Чому львів’янам варто відвідати Затурці – батьківщину В’ячеслава Липинського

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського.

Недалеко від міста Луцька на Волині знаходиться село Затурці, яке маю давню та цікаву історію.

З цим населеним пунктом Волині пов’язано багато легенд та доль відомих волинян, які зробили значний вклад в історію України.

Сьогодні все більше стає популярним туризм всередині країни.

Усі шукають цікаві локації, з яких можна було б почерпнути якісь нові знання, або зробити гарні світлини.

Затурці на Волині для цього чудово підходять.

Саме тому хочемо нашим читачам більше про них розповісти.

В Затурцях народився В’ячеслав Липинський.

5 (18) квітня 1882 року в родинному маєтку, що на території села Затурці народився В’ячеслав Липинський, відомий український політичний діяч, історик, публіцист та теоретик українського консерватизму.

Освіту він здобував в Житомирській, Луцькій та Київській гімназіях.

Потім проходив військову службу в Ризькому драгунському полку, що розташований тоді був у місті Кременці тогочасної Волинської губернії.

В 1903 р.

Липинський стає студентом Ягеллонського університету в місті Кракові.

Він там обирає агрономію, проте часто відвідує лекції з історії та української літератури.

Напередодні Першої світової війни Липинський брав участь в організації за межами тогочасної Російської імперії, українського політичного центру, який згодом отримав назву «Союз визволення України».

В’ячеслав Липинський на фото 1921 р.

В своїх працях В’ячеслав Липинський писав такі слова: «Українцем єсть всякий, хто хоче, щоб Україна перестала бути колонією».

У 1918 р.

Липинський виїхав із території України до Відня, щоб обійняти посаду посла Української Держави.

В 1919 р.

він оселився у Райхенау, де проживав до 1926 року.

У листопаді 1926 р., за дорученням Гетьмана Павла Скоропадського Липинський переїздить до до Берліна, де розпочинаю роботу у новоствореному Українському Науковому інституті.

У 1931 році життя Липинського обірвалось, після серцевого нападу.

Вже багато років, на Волині, в родинному маєтку Липинських історики та політологи Волині проводять щорічну конференцію, присвячену постаті та працям В’ячеслава Липинського.

Садиба родини Липинських.

Однією із найяскравіших пам’яток садибної архітектури Волині є маєток родини Липинських.

На щастя, вона збереглась і там успішно діє музей.

Садиба розташована в с.

Затурці Локачинського району.

З історії родинного помістя Липинських відомо, що закладання фундаменту будівлі відбулося в 1871 р.

Фундатором будівлі був батько В’ячеслава Липинського Казимир.

Навколо будинку був розбитий чудовий парк, який був місцем відпочинку родини та їх гостей.

Садиба Липинських в Затурцях.

Говорячи про будинок, варто сказати, що спочатку це була одноповерхова будівля, розміром 32 на 12 метрів, її завершував звичайний двосхилий дах.

Дослідники вважають, що масивний фундамент споруди свідчить, про те, що на початку мав бути двоповерховий будинок, але щось не дозволило це зробити.

На жаль, у Першу світову війну артилерія знищила будівлю.

Проте, у 1929-1930-х роках молодший брат В’ячеслава Липинського Станіслав на старому фундаменті звів новий двоповерховий дім із ламаним дахом.

Весільне фото 1914 року з архіву родини Липинських, Затурці, Волинь.

Через пожежу в 1944 р.

дерев’яний другий поверх згорів і значно постраждав.

Тому пізніше, замість нього звели двосхилий дах.

29 травня 1995 р.

Волинським обласним управлінням культури було видано наказ про те, щоб на базі садиби організувати Меморіальний музею В’ячеслава Липинського.

Урочисте відкриття музею відбулось у 2011 році.

Директором музею є Віталій Кушнір, який багато робить для збереження пам’яті про родину Липинських, а також популяризації Затурців серед туристів.

Зали музею прикрашають експозиції із родинними фото, документами та особистими речами родини Липинських.

Будівля музею колоритно виглядає у різні пори року.

Вид на Затурці в роки Першої світової війни.

Окрім того додамо цікавий факт про Затурці.

За однією із версій саме тут у 1577 році народилась Галшка Гулевичівна, представниця старовинного українського шляхетського роду Гулевичів, меценатка, фундаторка Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи, від якої веде історію Києво-Могилянська академія.

Матеріал підготовано в рамках проекту «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» за підтримки Українського культурного фонду та спільно з командою Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера».

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО.