Семочко не зміг спростувати ані російські паспорти, ані багатомільйонне майно, але виграв суд

Суд за одне засідання задовольнив позов Сергія Семочка до журналістів і зобов’язав їх спростувати інформацію про російське громадянство і численне майно родичів ексрозвідника – бо той просто заявив, що не вважає своїх родичів – родичами. Про це повідомляє Bihus.Info з посиланням на рішення суду.

У 2018 році в ефірі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» вийшло розслідування про Сергія Семочка, на той час заступника голови Служби зовнішньої розвідки. Журналісти знайшли обґрунтовані підстави вважати, що у численних родичів розвідника – його дружини, пасинка, падчерки і зятя та ін. – є російські паспорти, видані на території анексованого Криму, а також низка елітних об’єктів нерухомості в Козині під Києвом. Також йшлося про тиск СБУ на фармбізнес та втручання економічної контррозвідки СБУ, якою до розвідки керував Семочко, у держзакупівлі діалізних препаратів, що за словами постачальників ліків призвело до зупинки поставок і близько 200 смертей пацієнтів.

Справу розглядали близько року: в суді допитували свідків, робили огляд державних реєстрів, зокрема прямо на суді журналісти продемонстрували, як перевірити наявність паспортів у родичів Семочка в офіційному реєстрі РФ. Однак влітку суддя звільнився і справу передали іншому – Юрію Мазуру. Той замість слухати справу спочатку – за одне засідання прийняв рішення задовольнити вимоги Семочка: визнав недостовірною та зобов’язав спростувати низку цитат із сюжету та окремого ефіру після нього.

Цікаво, що всі докази, які стосуються громадянства і майна пасинка, падчерки і зятя Семочка – суд не спростував, а просто не прийняв як докази. Бо Семочко заявив, що класифікує людей як родичів тільки в юридичному значенні Сімейного кодексу, тому визнає родиною тільки дружину і сина, а решту – ні. Тобто інформація щодо їхнього громадянства і майна не була спростована, але суд спростував усі дані щодо них тільки тому, що Семочка не вважає їх родичами. При цьому, також виходить, що немов за компанію суд спростував інформацію і про дружину – хоча її Семочко членом родини визнав, а дані щодо її майна та паспорта підтверджуються українськими та російськими реєстрами відповідно..

Окрім того суддя, всупереч закону і здоровому глузду, зобов’язав журналістів спростувати:

1. Фрази, що не належать авторам сюжету, а є свідченнями сторонніх осіб (в сюжеті є коментарі представника діалізної фірми, який розповідає про тиск СБУ на фармбізнес: «Им очень важно было показать дистрибьюторам, что не платить нельзя» , «Вместо того чтобы пресекать эти схемы, они их курируют»)
2. Фрази, в яких не йде мова про Семочко і він там взагалі не згадується (напр. «Ні для кого не секрет, що роками фармбізнес доїв бюджет і косив від податків…»)
3. Художні прийоми, метафори, алегорії (напр. «Він у нас демон в двох іпостасях» або «паспортів з куркою більше ніж з тризубом»
4. Оціночні судження, які ґрунтуються на офіційних документах, публікаціях інших ЗМІ, показах свідків (напр. про те, що СБУ, а саме економічна контррозвідка Семочка втрутилася у закупівлі діалізних препаратів і це закінчилося смертями пацієнтів – це журналістська оцінка документів за підписом Семочка, численних публікацій зокрема у виданні «Наші Гроші» та слів представника фармбізнесу, який на суді навіть надав список померлих пацієнтів). Документи суддя проігнорував, а покази свідків у суді просто не прийняв взагалі.

Суддя Мазур проголосив рішення 10 вересня, однак повний текст рішення тривалий час не надавав і не публікував. Авторка сюжету Леся Іванова отримала повний текст від суду лише 16 жовтня, після чого у відведені законом сроки (30 днів) було подано апеляцію. Однак виявилося, що на той момент суддя Мазур вже видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду – спростувати і виплатити Семочку судові витрати. Тобто, суддя вирішив не чекати не те що апеляції, а навіть ознайомлення відповідача з рішенням суду, чим грубо порушив права відповідачів. На основі листа суду приватний виконавець, також не чекаючи апеляції, арештував рахунки – каналу, ведучому програми Денису Бігусу та журналістці Лесі Івановій.

Нагадаємо, у березні Главком повідомляв, що Семочко програв суди проти СБУ. 

На початку січня 2018 року Семочко, перебуваючи на посаді начальника Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області, подав позов до  Окружного адмінсуду Києва. Він вимагав визнати протиправним накладення на нього і його підлеглих дисциплінарного стягнення наприкінці 2017 року. Зокрема, добивався скасування наказу тодішнього голови СБУ Василя Грицака від 15 грудня 2017 про накладення дисциплінарних стягнень; дисциплінарного стягнення від 17 листопада 2017 року, а також визнання протиправним, неправдивим і таким, що не відповідає фактичним обставинам висновок від 4 листопада 2017 року.

11 вересня 2019 року Окружний адмінсуд Києва відмовив Семочку в задоволенні позовних вимог.

5 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції. При цьому самі тексти обох судових рішень засекречені на підставі пункту чотири частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» (справа розглядалася у закритому судовому засіданні).

Згодом Семочко направив касаційну скаргу до Верховного суду. 4 березня суд залишив її без руху, надавши позивачу 10 днів на усунення недоліків.

У відповіді на інформаційний запит «Главкома» керівник управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю Олена Гітлянська повідомила, що протягом 2017-2018 років на Сергія Семочка були накладені дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, догани і трьох суворих доган (за невиконання вимог військових статутів та наказів командирів, несприяння проведенню службового розслідування).

Як повідомляв «Главком», наприкінці листопада 2019 року Сергій Семочко через Окружний адміністративний суд Києва подав позов про визнання протиправним та скасування наказу Служби зовнішньої розвідки про своє звільнення.

Як відомо, Департамент контррозвідки Служби безпеки підтвердив, що цивільна дружина і донька першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка мають громадянство Російської Федерації.

Перед цим вийшло журналістське розслідування, в якому стверджувалося, що сім’я Семочка, попри відсутність значних доходів в останні роки, володіє елітними будинками під Києвом загальною вартістю близько $8 млн, або 224 млн грн. Також журналісти повідомили, що найближчі родичі українського топ-розвідника мають російське громадянство.

В НАБУ відкрили проти Семочка кримінальне провадження із формулюванням «на підставі звинувачень в отриманні хабара».

В свою чергу Семочко подав судовий позов до команди журналістів-розслідувачів програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».