Чим нам запам’ятались 2010-ті в Києві? Найважливіші події, проєкти, конфлікти десятиріччя

Ось-ось завершиться 2020 рік, що, без сумніву, здивував і змінив плани та спосіб життя багатьох людей по всьому світу. Разом із 2020 добігають кінця «десяті» роки XXI століття. Чим вони запам’яталися киянам? Як за десятиліття змінився образ міста і звички його жителів? Яких нових рис набув Київ? Які тенденції стали популярними, а які навпаки відійшли в минуле? Читайте в матеріалі «Хмарочоса». 

2011

Відкриття нових станцій метро
та остаточний занепад трамвайного сполучення

15 грудня 2010 року в Києві відкрили три станції метро Оболонсько-Теремківської лінії – Деміївську, Голосіївську і Васильківську. Газета «Хрещатик» подала цей день як подію, про яку «мріяло не одне покоління мешканців Голосіївського району». 

Тодішній голова КМДА Олександр Попов разом із представниками медіа катається новим маршрутом і розповідає про грандіозні плани побудувати нові лінії метро, зокрема і Подільсько-Воскресенську гілку, що зв’яже аеропорт «Жуляни», житловий масив Троєщина та «Лівобережну». Сьогодні можна дивитися на такі обіцянки з іронічною посмішкою, бо вже відомо, що вони нереалістичні.

Будівництво нових станцій метро на початку «десятих» не заважало продовжувати розпочату в «нульових» політику знищення київського трамваю. Після відмови від сполучення через міст Патона упродовж семи років трамвай курсував по «обрізаному» маршруту. Зрештою, в листопаді 2011 року в ході будівництва нової розв’язки на Набережному шосе рештки трамвайних колій маршруту, що раніше сполучав лівий і правий береги столиці, демонтували. Як ми знаємо, бажання «збільшити пропускну здатність траси» призведе до надмірної автомобілізації Києва з усіма супутніми наслідками.  

Наприкінці грудня 2011 року було відкрито станцію «Виставковий центр». «На відкритті станції до голови уряду звернувся інвалід-колясочник з проханням обладнати громадський транспорт, зокрема метрополітен, спеціальними засобами для людей з особливими потребами», – згадують про цей день у газеті «Хрещатик». Тодішній голова уряду Микола Азаров обіцяє створити для Києва спеціальну програму інклюзивності. 

2012

Євро-2012, швидкісний трамвай на Троєщину,
зіпсована панорама київських пагорбів
і «Гостинна республіка»

Улітку цього року Україна разом із Польщею приймає фінал Чемпіонату Європи з футболу. У зв’язку з цим в Києві реалізовують багато інфраструктурних проєктів. 

Зокрема, реконструюють НСК «Олімпійський», зберігши оригінальний перший і другий ярус. Водночас на стадіоні з’являється вантовий дах із 640 «парасольок», який закриває всі трибуни від дощу, але не заважає сонцю потрапляти всередину. В аеропорту «Бориспіль» будують новий термінал D, у столиці ремонтують дороги, відкривають нові готелі. 

На час чемпіонату на Хрещатику розташовується фан-зона з фудкортами, атракціонами, зоною відпочинку для вболівальників тощо. Задля цього в центральній частині міста забороняють рух автомобілів.

Футбольні шанувальники відкривають для себе Київ, а світові медіа розвінчують міфи про Україну. Видання The New York Times називає Київ «одним із найжвавіших міст Європи», а також «магнітом на вихідні для європейських і російських модниць». 

Водночас українці дізнаються більше про інші культури. Шведські фани, чий табір звели на Трухановому острові, збирають найбільше теплих відгуків киян. Паралельно преса пише про кричущу неготовність містечка до прийому міжнародних гостей.  

Важливою подією цього року стало відкриття швидкісного трамваю на Троєщині. Це означало кінець марнуванню часу в заторах на Північному (тоді ще – Московському) мосту в години пік.

Проєкт швидкісного трамваю затвердили ще в 1993 році. Половину маршруту відкрили в 2000 році. Тоді трамвай доїжджав до проспекту Ватутіна і розвертався. Як наслідок, у 2009 році маршрут закрили через нерентабельність.  

Із повноцінним запуском трамваю дорога від кінцевої зупинки на Троєщині до міської кільцевої електрички, що прямує на «Почайну», триває 15 хвилин. Трамвайна колія повністю відділена від дороги, тобто швидкість руху не залежить від рівня завантаженості автомобільних доріг. 

Того ж року на Кловському узвозі, 7 завершують будівництво найвищого хмарочосу в Україні. Будівля сягла 168 метрів і має 47 поверхів. У киян будівля викликала обурення, оскільки закриває вид з Лівого берега на Києво-Печерську Лавру. Через це під час будівництва ЮНЕСКО вимагала знизити висотність на 12 поверхів. 

За спотворення Печерських пагорбів критикували і 26 поверховий житловий комплекс Diamond Hill. Його звели на місці знесеного дитячого садка заводу «Арсенал». Обидві споруди не вписуються в архітектурний ансамбль міської забудови і суттєво змінили панораму Києва. 

