Пандемія і мобільний зв'язок. Президент «Київстару» про те, як галузь переживає особливий період

П'яте покоління мобільного зв'язку (5G) запуститься в Україні не раніше кінця 2022 року.

Такий прогноз озвучив Олександр Комаров, президент оператора мобільного зв'язку «Київстар» на великій пресконференції, яку компанія зібрала минулого тижня.

За словами топ-менеджера, чиновники в Україні мають оптимістичніші розрахунки, але у нього є підстави сумніватися.

«У чиновників я найчастіше чую 2022 рік.

Я б сказав, що це зарано..

Якщо намагатися звести воєдино мою точку зору і точку зору, яку я чую з боку парламенту, – це кінець 2022 року або 2023 рік».

Комаров також зазначив, що терміни запуску 5G-технології «Київстар» він розраховує, виходячи з таких показників: проникнення пристроїв, що підтримують зазначену технологію, а також момент досягнення межі утилізації місткості та швидкості 4G-хотспотів.

Менеджер найбільшої телекомунікаційної компанії країни також підбив підсумки карантинних місяців для ринку і поділився баченням того, як коронавірусна криза позначиться на найближчому майбутньому галузі.

Олександр Комаров.

Про підсумки минулого року.

Темпи росту минулого року були рекордні.

Думаю, що Україна була однією з країн із найбільшим споживанням послуг мобільного зв’язку.

Загалом 41,7 млрд грн – це мобільний сервісний дохід галузі за минулий рік.

Галузь виросла на рекордний показник – 15,5%.

«Київстар» виріс навіть трішки більше.

Це дуже добрий показник, який дає нам інвестиційну привабливість.

Це дає можливість розмовляти з акціонерами бізнесу і будувати переконливі плани щодо інвестицій до нашої інфраструктури.

«Київстар» заплатив майже 8 млрд грн податків за минулий рік, це майже 50% усього телекомунікаційного сервісну у країні.

Фрагмент презентації компанії «Київстар».

Як Covid-19 позначається на індустрії.

Телекомунікаційна індустрія втратить близько 3,5 млрд грн доходу через коронавірус.

Основний удар – це роумінг.

Він провалився на 60-70%.

Удар сильний, тому що це – валютна виручка.

Наш основний драйв – ріст користування мобільним інтернетом, це тягне усю індустрію вгору.

В цілому еластичність послуг зв’язку не дуже висока.

Окрім того, людям довелось переоцінити значення зв’язку в своєму житті, особливо в період карантину.

Кількість негативних дзвінків до call-центрів впала у рази.

Найпомітніші «мобільні» тренди карантину.

Дуже виросло використання голосових послуг, ми – №1 в Європі за обсягом голосового трафіку, обсягом голосових дзвінків: 640 хвилин за підсумками другого кварталу 2020 року.

Злетіла вгору послуга «доктор онлайн» – 35 тис.

консультацій, виріс попит на віддалене робоче місце.

Тільки за період карантину ми до офісних послуг Мicrosoft, які організовують віддалене мобільне робоче місце, підключили 2,5 тис.

У першому кварталі у всіх операторів сильно просіла база (абонентів).

Загальний тренд полягав у зниженні кількості абонентів з двома sim-картами.

За рахунок зменшення бізнес-активності друга sim- карта може бути не потрібна – це раз.

По-друге, люди сиділи вдома місяць, півтора, два, у них був мобільний інтернет.

Тобто ті, хто з нами залишилися, збільшили споживання.

При цьому наша база стиснулася.

Зараз вона поновлюється, за результатами третього кварталу ми виходимо на докарантинні показники.

Наприклад, китайці через наслідки карантину не дорахувалися близько 15 млн абонентів.

Продовжуємо відкривати роздрібні магазини, не дивлячись на те, що саме роздрібні магазини під ударом через Covid-19.

Загальна цифра – більше п’яти сотень магазинів роздрібної мережі «Київстар».

База мобільних фінансових абонентів у нас зростає на 20%-25% у рік.

Сподіваюся, що частка користувачів смартфонів сягне 70% у цьому році.

Це будуть дуже добрі показники.

При цьому індустрія все таки виросте і виросте непогано, більше, ніж на 10%.

Про загрози цифровізації України.

Від нас, мобільних операторів, очікують пришвидшення інвестицій, прискорення збільшення покриття.

В ідеалі – виконання нових ліцензійних зобов’язань, які отримали на початку цього року.

Ми ж зі свого боку очікуємо, що правила гри не мінятимуться.

