15 цікавих фактів про дільницю Клепарів у Львові

Панорама Львова з Гори Страт.

Фото Марек Мюнц, 1920 рік.

Сьогодні пропонуємо до уваги читачів Фотографій Старого Львова 15 цікавих фактів про львівське передмістя Клепарів, що розташоване у сучасному Шевченківському районі міста.

Відоме воно ще з ХІІІ століття, коли король Данило споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар.

Свою назву – Кльоппергоф – місцевість отримала на початку ХІV ст.

від імені львівського міщанина Андрія Кльоппера, оскільки належала йому як фільварок.

Згодом, первісна назва трансформувалася у звичну нам – Клепарів.

Територія цієї приміської громади тягнулася від Полтви до нинішньої станції “Клепарів” при вул.

На розі вулиць Варшавської та Граничної була Клепарівська рогатка, на якій збирали мито з возів, що доставляли товари до Львова.

Станція Клепарів у роки німецької окупації Львова.

Віссю цієї території є вулиця Клепарівська.

Пролягає вона під Гицлевою горою (інші назви гора Страт, або Справедливості).

1769 року тут страчували гайдамаків.

На вершині гори стоїть обеліск роботи скульптора Юліана Марковського, який спорудили у 1895 р.

на честь повішених тут 31 липня 1847 року учасників повстання 1846 року Теофіла Вісньовського та Йосифа Капустинського.

Довкола засадили сквер, який назвали парком Вісньовського.

У листопаді 1918 року довкола гори Страт точилися затяті бої між українським військом та польськими повстанцями.

Обеліск на Горі Страт, навколо котрої було створено парк Вісньовського.

Фото кінця XIX ст.

Від ХV ст.

тут були виноградники.

І досі одна з вулиць Клепарова носить назву Винниця, завдяки виноградникам, які колись тут росли.

У місцевості Клепарів було виведено власний сорт черешень – черехи.

За одними джерелами – це особливий сорт вишні, за другими — це гібрид вишні звичайної та черешні.

Але, у будь-якому випадку, цінувався цей сорт надзвичайно.

В 1555 році у Львові навіть було видано указ, який зобов’язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування.

Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом у його «Pomona Austriaca», а в англійській літературі перша згадка черех відома з 1831 року під назвою ‘Griotte de Kleparow’.

В Україні вирощування черехи було занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник.

Панорама Львова з Гори Страт, за деревами простягається вулиця Клепарівська, 1915 рік.

Під горою при вулиці Клепарівській, 15 за проектом Юліуса Гохберґера у 1891-1896 роках було збудовано комплекс притулку для вбогих фундації брата Альберта (до 1939 року).

Гробівці старого єврейського цвинтаря.

На території, де зараз розташовано Краківський базар, був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі.

Перша згадка про який сягає 1414 р.

Ділянку на цвинтар виділили євреям на тривале користування на обшарах (ґрунтах, що оточували місто довкола і належали місту), які надав місту привілей короля Владислава Ягайла від 18 вересня 1415 року.

22 серпня 1855 року цвинтар було офіційно закрито.

При старому цвинтарі у 1898-1901 роках було споруджено єврейську лікарню за проектом Казимира Мокловського (вулиця Раппопорта, 8).

Єврейський шпиталь.

Тетяна Казанцева.

На околиці Клепарова (вул.

Шевченка) у 1888 році було відкрито Я́нівський цвинтар — другий найбільший (після Личаківського) за кількістю похованих тут історично значущих постатей некрополь міста.

На цьому кладовищі поховані, зокрема генерал УГА Мирон Тарнавський, державний діяч Кость Левицький, громадсько-політична діячка Ольга Басараб, поет Богдан Ігор Антонич, а також понад тисячу вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918.

Львів, вулиця Шевченка, квітень 1960 року.

Біля входу в Янівський цвинтар колона-капличка з 17 століття.

Світлина Юліана Дороша.

У 1715 році на Клепарові постало перше промислове броварне підприємство, яке невдовзі перетворилося в одного з найпотужніших виробників пива Австро-Угорської імперії.

І до сьогодні «Львівська пивоварня» розташована на вулиці Клепарівській.

Окрасою вулиці Клепарівської є Будинок військових інвалідів (тепер Львівський державний університет безпеки життєдіяльності).

Зведений у 1855-63 роках за проектом віденського архітектора Теофіла Гансена.

У комплексі із Домом інвалідів одночасно було зведено каплицю у романо-візантійських формах (зараз храм УПЦ КП, присвячений Покрові Богородиці).

Дім Інвалідів на вул.

Фото 1861-1870 рр.

У 1911 році на Клепарові збудували читальню «Просвіти».

Цю будівлю зводили мешканці дільниці за допомогою фірми Івана Левинського.

Її вважають першим українським стаціонарним театром на території Львова.

Поряд будинку «Просвіти» у 1927-1934 рр.

Євгеном Нагірним за проектом Сергія Тимошенка було зведено греко-католицьку церкву Св.

Апостола Андрія.

Читальня “Просвіти” на Клепарові, 1930 р.

У 1930-х відкрито автобусну лінію на Клепарів, одну з перших у Львові.

У 1931 році, під час реалізації проекту перспективного просторового розвитку “Великого Львова”, який розробляли під керівництвом урбаніста Ігнатія Дрекслера, Клепарів було приєднано до Львова.

Софія ЛЕГІН.

Іван Крип’якевич.

Історичні проходи по Львові.

– Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932;.

Ігор Мельник.

Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова.

– Львів: Апріорі, 2010;.

Ігор Мельник.

На Клепарівській вулиці.

Franciszek Jaworski.

Lwów stary i wczorajszy.

Lwów, 1911;.

Оrlowicz М.

Ilustrowany przewodnik po Lwowie.

Lwów-Warszawa, 1925.