У липні 2012-го року громадськість виступила проти комерціалізованої реконструкції Гостиного двору. Активісти організували на території «Гостинну республіку», в рамках якої проводили культурні і мистецькі події. Було декілька спроб забрати будівлю за участі міліції та шляхом підпалу. Зрештою, через кілька років завдяки цьому жесту Гостиний двір таки повернуть у власність держави. 

2013

«Кав’ярні на колесах» і засилля МАФів 

Україна потрапила в десятку світових лідерів зі споживання кави. Образ киянина став асоціюватися з людиною, що з пластикового горнятка п’є на вулиці свою ранкову чи обідню каву. 

Мобільні «кав’ярні на колесах» з’явилися ледь не на кожному кроці і стали невід’ємною частиною способу життя киян. Особливо на фоні київської архітектури виділялися рожеві пересувні автівки у формі равлика.  

Не обійшлося і без нещасних випадків. У квітні 2013-го перероблений під автокав’ярню легковий автомобіль загорівся. На щастя, ніхто не постраждав. Після цього в Києві заборонили роботу мобільних кав’ярень, що працюють на газових балонах. «Кав’ярням на колесах» дозволили готувати каву, лише використовуючи електроенергію. 

Столичні площі і виходи з метро «обростають» все більшою кількістю МАФів – незаконних кіосків і наметів, з яких торгують дрібним крамом. Міська влада заявляє про намір прибрати всі МАФи поблизу метро. Але через кілька днів після демонтажу кіоски неминуче повертаються на свої місця. Або «виростають» нові. 

«МАФи в Києві перетворилися на самостійну сферу економіки» і стали «тіньовим і кримінальним бізнесом, реальні оберти якого приховані від держави», – пишуть у тогочасній пресі. 

2014

Майдан, поява «Хмарочоса»
і суд над «Монстром на Подолі»

Для багатьох українців цей рік почався на київському Майдані – дискусіями «біля бочки», будівництвом барикад чи організаційно-активістськими клопотами. Майже на півроку центр міста змінився до невпізнаваності. На якийсь час він почав асоціювався з обгорілим Будинком профспілок, наметами і сутичками. Ненадовго центральна площа міста стала тим відкритим простором публічності, якого бракувало місту. 

Майдан дав початок політичній кар’єрі майбутніх міських чиновників, зокрема, Віталія Кличка, який на той час вже був депутатом Верховної Ради. Якось на вулиці Грушевського з натовпу йому в обличчя навіть випустили струмінь порошкового вогнегасника.

Хвиля революційних подій викликала ряд зрушень у культурному житті. В Києві з’являються урбаністичні ініціативи, що прагнуть зробити його комфортним й придатним для життя містом. Так виникає «Хмарочос» – онлайн журнал про Київ, його громаду та міські історії з усього світу. Видання поставило собі за мету забезпечити умови й інформаційну підтримку для прогресивних змін в українських містах і стало серйозним міським медіа, на критику якого реагують. 

На два роки раніше в Україні з’явилася франшиза російського видання The Village – медіа про культурне і суспільне життя міста. Журнал завоював популярність серед читачів. Але в 2014 році український відділ закрився, пояснивши рішення «зміною стратегії присутності в Україні» медіа холдингу Look At Media. 

Тим часом розпочинається судовий процес щодо законності надбудови поверхів у житлово-офісному комплексі «Поділ Престиж», який із різним успіхом триватиме ще не один рік. 

Раніше на цьому місці на Нижньому валу розташовувалася двоповерхова кам’яниця, яка не збереглася. У 2005 році міська влада передала землю в користування компанії «Пателі Лізинг», яка спочатку планувала звести там п’ятиповерховий будинок. Через деякий час забудовник отримав дозвіл на вісім поверхів, а тоді самовільно добудував ще чотири. 

За порушення історичної об’ємно-просторової композиції Подолу будинок у псевдоісторичному стилі прозвали «Монстром на Подолі». 

2015

Боротьба з МАФами
і проєкт пішохідної Контрактової 

У столиці триває боротьба з МАФами. Для законності демонтажу незаконних кіосків міська влада ухвалила спеціальне рішення. Проте власники тимчасових споруд не відступали «без бою» і захищали свої маленькі «вотчини». Наприклад, біля кіосків паркували автівки, аби кран для демонтажу не міг підступитися. 

Одного дня власники МАФів і «небайдужі» в знак протесту перекрили проспект Бажана. Як наслідок, містяни запізнювалися на рейси, бо не могли вчасно дістатися в аеропорт. 

Боротьба була такою інтенсивною, що міська влада невдовзі почала скаржитися на катастрофічну нестачу місця для зберігання демонтованих МАФів. 

Тим часом з’являється ще одне медіа про життя міста. «Українська правда» разом із командою менеджерів запускають видання «БЖ (Більше життя)». У полі зору ресурсу опиняються нові місця та заклади, українські модні марки одягу, цікаві мешканці столиці, незвичні подорожі киян та інші аспекти міського повсякдення. 

Важливою подією цього року став також архітектурний конкурс на кращий проєкт реконструкції Контрактової площі. Проєкт-переможець пропонує облаштувати на площі пішохідну зону і ввести схему організації дорожнього руху, яка має розвантажити потік транспорту на вулицях Подолу. 

