Фармацевти першими почали захищати прозорий ринок

Система охорони здоров’я найрозвиненіших країн часто виявляється безпорадною перед загрозами нового типу.

При цьому, є інші джерела небезпеки здоров’я людей, наприклад неякісні ліки.

Згідно з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я, в країнах з низьким і середнім рівнем доходу понад 10% медичної продукції не відповідає стандартам або є фальсифікованими.

В Україні, за різними оцінками, обсяг фальсифікату істотно вище: від 10 до 15% ліків, і до 40% медичних виробів мають неналежну якість або є фальсифікованими.

Попри суху статистику, за кожною цифрою криється велика кількість простраждалих людей, і хто зна, що ми з вами купимо наступного разу, як перетнемо поріг аптеки.

Закон України “Про захист прав споживачів” дає нам можливість, у разі купівлі неякісного товару, довести у судовому порядку факт купівлі препарату у певній аптеці, щоб притягнути до відповідальності тих, хто торгує підробкою.

Для цього треба мати чек, де буде вказано суб’єкт господарювання, який здійснив продажу, дату, час і найменування засобу.

Це є чи не єдиний шлях вивести на чисту воду шахраїв, які за халатом провізора, або по той бік екрану комп’ютера інтернет-аптеки, можуть відверто труїти клієнтів.

Звісно, більшість аптек продає належний товар, має сертифікацію і все необхідне обладнання, як передбачено законодавством для зберішання та випуску препаратів.

Але що, якщо аптека не видасть чек? Тоді довести факт купівлі-продажу фактично неможливо, або дуже складно.

Отже саме чек є показником добросовісного провізора, який підтверджує не тільки факт продажу товару, а і те, що всі операції контролюються і держава отримує податки.

Коли у 2019 році Верхован Рада Україна ухвалила низку законопроектів, які змушують підприємців користуватись касовими апаратами, реакція була неоднозначна, але кожен сходився на думці, що такий механізм контролю над сплатою податків є дієвим.

Як передає Державна податкова служба, станом на 01.10.2020 в Україні зареєстровано 312,5 тис реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Якщо порівняти ці цифри річної давнини, ми побачимо, що це на 17 тис.

З початку 2020 року, за 9 місяців через РРО пройшло 885,1 мільярди гривень.

Це гроші, з який було сплачено податок до державного бюджету.

Не дивлячись на таку ефективність, народні депутати України вирішили скасувати цю норму, та звузити класифікацію суб’єктів господарювання, які мають використовувати РРО.

Відповідні законопроекти (№3853-1 та №3853-2) вже зареєстровані у парламенті.

На фоні розмов про піклування про малий бізнес, нардепи просто штовхають країну в хаос тіньових правил, які знову почнуть панувати.

Ініціатори законопроектів, керуючись виборчою логікою та розкидаючись популістичними заявами, свідомо намагаються нівелювати всі досягнення за рік, які відбулись з моменту запровадження РРО для бізнесу.

Не важко здогадатись, якими будуть наслідки:.

- зменшення податкових надходжень до бюджету;.

- тінізація підприємницької діяльності;.

- поширення контрафактної продукції, зокрема ліків;.

- різке погіршення здоров’я населення через неякісні ліки.

Про ці наслідки ініціатори змін до Податкового кодексу не можуть не знати, при цьому прикриваються лозунгами про захист підприємців, але насправді проштовухують інтереси тих, хто не зацікавлений у цивілізованих правилах ринку.

На дивно, першими, хто почав бити на сполох щодо цих законопроєктів стали якраз представники аптек.

Так, ГС “Аптечна професійна асоціація України” (АПАУ) провела брифінг, де були викладені позиції асоціації.

За словами директора асоціації Володимира Руденка, законослухняні аптеки розуміють важливість використання касових апаратів як з метою прозорості діяльності, а головне - з метою захисту прав споживачів.

“АПАУ завжди підтримувала і підтримує фіскалізацію, яка є надійним захистом споживача від придбання підробних ліків.

Зобов'язання аптек використовувати РРО з 1 січня 2020 року позитивно позначилося на ринку та скоротило обіг фальсифікатів”, - сказав Руденко.

Цікаво, чи послідує такому прикладу інший бізнес, чи буде заявляти свою позицію та відстоювати інтереси пацієнтів та державного бюджету, чи згодиться з новими “сірими” правилами і почне торгувати не піклуючись про своїх клієнтів.