Повернули статтю, яку до того 7 разів видаляли: як вам просувати себе у Вікіпедії

Якось до компанії «Вікібізнес» звернувся один із лідерів медійного ринку: через кілька тижнів у нього планувалися важливі перемовини про інвестиції, і треба було, щоб в основних мовних версіях Вікіпедії містились статті про нього. За 6 днів спеціалісти компанії написали і розмістили матеріал про медіахолдинг в чотирьох Вікіпедіях: польській, іспанській, німецькій та американській (англомовні країни). Інвестиції компанія тоді отримала.

Серед інших клієнтів «Вікібізнес» – «Дарниця», Bolt, Kyiv Post, «Нова Пошта»,  співачка Аліна Паш та ін. 

Богдан Дубильовський, комерційний директор “Вікібізнес”, розповідає, чому вашій компанії потрібна сторінка у Вікіпедії, як правильно написати туди статтю та чому не варто цього робити самостійно.

Навіщо вам сторінка в Вікіпедії

Вікіпедія – дуже авторитетне та популярне інтернет-джерело: у рейтингу Alexa (один з найавторитетніших рейтингів відвідуваності веб сайтів – прим. ред.) вона займає шосте місце після Google, YouTube, Facebook та Baidu. Для крупних брендів цінність сторінки на Вікіпедії очевидна: вона збільшує капіталізацію компанії, впливає на репутацію, підвищує довіру (якщо про фірму написали у своїх Вікіпедіях німці, французи, шведи і італійці – отже, компанія непроста, а діяльність її важлива навіть за кордоном). 

Зі сторінки у Вікіпедії черпають інформацію журналісти, її гуглять партнери, конкуренти, інвестори і потенційні клієнти. Уже через кілька годин після створення, сторінка бренду у Вікіпедії індексується вгорі пошукової видачі Google, а текст із статті підтягується у Google Knowledge Graph (інформація, що під час пошуку в Google відображається в правій частині сторінки – прим. ред.). Іншими способами такого результату можна досягти або роками активної SEO-роботи, або величезними бюджетами. 

Але часи, коли у Вікіпедії можна було з легкістю розмістити статтю, минули в середині 2010-их.

Передісторія

У 2014 році, після низки лобістських скандалів у пресі, американський менеджмент Вікіпедії легалізував платні редагування. До цього на спробах поліпшити статтю про себе ловили бізнесменів, політиків і навіть самого Джимбо Вейлза, засновника Вікіпедії. Тож на раді директорів вирішили: якщо зупинити чи обмежити лобізм у Вікіпедії в принципі неможливо, треба його очолити – узаконити, врегулювати та прописати правила. 

Після цього ніша піару та управління репутацією у Вікіпедії стрімко почала розвиватися. 

Втім складнощі з редагуванням Вікіпедії чекають одразу за рогом.  Модераторами розроблено декілька сотень правил, критеріїв значимості та вимог до оформлення статей. Якщо ними нехтувати, вашу статтю можуть видалити, а IP-адресу – заблокувати, як це сталося з Палатою представників США, коли там намагалися відбілити біографію Марті Міхана (американський політик – прим. ред.).

Кейси коригування Вікіпедії є у Microsoft, The North Face, Церкви Саєнтології, Британського Парламенту, виборчих штабів Обами та МакКейна та сотні інших. 

Чому самому писати до Вікіпедії – погана ідея

За дотриманням правил у Вікіпедії стежать модератори (бюрократи, адміністратори, патрульні і відкочувачі) з багаторічним досвідом. І коли піарник заходить із новоствореного акаунту – вони відразу прискіпливо вивчають його історію редагувань і правки.

Навіть якщо пройдена перша лінія оборони, далі на нього чекає логічна пастка — у Вікіпедії заборонено розміщувати статті про самого себе чи свою компанію, бо це порушує правила про саморекламу і конфлікт інтересів. В робочому режимі адміністратори щодня видаляють десятки статтей та банять порушників. Через таку токсичну ситуацію багато модераторів Вікіпедії упереджено ставляться до будь-яких статей про живих людей та організації, навіть якщо вони написані із дотриманням усіх правил, і видаляють статті безпідставно, під надуманими приводами, як от: «прихована реклама», «незначуща», заангажована, самореклама тощо.

Тому самому створити статтю у Вікіпедії – це здебільшого погана ідея. У кращому випадку статтю обітнуть до одного абзацу і помітять як рекламну, а в гіршому – видалять. Після останнього опублікувати статтю дуже складно, а часто і неможливо: кожного місяця акаунти, які здійснюють підозрілі редагування, блокують чи переносять в карантин. Буває навіть що діапазон IP всього офісу чи навіть будинку блокують.   

Привітали в Вікіпедії українського айтішника з днем народження і повернули статтю, яку до того 7 разів видаляли 

Ідея створити агенцію репутаційного маркетингу у Вікіпедії у нас зародилася ще в 2007 році, але активно працювати як маркетингова агенція «Вікібізнес» розпочав 2010 року. 

Це найбільша та найстаріша в Україні агенція з піару та репутаційного менеджменту у Вікіпедії. Тільки за останній рік наші працівники написали та опублікували у «Всесвітній енциклопедії» більше 300 статей про компанії, стартапи, бізнесменів, політиків та зірок. 

Серед найцікавіших кейсів: 

• розмістили статтю про перспективний український стартап 5 основними мовами;
• повернули у Вікіпедію статтю про компанію, яку перед тим 7 разів видаляли;
• розробили 6-місячну PR-стратегію для великої непублічної компанії, розмістили 7 новин і аж тоді – 5 статей у різних Вікіпедіях (Вікіпедія вимагає підтвердження фактів, тому спочатку потрібно було розмістити матеріали в ЗМІ, а вже потім посилатися на них в статтях);
• до нас звертався за вікі-сторінкою син екс-диктатора однієї із африканських країн;
• створили сторінку про українського ІТ-фахівця під його день народження (друзі вирішили так його привітати);
• розмістили статтю про невелику ІТ-компанію з Дніпра у норвезькій, шведській та естонській Вікіпедії (у них фокус на Скандинавські країни).

Бувають і специфічні замовлення: заявити про молодий бренд як про нового, амбіційного гравця в ніші; відбити інформаційну атаку конкурентів; підготувати компанію до продажу (поглинання); утвердитися як лідер ринку. 

Більше про компанію і плани на майбутнє

«Вікібізнес» спеціалізується на просуванні компаній, брендів та персон у найпопулярніших Вікіпедіях світу. 

Заснували агенцію з Романом Мельником: ми обоє політтехнологи та випускники Києво-Могилянської академії. Подумали, що у світі є зо два десятки схожих компаній, а в Україні – жодної. Вирішили це змінити.