Львівська Мати Тереза, налякана козаками Хмельницького

У довгій та насиченій цікавими подіями історії Львова, на щастя, було надзвичайно багато цікавих та незвичайних особистостей.

Не про кожного з цих діячів ми знаємо достатньо, хтось досі чекає на своє відкриття та належну оцінку власних старань.

Однак, навіть між тими, про кого вже говорять, дуже багато непересічних і дивовижних особистостей.

До прикладу, сестра Маріанна Мархоцька – гідна продовжувачка справи святої Терези з Авіли і перша настоятельниця монастиря кармеліток босих у Львові (сьогодні храм Стрітення, що на вулиці Винниченка, 30А).

Її називають авторкою першої жіночої автобіографії на теренах давньої Речі Посполитої.

Відтак, мусимо пам’ятати про цю персону й досліджувати її життя та діяльність.

Особливо – львівські сторінки.

Церква Стрітення Господнього (колишній костел Матері Божої Громничої монастиря кармеліток босих).

Народження, родина.

Маріанна Мархоцька народилась і виростала у багатодітній, але досить забезпеченій родин.

Її батько, Павло Мархоцький, був послом на Сейм, захисником шляхетських вольностей і навіть учасником рокошу Зебжидовського (1606 – 1609 рр.).

Сестра Ельжбета вступила до монастиря кларисок, що у Новому Сончі, а брат Міколай навчався у Краківській академії.

Характерно, що коли батьки почули про бажання Маріанни також стати монахинею, то довго цьому противились – навіть її мама Ельжбета.

Імовірно, що батьки навіть били її і всіляко відмовляли від цього кроку.

Однак, нічого з їхніх заборон не було.

Маріанна Мархоцька.

Шлях до служіння.

Упродовж 1615 – 1620 років Маріанна Мархоцька тричі відвідувала монастир кармеліток у Новому Сончі.

Кожна з цих поїздок мала не неї великий вплив.

Очевидно, все ж менший, ніж читання біографії святої Терези з Авіли – іспанської монахині та засновниці ордену кармеліток босих.

Врешті, дівчина вирішила залишити світське життя й стати монахинею.

Проти волі батьків, у 1620 році, вона вступила до монастиря кармеліток босих у Кракові.

Взяла собі ім’я Тереза від Ісуса й розпочала зовсім інше життя.

Становлення особистості і львівські сторінки.

У 1620-х та 1630-х роках Маріанна Мархоцька пройшла відповідні навчання та вишкіл, закінчила новіціат і остаточно переконалась, що обраний шлях є правильним для неї.

Водночас, непогано зарекомендувала себе, відзначаючись організаторськими здібностями, послухом та покірністю.

Таким чином, у 1642 році сестра Тереза приїжджає до Львова, де на неї було покладено обов’язки організувати і запустити роботу першого осередку ордену кармеліток босих у нашому місті.

Відтак сестра Тереза від Ісуса була настоятельницею першого покоління кармеліток босих у Львові.

Саме в цей час, між іншим, розпочали будувати мурований храм на території комплексу, але закінчити всі роботи спокійно не вдалося.

Тереза з Авіли.

У 1648 році, у зв’язку з вибухом повстання Хмельницького, а також через прихід військ останнього під стіни Львова, кармелітки залишили місто й виїхали до Кракова.

Пізніше – ще далі, до Варшави.

Характерно, що в столиці, на церемонії відкриття монастиря кармеліток, був присутні король Речі Посполитої Ян Казимир й апостольський нунцій.

Це, очевидно, через те, що сестра Тереза була у дуже хороших відносинах із королевою Марією Людовікою Гонзагою.

Між іншим, остання, разом із чоловіком, неодноразово відвідувала сестру Терезу, коли та хворіла.

Облога Львова військами Хмельницького у 1648 році.

Останні роки життя.

Наприкінці 40-х років XVII століття сестра Тереза не надто добре почувалась і досить часто хворіла.

У той час її відвідувала королева, вони спілкувалися між собою.

Особливо сильно погіршилося здоров’я цієї монахині у 1650 році.

Сестра Тереза мала частковий параліч і відійшла від управлінських функцій.

Врешті, у 1652 році вона померла.

Не одразу, але все ж була похована у криптах монастиря кармеліток босих у Кракові (вул.

Цікаві відомості.

Вище вже згадувалося, що саме Терезу від Ісуса часто називаються авторкою першої жіночої автобіографії у Речі Посполитій.

Цікаво, що ця праця задумувалась не як автобіографія – як підручник духовного життя.

Очевидно, саме тому у згаданому тексті можна знайти багато покликів на Святе Письмо, житія святих (за редакцією Пьотра Скарґі), ідеї св.

Терези Авільської, концепції св.

Августина і ін.

Між іншим, у тексті описано й певні внутрішні стани сестри Терези від Ісуса, її відчуття та переживання, певні біографічні моменти.

Праця знайшла свого читача і користувалась увагою не тільки на наших теренах – у першій половині ХХ століття її було перекладено французькою мовою.

Тереза від Ісуса (Маріанна Мархоцька).

Невідомо точно, коли саме Тереза від Ісуса розпочала роботу над укладенням свого magnum opus.

Зустрічаються гіпотези як щодо 30-х років XVII століття, так і щодо 40-х років, коли вона була у Львові.

Що можна стверджувати напевне – це цікавий і неповторний зразок барокової літератури, глибоко містичний і символічний твір.

Задля усвідомлення головних ідей та стилістики авторки, наведемо наступний пасаж: “Душа наша уявляється мені як фортеця […], поділена на багато різних кімнат, подібно до того, як і на небі є багато помешкань”.

Один із перших дослідників біографії Терези від Ісуса Кароль Гурський писав про те, що її автобіографічна праця є унікальною не лише у локальному масштабі, але й загальносвітовому.

Історик і теолог, монахиня-бенедиктинка Малгожата Борковська назвала цю книгу першою і багато років єдиною такого роду працею польською мовою.

Відтак є логічним, що до персони сестри Терези від Ісуса (Маріанни Мархоцької) ми також не можемо залишатися байдужими.

Тим більше, що декілька років свого життя вона провела у Львові.

Євген ГУЛЮК.

Використані джерела:.

Гусак А.

Винниченка, 30А – церква Стрітення Господнього (колишній костел) // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс].

Słuźebnica Boźa matka Tereza od Jezusa (Marianna Marchocka) 1603 – 1652 // Karmel.

pl [Електронний ресурс].

Tomasz A.

Marianna Marchocka – zapoznane dziedzictwo polskiey mistyki // Teologia Polityczna, 2017 [Електронний ресурс].