У Коломойського оголосили регіональну війну Зеленському

За недовіру керівнику Волинської області голосували таємно. Перед цим обранці народу утворили лічильну комісію. На голосування виділили годину. На двері Погуляйку вказали 49 депутатів із 57, які взяли участь у голосуванні. Четверо утрималися, ще четверо були проти. Рішення тепер направлять президенту, а той має реагувати згідно з Конституцією і законом. Основний закон гласить, що у разі висловлення недовіри головам місцевих адміністрацій двома третинами від складу відповідної ради (у Волиньраді 64 - депутати) президент припиняє повноваження такого голови. У даному випадку 2/3 було. Конституція не встановлює строки, коли глава держави має відправити у відставку голову ОДА, однак переважно для уникнення подальшого конфлікту з місцевими депутатами керівників регіонів відставляли.

Таких випадків у нашій історії було не так вже й багато і всі вони мотивувалися не соціально-економічними провалами керівників обласних адміністрацій, а виключно політикою. Кілька разів обласні депутати Харківщини, переважно "регіонали" та співчуваючі їм, відставляли тодішнього голову ОДА Арсена Авакова, проте з порушеннями. Аж поки 3 лютого 2010-го, на завершення каденції Віктора Ющенка, разом із дніпропетровськими колегами, які висловили недовіру своєму голові обласної адміністрації Віктору Бондарю, не добилися свого. Ющенко підписав указ про звільнення Авакова. Політична мотивація у даному випадку була очевидною.

Під час Майдану недовіру головам ОДА Валентину Хоптяну, Василю Чуднову та Олегу Салу висловили відповідно Тернопільська (у грудні 2013-го), Івано-Франківська і Львівська (у лютому 2014-го) облради. Тоді ж Чернівецькі обласні депутати змогли висловити недовіру "регіоналу" Михайлу Папієву лише з третього разу. Мотиви лютневих рішень тодішніх обласних депутатів були зрозумілими: у столиці вже були загиблі і поранені, а очільники областей продовжували підтримувати Януковича.

За президенства Петра Порошенка обласні депутати жодного разу не змогли скинути голів ОДА, хоча в окремих регіонах такі спроби були. Приміром, на Миколаївщині народні обранці активно розгойдували крісло під головою обладміністрації Олексієм Савченком. Намагалися через недовіру позбутися Полтавського губернатора Валерія Головка, а депутати Київщини зверталися до Порошенка, щоб той звільнив очільника регіону Олександра Горгана. Тобто, конфлікти між депутатським корпусом і головами ОДА існували, проте без крайнощів на кшталт висловлення недовіри.

Погуляйко – перший голова обладміністрації за каденції Зеленського, до звільнення якого з посади доклалися обласні депутати. І можна впевнено говорити, що не останній. Не будемо вдаватися до характеристик цього чиновника. Кажуть, на Волині його завжди вважали чужаком, тому не любили. Але під відставку його "підігнали" не за це, а через все очевидніший конфлікт між групою впливу олігарха Ігоря Коломойського, досить успішним проектом якого на місцевих виборах стала партія "За майбутнє", і Банковою. У Волинській облраді "майбахи", як називають цю політсилу в кулуарах, мають найчисельнішу фракцію, дружні фракції "Свободи" і "Батьківщини". В цьому регіоні ключовою за впливом фігурою залишається Ігор Палиця, головне обличчя партії "За майбутнє". Тож і не дивно, що саме на Волині було завдано болючого удару по Зеленському. Причому привід для висловлення недовіри Погуляйку обрали дуже простий – викликали, аби він прозвітувався про виконання бюджету. Коли ще не закінчився фінансовий рік. А голова ОДА взяв і не прийшов.

Кого ще з голів ОДА за схожою схемою спробують відправити у відставку? З огляду на поствиборчі розклади в облрадах можна припустити, що наступним очільником обладміністрації, якому приготували долю Погуляйка, може стати керівник Хмельниччини Сергій Гамалій, котрого щойно призначили. Днями головою облради обрали представницю "За майбутнє" Віолетту Лабазюк, дружину Сергія Лабазюка, члена парламентської фракції цієї політсили. Позиції партії Коломойського-Палиці в цьому регіоні сильні. Не менш сильні вони і на Івано-Франківщині, де поки немає повноцінного керівника ОДА, а є т.в.о. голови Марія Савка. Доки вона в такому статусі, висловити їй недовіру не зможуть. Та й нема сенсу, не той ефект.

У тих облрадах, де "За майбутнє" має хороше представництво, але її представники не отримали керівних посад (як на Київщині, Закарпатті або Черкащині), ця політсила перейшла в наступальну опозицію. Зважаючи на її ресурс, у тому числі й медійний, варто очікувати, що обласні ради, де "майбахів" обділили, добряче колотитиме.

Разом із тим серед експертів існує думка, що волинський демарш став відповіддю Коломойського на спробу Банкової наступити на його інтереси спочатку в Київській облраді, де депутати обрали своїм головою "слугу" Склярова, а не Москаленка із "За майбутнє", а потім на Дніпропетровщині. В рідних пенатах Коломойського от-от запанує Валентин Резніченко, який вже керував областю при Порошенку. Нині він соратник мера Дніпра Бориса Філатова по партії "Пропозиція". Очевидно, що Банкова поставила на групу впливу Філатова-Корбана у протистоянні з Коломойським у ключовому для "слуг" регіоні. І спробує витіснити колишнього бізнес-партнера Зеленського з тамтешньої політики. Наскільки успішною буде ця справа, покаже час.

Учорашні події у Волинській облраді дійсно нагадують спробу Коломойського і Палиці продемонструвати Зеленському, що у них є управа на нього: їх тіснитимуть в одному місці – вони спробують взяти реванш в іншому. Причому тут потрібно розуміти, що у "майбахів" не буде жодних ідеологічних застережень для єднання з тими силами, які їм вигідні у війні з Банковою. Як було в Одесі, де утворилася спілка "ОПЗЖ", "За майбутнє" і партії Шарія. І в цьому плані вони для нинішньої влади досить небезпечні. З іншого боку – хоча "За майбутнє" і має представництво у багатьох місцевих радах, далеко не скрізь чисельно вони спроможні стати центром формування фронди. Тому, врахувавши волинський прецедент, влада може спробувати діяти на випередження.

Та от невідомо, чи розуміють в ОП, що за розбірками між "батьками" і "синами" нинішньої влади уважно стежать поки не задіяні в процесі регіональні еліти. Якщо висловлюють недовіру голові Волинської ОДА, потім висловлять ще кільком очільникам адміністрацій, потім мерам, в коаліції з якими зараз перебувають "слуги", і влада не зможе цьому ніяк заподіяти, то чому б і цим регіональним групам впливу не погойдати ситуацію у свої вотчинах.