Ще з урядом Гончарука було досягнута домовленість, що основні базові правила залишатимуться незмінними.

Але вже через кілька місяців взялися регулювати ставку (інтерконекту).

З’явилися популістичні законопроєкти щодо регулювання контенту, інші загрозливі ініціативи.

Наприклад, посилення моніторингу, необхідність зберігання data сесії 12 місяців.

Після такого можна закривати двері, вимикати світло і йти геть.

Зрозуміло, що такого не буде, зрозуміло, що буде досягнутий якийсь компроміс.

Але якщо подивитися, то, в принципі, ми тільки й робимо те, що змінюємо правила гри.

Ми ж просимо допомогти нам з доступом до інфраструктури.

Законодавство, яке у нас є, не працює.

Спроба його трохи поміняти провалилася в парламенті.

Але, слава богу, є здорові сили, які рухають і повертають це питання до порядку денного.

Це те, що нас стримує в розвитку, здатність швидко будувати пасивну інфраструктуру, проводити до неї електроенергію.

Зведення пасивної інфраструктури у побудові покриття – це 70% результату.

Фрагмент презентації компанії «Київстар».

Якщо ви дійсно хочете прискорити покриття доріг, то за великим рахунком для держави 1 млрд грн на пасивну інфраструктуру за декілька років – це не такі і великі гроші.

Більше того, ми повернемо ці гроші через орендні платежі, ми платитимемо за цю інфраструктуру.

Але настільки швидко підвести до неї усі енергоносії так, як може це зробити держава, ми не можемо.

У нас велике оподаткування.

Я розумію, що воно не зміниться.

У держави є певний тиск на бюджет, на джерела його наповнення.

Але я хотів би, щоби оподаткування не зростало, це буде певним досягненням.

Напевно, в якійсь перспективі ви таки повинні перерозподілити це високе податкове навантаження, аби далі розвиватися.

Було приємно, що віцепрем’єр-міністр (Михайло Федоров) у своїй презентації окремо зупинився на питанні розвитку широкосмугового доступу і специфічного широкосмугового мобільного доступу (до мережі інтернет).

Реалії такі, що без досить інтенсивних інвестицій в інфраструктуру нічого не буде.

Були задекларовані дві великі цілі: можливості в будь-якій точці України надавати послуги (швидкісного інтернету) і вміння людей, їх готовності користуватися послугами такого формату.

Ми працюємо у цих двох напрямках.

Перш за все над тим, що стосується розбудови інфраструктури.

Адже сьогодні, як мені здається, Україна уповільнилася в темпах розвитку.

«Київстар» намагається закінчити цей рік з показником покриття 85% населення.

Щоби ви розуміли, 85% – це 14 тис.

населених пунктів.

Ось це, напевно, важливий фокус і наш вклад у розвиток цифровізації України.

Портрет абонента: що використовує і як платить?.

Використання 4G нашими абонентами коливається в межах 8-9 Гб (на місяць).

Це вже дуже близько до європейських показників.

Особливо вражає цифри росту цифр щодо голосового зв’язку – від 570 в другому кварталі 2019 року ми стрибнули до 640 в другому кварталі 2020 року.

Фрагмент презентації компанії «Київстар».

Середній чек зростає на 8% у рік, але при цьому є розрив із нашими умовними конкурентами з інших країн, де окупність становить від $2 до $7.

Тобто нам є куди рости.

Зрозуміло, що ми впираємось десь в купівельну спроможність наших громадян, ми не можемо рости таким темпом, яким росли останні 2-3 роки.

Фрагмент презентації компанії «Київстар».

Погляд у майбутнє.

На кінець 2018 року в компанії «Київстар» було у діджитал-відділі 50 людей, з них лише шість – розробники.

Приблизна статистика кінця цього року, на яку ми орієнтуємося, буде такою: на 120 людей з діджитал-підрозділів – 70 власних робітників.

І це тільки початок.

Ми активно займаємося розвитком кабінету «Мій «Київстар»… Запустили власний застосунок, хочемо, щоби у планшеті можна було здійснювати всі сервісні операції.

Нам потрібен не якийсь окремий магазин, нам потрібна мережа «Київстар-сервіс»… Наша мета – трансформація «Київстару» у сучасну цифрову IT-компанію, яка здатна розробляти власні продукти, яка здатна комерціалізувати партнерські продукти у своїй мережі.

Без сильної внутрішньої IT розробки ми не впораємося.

Микола Підвезяний, Михайло Глуховський, «Главком».

«Київстар» може розділитися на частини.

Українці під час карантину стали більше говорити по мобільному телефону.