цікавими.

Рада ввела обмеження на кількість проєктів від однієї компанії після першого етапу (оцінювання картин експертами).

Наскільки коректна була зміна правил під часи гри, адже до участі в конкурсі ніхто про таке не попереджав?.

Це не правила гри.

Просто Рада ухвалила таке рішення, щоби державна підтримка пішла до максимальної кількості продакшнів.

Давайте на цю ситуацію подивимося з іншого боку.

Більшість продакшн-студій надали для участі у конкурсі по одному-два проєкти.

А є такі, які з року в рік подають декілька проєктів і весь час виграють.

Якби Рада пішла за тим принципом, що, наприклад, «Директорії кіно», у якій вісім проєктів, усі їх підтримати, а тим, хто подався з одним проєктом, не дати фінансування узагалі, як думаєте, скандал був би? Це конкурс.

За будь-якого розкладу будуть незадоволені.

* Результати пітчингу.

Виділені проєкти, які виграли.

(для перегляду натисніть на зображення).

У категорії «Неігрові фільми національні» фінансування отримав проєкт, який в голосуванні експертів посів 58 місце («Національна команда», продюсер ТОВ «Теле.

Простір Студіо»), натомість найкращий у рейтингу («Донбаський синдром», продюсер ТОВ «Самміт фільм») залишився без фінансової підтримки.

Хіба це справедливо?.

Здається, що компанія-продюсер, проєкт якої отримав найбільше балів у цій категорії, отримала фінансування за інший проєкт в іншій категорії (інший проєкт «Самміт фільм» «Батько українського боксу» посів 66 місце у рейтингу в категорії «Неігрові фільми національні» і також не був підтриманий Радою Держкіно).

У п’ятницю, 9 жовтня ви мали зустріч з міністром Олександром Ткаченком.

Як він поставився до ситуації, чи підтримує він той вибір, який зробила Рада Держкіно? Чи є у нього зауваження до конкурсу?.

Він підтримує вибір Ради.

Але ані міністр, ані я не втручаємося у рішення Ради.

При цьому міністр не обурений ситуацією.

Він підтримав те, що за секвестру бюджету дати підтримку 72 проєктам – це серйозно.

На участь у першому турі подалося 450 проєктів, в будь-якому випадку усім не можемо дати фінансування.

Є ще такий нюанс: коли розуміли, що проєктів багато, а грошей мало, потрібно було ухвалювати рішення, аби якомога більше продакшнів підтримати.

Розумієте, якщо хтось один забере 50 млн грн, а інших не підтримати – це також не дуже чесно щодо інших.

Тому людям рекомендували зменшити бюджети або залучити додаткових інвесторів.

У більшості випадків вони погодились на це.

Після свого рішення Рада Держкіно тривалий час ніяк не пояснювала учасникам конкурсу логіку ухвалення власних рішень, чим лиш підігріла обурення тих, хто не отримав фінансування.

Чому так?.

Якби ті, хто обурюється, звернулися до Ради Держкіно, до нашої пресслужби, була б реакція.

А так, як усе спілкування іде через Facebook, то вийшло саме так.

Хоча вони (представники Ради Держкіно) на зв’язку, готові спілкуватися.

Деякі члени експертної ради, зокрема, брати Капранови, не згідні з рішеннями Ради Держкіно щодо визначення переможців конкурсу.

Вони уже звернулися до Держкіно з вимогою виключити їх з переліку експертів.

Вимогу задовільните?.

Це право кожного.

Якщо вони хочуть, аби їх виключили з переліку експертів, то виключимо.

Я вам скажу так: на жаль, ми не публікуємо картки експертів, але бачимо дуже багато необ’єктивності з їхнього боку.

Так, офіційно в письмовому вигляді до нас ніхто з експертів не звертався, але вони приходили і казали: замініть нас на інших експертів тому, що на нас продакшни вчиняють тиск.

Таке завжди було, є і буде в подальшому.

Я надіюся, що цього разу ми це зменшили і зменшимо в майбутньому.

У цій сфері усі люди одне одного знають.

Хтось до експертів з проханнями, якимись умовляннями звертається.

Це має місце.

На скількох експертів чинився тиск під час нинішнього конкурсу?.

Особисто до мене підходили семеро людей.

Проте назвати їх я не можу.

Як зробити роботу експертів і рішення Ради Держкіно об’єктивнішими?.

Мабуть, частіше змінювати експертів і членів Ради Держкіно.

Все одно має місце людський фактор.

Ми максимально закликаємо бути чесними.

Сподіваюся, наш заклик чують усі і роблять якісь висновки.

Чи б’є ця конфліктна ситуація по репутації Держкіно?.

Думаю, що ні.

Те, що сталося, – привід для дискусії, але ми зі свого боку діємо винятково у рамках закону.

Ми максимально намагаємося згладжувати такі ситуації, але, на жаль, у боротьбі за бюджетні кошти ті, хто програють конкурси, не завжди вміють визнавати свою поразку.

Михайло Глуховський, «Главком».