Рекреаційна перлина біля Львова

Родовища термальних вод у Брюховичах – не вигадка.

Вони є.

Дивно, лише, що про них так мало знає громадськість.

Можливо, так є тому, що цю частину Львова воліють розглядати як територію для втілення чудернацьких проектів житлової забудови.

Адже тут є куди розігнатися з будовою.

Та чи мудро це забудовувати території, під якими залягає цінний підземний скарб – Брюховицьке родовище гарячих мінеральних вод?.

Курортна традиція.

Брюховичі ще з кінця ХІХ ст.

славились рекреаційними ресурсами.

Лікувальні купелі, сосновий ліс, повітря – все це слугувало оздоровленню населення ще часів Австро-Угорщини та Польщі.

Курортну традицію продовжила і радянська влада.

22 піонерські табори, 7 постійно діючих при них профілакторіїв, 13 санаторіїв та баз відпочинку, 7 озер, лісопарки, відпочинкові майданчики.

Їх відвідували курортники з усього Радянського Союзу.

Приїздили сюди відпочивальники і з-за кордону.

З крахом радянської системи управління похитнулась і курортна інфраструктура Брюхович.

Підвідомчі великим підприємствам та профспілкам відпочинкові табори і санаторії через відсутність фінансування пішли в занепад.

Далі – реалізація українського варіанту приватизації.

Вона перетворила наявну курортну інфраструктуру спочатку в руїни, а згодом в приватні території з житловою віп-забудовою.

При дерибані не пошкодували і простори, під якими залягають термальні води.

Ділянки, на яких знаходились пробурені ще за союзу глибинні свердловини, віддали у приватні руки.

Та біда не у приватній власності.

Лихо у тому, що влада підтримує збочені примхи нових хазяїв цих територій.

І на їх вимогу переводить рекреаційно-оздоровче цільове призначення санаторних земель у житлову забудову.

Навіть законодавством України передбачено, що при плануванні і забудові населених місць слід керуватись принципами збереження, раціонального використання цінних природних ресурсів та заборони на них будівництва, що перешкоджає використанню їх за прямим призначенням.

Та хто на це зважає.

Адже для забудовників бізнес на будівництві житла – це просто, швидко і по схемі.

А от на суспільно-важливі проєкти, зведення об’єктів, які підкреслять природні властивості місцевості – українське бізнес середовище, на жаль, активно не реагує.

Законсервоване підземне багатство Брюхович.

За Радянського союзу на території Брюхович пробурили три свердловини на термальні води.

Вони були розвідані гідрогеологічним підприємством «Укргеокаптажмінвод» (м.

Тоді геологи натрапили тут на магматично-вулканічний розлом.

Саме звідти і пішла морська вода.

Її температура становить понад 40 градусів.

Кажуть, що за своєю потужністю Брюховицьке родовище термальних вод займає четверте місце у Львівській області.

Внаслідок розвалу Союзу, через брак фінансування і змертвіння курортної інфраструктури Брюхович, у 90-ті ці три свердловини законсервували.

У такому стані вони перебувають й до нині.

Законсервовані Свердловина №1 – глибиною 1505 м та Свердловина №2 – глибиною 1400 м, розташовані на території, що колись належала Санаторію “Львів”.

Згідно з бальнеологічним висновком Одеського НДІ курортології і медичної реабілітації 1989 року, води цих свердловин за фізико-хімічним складом відносяться до термальних сульфатно-хлоридних, натрієвих, йодо-бромних вод високої мінералізації.

Впродовж 1956 – 1991 рр.

вони використовувались у діючих тоді брюховицьких санаторіях у лікувальних процесах.

Територія, на якій розташовані ці дві свердловини, попри довгу судову тяганину, таки опинилась в приватній власності фізичних осіб.

А не так давно і цільове призначення цих земель, на жаль, було змінено під житлову забудову.

В Генеральному плані Брюхович 2001 року згадують і про Свердловину №3 глибиною 1480 м.

Вона пробурена на території колишнього профілакторію “Янтар”.

Згідно з бальнеологічним висновком Українського НДІ курортології і медичної реабілітації 1992 року, води у ній також йодо-бромні, сульфатно-хлоридні, натрієві (високомінералізовані типу “морських”).

І мають широкий спектр лікувально-оздоровчого застосування в бальнеології у вигляді лікувальних ванн та в лікувально-оздоровчих басейнах.

