Софіївка 1960 року в об’єктиві Юліана Дороша

Після невеликої паузи, сьогодні ми знову повертаємося до Юліана Дороша і до його світлин 1960 року.

І сьогодні в його об’єктиві одна з найгарніших дільниць старого Львова – Софіївка.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Впізнати її на світлинах дуже складно, адже тут урбаністичні зміни найбільш помітні.

Зелені пагорби, озерця і потічки поступилися місцем багатоповерхівкам і новітнім забудовам.

І в наші дні цей процес особливо відчутний.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Впізнати Софіївку на світлинах Дороша можуть тільки сивочолі місцеві мешканці або дуже серйозні львовознавці.

І, вже традиційно, ми публікуємо світлини в тому порядку, як вони з’являлися на плівці шістдесят років тому.

Можливо хтось знайде відправну точку і зможе локалізувати маршрут світливця.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

До слова, назві місцевості Софіївка передувала назва Кошнарівка.

Походила від прізвища Яна Кошнара — колишнього власника фільварку і цегельні у цих краях.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

У 1594 році коштом міщанки Зофії Ганель було споруджено невеликий дерев’яний костел святої Софії.

Роком пізніше фундаторка помирає у шпиталі Святого Духа.

Зофія Ганель була вдовою Станіслава Ганеля — онука Яна Кошнара.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

У той час район заселеним не був, тому саме від костелу пішла його назва — Софіївка.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Будівництво дещо пожвавилось від 1839 року.

Будівничий Флоріан Ондерка заклав тут публічний парк (сьогодні — сквер за костелом святої Софії), що користувався популярністю у львів’ян.

Архітектори Йоган Зальцман і Вільгельм Шмід побудували кілька вілл, які до наших днів не збереглися.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Житлове будівництво у другій третині XIX століття усе ж не стало популярним через близькість цегелень сусіднього Снопкова і міської цегельні на вулиці Святої Софії, 24 (нині ділянка на вулиці Франка, 108).

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Справжній же ж розквіт Софіївки почався з кінця XIX століття.

Під час земляних робіт 1876 року знайдено тунелі готичної конструкції, що вели від костелу у напрямку до середмістя.

На стінах збереглись написи, зокрема арабською мовою, деякі датовані 1591 роком.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Повідомлення про це з’явилось у газетах.

Відтоді згадки про ці тунелі не зустрічаються.

1885 року на місці міської цегельні за проектом Ігнатія Брунека збудовано школу, а міський садівник Арнольд Рьорінг, використавши природний ландшафт, створив на узгір’ях Стрийський парк.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Протягом 1876–1890 років споруджено понад 60 нових будинків, переважна більшість із яких — 1-поверхові вілли у так званому «швейцарському» стилі.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Почала змінювати свій характер забудова вулиці Цегельної, 1883 року перейменованої на вулицю Домбровського (нині Рутковича).

1885 прокладено вулицю Пуласького (нині Паркова).

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

1890 року з’явився будинок художника Станіслава Батовського-Качора, який започаткував нову вулицю Понятовського (нині частина вулиці Самчука).

Навесні 1894 року Софіївкою пролягла перша лінія електричного трамваю у Львові.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Наприкінці XIX століття митрополит Андрей Шептицький придбав для Івана Франка будинок у Софіївці, де великий літератор провів останні роки свого життя і помер.

Львів, Софіївка, жовтень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Поруч із Франком у сусідньому будинку свого часу жив і перший президент УНР професор Львівського університету, голова Наукового товариства імені Шевченка у Львові Михайло Грушевський.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ.