Одна з найстаріших вулиць Рівного втрачає своє історичне обличчя

Цього будинку ми вже не побачимо на старовинній рівненській вуличці.

І хоча він не становив особливої архітектурної чи історичної цінності, однак був одним із тих, що ще підтримують колорит і унікальність Шкільної.

Відтепер він — лише на світлинах.

Одна із найстаріших вулиць Рівного — Шкільна, яка упродовж віків зберегла незмінною свою назву (лише в роки німецької окупації носила ім’я Бориса Грінченка), — поступово і безповоротно втрачає своє історичне обличчя.

Вулиця із середньовіччя, де здавна селилися єврейські родини, отримала таку назву через значну кількість єврейських культових споруд — синагог і молитовних будинків, які розміщувалися тут.

Разом із прадавньою Замковою Шкільна утворювала єврейський квартал у центрі міста.

Вулиця Шкільна.

Фото з книги О.

Прищепи “Вулицями Рівного”.

Нині, захована за фасадами новобудов уздовж вулиці Соборної, Шкільна невпізнанно змінилася.

На старих світлинах можна побачити, як вулиця одним кінцем “впирається” в костел Святого Антонія, високі шпилі якого видно здалеку.

На протилежному кінці вулиці виднілися куполи Свято-Воскресенського собору.

Тепер їх закриває багатоповерхівка, а костельних шпилів.

як і власне самого костелу, давно немає.

У його перебудованому приміщенні.

як відомо, нині органний зал філармонії.

Та сторона Шкільної, що прилягає до Соборної, повністю втратила свою забудову.

Теперішня Шкільна змінилася.

Ліворуч повністю сучасна забудова.

Там під фундаментами нових споруд назавжди поховано історію цієї частини міста.

Щоправда, пошуковці Рівненської філії Охоронної археологічної служби України та Рівненського обласного краєзнавчого музею ще в 2003 році встигли задокументувати сенсаційні знахідки, зроблені в цьому районі.

Зокрема предмети, які засвідчили, що тут існувало поселення доби бронзового віку (ІІ тисячоліття до н.

Під час розкопок також було знайдено уламки ліпних посудин, вироби з кременю, гончарні горщики періоду княжої доби.

Науковці також дослідили рештки кількох будівель XIV-XVII століть.

Протилежна від Соборної сторона ще зберігає стару забудову.

Вдалині видніється зрізана верхівка колишнього костелу.

На протилежному боці Шкільної ще збереглися старі будинки, але їх стає все менше.

Днями назавжди зник ще один.

Цю обвішану з усіх боків рекламою споруду, що поруч із приміщенням міського суду, давно було закрито на ремонт.

І ось одного дня вона щезла.

Тепер на її місці вирито котлован, і за металевим парканом активно працює будівельна техніка.

Тут ще недавно був будинок №11.

ua/за цією адресою (Шкільна, 11) зареєстровано ТзОВ “Спортивно-оздоровчий центр “Шериф-СВ”.

Основним видом діяльності вказано “функціювання спортивних споруд”, та інші види діяльності: діяльність фітнес-центрів; інша діяльність у сфері спорту; діяльність із забезпечення фізичного комфорту.

Що буде на місці знесеного будинку, поки що невідомо.

Хоча, за повідомленням “Радіо-Трек”, директор фірми “Шериф-СВ” Олександр Приймак свого часу запевняв, що зносити будівлю не планують, а тільки надбудують офісні приміщення.

Знесений будинок на Шкільній.

Що ж то за будинок, який знесли на Шкільній? Хоча його не внесено до реєстру місцевих пам’яток, за припущенням рівненського дослідника Андрія Климчука, під одним дахом із цим будинком могла бути одна із рівненських синагог — так звана Рожищенська.

Синагога “Старий клойз”.

Діюча синагога на Шкільній.

Інформаційна табличка на діючій синагозі на Шкільній.

Чим сьогодні може бути цікава Шкільна, які старовинні споруди поки що ще збереглися на стародавній вулиці? Насамперед, це діюча синагога “Старий клойз”.

Дивом досі збереглася будівля, в якій від самого початку її існування й була синагога.

Тепер це будинок № 39.

Це одна із двох найстаріших будівель на Шкільній, що вціліли й змогли відновити своє первісне призначення.

“Старий клойз”, 1990-і роки.

Фото з відкритих інтернет-джерел .

Своїм зовнішнім виглядом вона яскраво вирізняється на старовинній вулиці.

Споруджена в стилі неоренесансної архітектури кінця XIX-початку ХХ століть, вона майже не змінилася зовні.

А от інтер’єр будівлі неодноразово зазнавав змін.

Адже в повоєнні часи там розміщувався Будинок культури комунальників.

Потім і до початку 1990-х — Будинок творчості.

У 1992 році будівлю повернуто єврейській громаді.

Велика синагога.

ХХ ст.

Фото з фондів РОКМ.

Головна Синагога на Шкільній, 1930-і роки.

Фото з фондів РОКМ.

З другою із найстаріших споруд, що збереглися на Шкільній, понад столітньою будівлею Великої (Головної) синагоги, дива не сталося.

Хоча будівля й дожила до наших днів, однак її зовнішній вигляд далеко не такий, як був первісно.

Колишня єврейська культова споруда.

Відомо, що під час війни німецькі окупанти в ній облаштували один із сортувальних пунктів конфіскованого в євреїв майна.

На початку 1960-х у стінах синагоги розмістили спортивні секції обласної комплексної дитячо-юнацької спортшколи “Авангард”.

За часів Незалежності будівлю з усіх боків обліпили численні торгові точки, зробивши її мало схожою на колишню єврейську культову споруду.

Міський суд незмінно в тій же будівлі.

Майже сто років поспіль незмінно в тому ж самому будинку за адресою: вулиця Шкільна, 1 знаходиться одна й та ж установа — міський (деякий час також і апеляційний) суд.

З початку свого існування (побудована в 1922 році) споруда була одноповерховою.

Затим після перепланування “виросла” ще на два поверхи.

Інформаційна табличка на будівлі суду.

Міський суд, фото часів німецької окупації.

Фото з фондів РОКМ.

Будівля відома зокрема тим, що в 1943 році радянський диверсант Микола Кузнєцов застрелив там німецького суддю Функа.

У післявоєнний період до триповерхівки добудували приміщення.

Ще один представник старої забудови на Шкільній.

Інформаційна табличка на старій будівлі повідомляє, що тут був молитовний будинок кравців.

Закапелки Шкільної.

Ошатний відремонтований старовинний будинок, зведений в стилі цегляної архітектури.

Будинок на Шкільній.

На Шкільній зберігся ще один цікавий зовні будинок в стилі так званої цегляної архітектури, де нині розміщуються служби ТОВ “Видавничий дім “ОГО”.

На щастя, до цієї будівлі ще не дісталася рука сучасних перебудовників.

Світлана КАЛЬКО.