Зараз територія, на якій розташована ця законсервована свердловина, належить реколекційно-відпочинковому центру “Світлиця”.

До речі, це одна з небагатьох приватних структур, яка використовує цю цінну територію за її цільовим призначенням – для організації відпочинку і рекреації населення.

Новітня історія брюховицьких термалів.

Не так давно, 30 березня 2017 року, “Держгеонадра” України з метою геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки мінеральних вод через аукціон продало ТзОВ “Агропромислове підприємство “Львівське” спецдозвіл на користування ділянкою “Брюховичі-Свердловина №4″.

Географічні координати об’єкта: Пн.

49°54’33” – Сх.

На місцевості – це район території колишнього табору “Будівельник”.

Нині тут розташована приватна база відпочинку “Перлина Львова”.

До честі її власників, на цій території теж надають перевагу веденню відпочинково-рекреаційного бізнесу, а не будівництву котеджів.

На даний момент на цій ділянці надр відбуваються бурові роботи.

Далі за програмою передбачено: встановлення промислових запасів мінеральних вод (прогнозують 240 м3/добу при зниженні рівня до 20 м), проведення в свердловинах геофізичних досліджень, геологорозвідувальних робіт, дослідно-промислової розробки, вивчення стабільності якості води, водовідбору (дебіту), рівнів, прогнозу якості і рівнів, лабораторні та камеральні роботи.

На затвердження запасів мінеральних вод заплановано вийти на літо 2022 року.

Шлях не легкий, довгий і з багатьма невідомими.

Але його торують.

На цій зустрічі було обговорено питання енергетики, впровадження інноваційних підходів та розвитку видобутку електричної та теплової енергії з геотермальних джерел.

Термальні води можуть використовуватись не лише в лікувальних цілях.

Їх можна застосувати для спорудження гео-термальних електростанцій, а також в тепличному господарстві, обігріві приміщень тощо.

Подібні проекти динамічно розвиваються в країнах Європи, зокрема Польщі, Словаччині, Угорщині, а також у ОАЕ та Китаї.

Компанія Triosan Holding Kft., яка займається будівництвом об’єктів термальної енергетики та здійснює буріння свердловин для пошуку прісних та термальних вод, має намір поширити свою діяльність на всю Україну.

І власне, вона виявила зацікавленість у співпраці, але в українських нормативних документах є ще ряд неврегульованих питань, які стосуються впровадження новітніх технологій.

Відтак, у ході зустрічі було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

А також представлено візуалізацію Проєкту термального комплексу «Aquapolis» у Брюховичах.

Тож термали за 8 км від центру Львова – це реальність.

І спорудження комплексу зі справжньою морською водою та перетворення Брюхович на курортну перлину Львівщини – не фантастика, а конкретна і раціональна перспектива.

Постійно тепла вода дозволить приймати людей цілий рік.

Львів’янам не доведеться їхати за тридев`ять земель, аби поніжитись в мінеральних водах та оздоровитись.

А брюхівчанам дасть шанс на розвиток їхнього селища та нові робочі місця.

Єдине, для повноцінної реалізації цієї перспективи мають бути збережені рекреаційні території Брюхович.

Їх тут не так вже й багато залишилось, але вони є! Зміна цільового призначення таких земель, має бути категорично заборонена.

Будь-які будівельні проекти, які власники цих територій планують реалізовувати, мають проходи жорсткий контроль на їх відповідність цільовому призначенню території.

А у випадку шарлатанства на зразок маскування житлової забудови під так звані “відпочинкові танхауси”, “еко котеджі” і т.

– притягнення до відповідальності та демонтаж таких об’єктів мають бути невідворотними.

Візуалізація Проєкту термального комплексу «Aquapolis» у Брюховичах.

Сама природа нагородила Брюховичі курортними властивостями.

Тут термальні родовища, ліси, водойми, парки, насичене киснем та хвоєю повітря.

Тому надання Брюховичам статусу курорту місцевого значення де-юре – це те логічне, мудре і правильне, що мала б зробити влада.

Окрім того, статус курорту з усіма похідними від цього юридичними наслідками, стане додатковим щитом захисту цінних брюховицьких рекреаційних територій від цинічних проектів забудови.

Юлія ЛАЦИК.