Ян Собеський і Марисенька в Санкт-Петербурзі

“Однакож мы здесь промышляем помалу…”.

(з листа Петра І з Жовкви до Петербургу).

Літній сад у Санкт-Петербурзі безумовно належить до перлин садово-паркового мистецтва.

Заснований царем Петром Першим у 1704 році цей парк за три століття пережив багато перемін – зменшилась його територія, змінились квіти, кущі і дерева, втрачено деякі барокові скульптури або їхні елементи, а згадкою про численні фонтани залишилась тільки назва водотоку Фонтанка.

Вид на Літній сад у 1716 році.

Джерело світлини: Вікіпедія.

У 2004 році почалась масштабна реставрація Літнього саду з метою повернення йому втраченого барокового вигляду.

В плані робіт було закладено виконано копій усіх садово-паркових скульптур і тепер їхні відреставровані мармурові оригінали знаходяться у Михайлівському замку – філії Державного російського музею.

Вид на Літній сад у 2006 році.

Джерело світлини: Вікіпедія.

Серед цих переважно алегоричних скульптур викликають водночас зацікавлення і подив погруддя польського короля Яна Собеського і його дружини Марії Казимири (Марисеньки).

Досі залишається нез’ясованим, звідки саме вони походять (Олесько, Підгірці або Вільянов під Варшавою), немає впевненості щодо авторства (Б.

Еггерс, Т.

Квеллінус або його учень), а також невідомо, яким чином вони потрапили до Санкт-Петербургу.

Погруддя Яна ІІІ і Марисеньки у Літньому саду (копії).

Джерело світлин: aminpro.

На походження цих скульптур частково проливає світло данський посол у Московії Юст Юль, який у своїх «Записках…» в розділі «Цар лікується в Літньому саду» написав:.

«Шукаючи спокою і тиші, він пішов в будинок, побудований в його новозакладеному саду, де стоїть з лишком 30 великих мармурових статуй художньої роботи, в тому числі погруддя покійного польського короля Собеського і його дружини.

Статуї ці вивезені з садів польських магнатів.

Взагалі, більша і найвишуканіша частина предметів розкоші, які перебувають у петербурзьких вельмож, польського походження».

Варто звернути увагу на те, що Юст Юль згадує понад 30 великих статуй і в тому числі два погруддя! Де знаходяться ці статуї і чи вони взагалі збереглись – невідомо….

Посол Данії у Московії Юст Юль.

Джерело світлини: Вікіпедія.

З записок, які залишив посол Данії у Московії Юст Юль.

Джерело світлини: Вікіпедія.

У 1986 р.

завідуючий сектором у відділі західноєвропейського мистецтва Ермітажу С.

Андросов висловив припущення про те, що ці скульптури могли знаходитися в Олеському замку, котрий у другій половині XVII ст.

належав Яну Собеському і саме в цей час був оздоблений статуями і погруддями.

Пізніше скульптури зникли і, згідно даних, які надав С.

Андросову директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, були вивезені до Петербургу у 1707 році.

Щоправда, Б.

Возницький вважав, що погруддя короля і Марисеньки були вивезені з Підгорецького замку.

Ця версія підтверджується також історичними фактами: під час Північної війни на початку 1707 року цар Петро Перший протягом чотирьох місяців проживав у Жовкві, бував з візитами у Львові, можливо, також побував у Олеському замку і в Підгірцях.

В цей час, судячи з його переписки, цар займався не тільки справами війни і дипломатичними питаннями, але й організацією свого «огорода» і, ймовірно, набув скульптури з парку Олеського або Підгорецького замків, які на той час належали Собеським.

Шкатулка «Петро I у Львові-1707».

Різьбяр Уралова Є.В., 2007 рік.

І хоча точних відомостей про посилку статуй в Петербург немає, з листа до генерал-адмірала Ф.

Апраксина від 4 травня 1707 р.

відомо, що саме тоді цар відправив до Московії боцмана Наума Синявина з новопридбаними картинами.

Невідомо, у який саме спосіб набував Петро Перший кущі, дерева і скульптури, але досить цікаво звучить уривок з листа царя до Олександра Кікіна зі Львова від 19 березня 1707 року (начальник Петербурзького адміралтейства О.

Кікін виконував різні доручення царя, між іншим займався посадкою дубового гаю в Літньому саду):.

«… розписки від вас ніякої не бувало про садові речі, попри це ми тут промишляємо помалу…» [4].

Прикладом “промишляння” московитів в Речі Посполитій може також служити лист царя до Б.

Шереметєва від 8 серпня 1707 року, в котрому Петро Перший наказує відправити в столицю кущі самшиту та дерева, накопавши їх в Острозі або в Жовкві, чи в Яворові, бо ж там сади великі і цих дерев багато:.

«По получении сего писма в Остроге или где сышетца около Острога в садах вели накопать букзбому [самшит – Z.] сажен сто и несколко возов бязу [ймовірно, в’яз – Z.] и пошли с сим посланным чрез Киев на Луки Великие.

Буде же около Острога в садах нет, то пошли в Жолкву или в Яворово и вели накопать там, понеже там сады изрядные и оных дерев доволно».

Імператор Петро Перший за роботою.

Худояров В.

Треба додати, що царські війська стаціонували в Галичині, в тому числі в Олеському замку з 1707 р., протягом декількох наступних років.

А відтак складно сказати, які предмети розкоші з різних польських маєтків потрапили до московських вельмож шляхом купівлі, які були подаровані в якості хабаря, а які були просто загарбані «по велінню царя-батюшки».

І на закінчення хочу звернути увагу на те, що слово «промышленность» у значенні “індустрія” впровадив щойно у кінці XVIII ст.

історик М.

Карамзін, автор багатьох слів сучасної російської мови.

Натомість, раніше це слово в Московії означало добування або полювання, а отже цар Петро Перший, перебуваючи в Галичині з військово-дипломатичною місією, «помалу займався полюванням» за дорогими картинами, декоративними рослинами, та оригінальними скульптурами для свого укоханого дітища – Літнього саду з палацом.

Автор: Zommersteinhof.

Корисні посилання:.

Записки Юста Юля (с датского неизданного подлинника) – // Русский архив.

– 1892.

– № 8.

– С.

Підгорецький замок у «замкненому колі» проблем.

Юст Юль – командор Датської служби, посланник датського короля Фредерика IV до російського царя Петра I.

Андросов С.

“Произведения Томаса Квеллинуса в Летнем саду”.

Павленко Н.

“Пётр І”, с.139.

Polski Petersburg.

Ogród Letni [Летний сад].

Летний сад – фотогалерея.