2016

ТРЦ замість громадського простору
і розпал рейв-культури

Незаконні кіоски біля метро «Героїв Дніпра», зрештою, прибрали. Втім, над громадським простором нависла нова небезпека: на місці великої пішохідної площі-скверу розпочали спорудження ТРЦ «Оазис». У знак протесту місцева громада перекрила дорогу для проїзду автівок та громадського транспорту. Мешканці також звертали увагу на тріщини, що утворилися внаслідок будівництва у вестибюлях та переходах станції метро. 

Кілька сотень мітингувальників вимагали зустрічі з міським головою Києва Віталієм Кличком, яка так і не відбулася. Активісти розробили альтернативний проєкт реконструкції площі, який передбачав висадження дерев, нове мощення, місця для сидіння та декілька культурних точок з вуличною їжею. 

І хоча внаслідок протестів будівництво на якийсь час зупинилося, зрештою, замість відкритого громадського простору кияни знову отримали черговий торговельний центр на виході з метро. 

У Києві вирує нічне клубне життя, відкриваються чиселенні бари з характерною атмосферою. Більшість із них розташовуються на Подолі, який потроху стає таким собі «арт-районом». Завдяку розвитку рейв-культури Київ жартома починають називати «новим Берліном».

Восени і навесні столицю накриває густим димом і смородом. Причиною називають викиди забруднювальних речовин в атмосферу за відсутності вітру. Сезонний смог стає для Києва звичним явищем. Експерти не перестають говорити про відсутність послідовної транспортної й енергетичної політики.  

2017

Пішохідна Контрактова і театр на Подолі 

У Києві відбувається великий дорожній експеримент: Контрактова площа та частина вулиці Сагайдачного стали єдиною пішохідною зоною. Крім того, на площі, нарешті, прибрали кіоски, які багато років нагромаджувалися біля виходу з метро, і висадили алею молодих дерев. 

Розпочинається довгоочікувана реконструкція площі, яка стала одночасно символом прогресивних змін у Києві і показником спротиву таким змінам бюрократичних структур. 

Facebook вибухає гарячими дискусіями про нову будівлю Театру на Подолі. Кошти на реконструкцію виділила компанія Roshen, а проєкт розробляв харківський архітектор Олег Дроздов. 

Конфлікт спричинило те, що театр добудували зі зміненим фасадом. Критики стверджували, що будівля за своїм розміром і кольором не вписується в ансамбль Андріївського узвозу. Втім, у професійному середовищі театр зібрав здебільшого позитивні відгуки, як приклад сучасної архітектури, яка коректно взаємодіє з історичним контекстом

На Хрещатику завершують реновацію ЦУМу, розпочату ще в 2012 році. З радянського універмагу будівля перетворився на department store європейського зразка. Його внутрішню частину повністю змінили, а історичний фасад зберегли. 

2018

Смог, ресторанний бум
і перший міський велопрокат

Сезонний смог поволі стає неодмінною ознакою життя в столиці. Київ потрапляє до десятки найбільш загазованих міст в Україні. Найбільш забруднене повітря фіксують у центрі, а не у промислових районах столиці. Причина –  невпинна і неконтрольована автомобілізація.  

Похід у ресторан стає популярним способом отримати нові враження і гастрономічний досвід. 

Впродовж року в Києві відкривається 215 ресторанів. У п’ятницю ввечері в деякі заклади традиційно неможливо потрапити.

В меню з’являється все більше крафтових продуктів і напоїв. У пошуках оригінального стилю ресторатори сміливо міксують концепції і кухні. Набирає популярності азійська кухня, зокрема, китайська і в’єтнамська. З’являється багато моно закладів, які акцентують увагу на одній позиції в меню: рамен, сендвіч, вареники, тощо. 

У Києві розвивається мобільність. Міжнародна компанія Nextbike запускає перший громадський велопрокат із численними станціями по всьому місту і гнучкою системою повернення. Щоб орендувати такий велосипед, достатньо скористатися мобільним додатком. 

2019

Перший міський ринок їжі
і антирекорди заторів

В колишньому приміщенні заводу «Арсенал» відкривається Kyiv Food Market – перший міський фуд-хол, що об’єднав понад два десятки київських закладів. Тут пропонують – піцу, пасту, бургери, випічку, морепродукти, а також страви української, тайської, китайської, мексиканської кухні тощо. У центрі фудмаркету – коктейльний та винний бар і точка з крафтовим пивом. 

Заклад дружній до тварин, має безбар’єрний вхід, вбиральню для людей з інвалідністю та пеленальний столик.

Впродовж багатьох років затори залишаються незмінною особливістю столиці. Київ займає третє місце в Європі в рейтингу міст з найбільшими заторами. Гірша ситуація в Європі лише в Стамбулі та в Москві.

Середня втрата часу в заторах сягає 53%, а це означає, що кияни на кожну годину часу в дорозі проводять на тридцять хвилин більше. Якщо припустити, що водій/ка автівки потрапляв у затори в години-пік увесь рік, то загалом він/вона витратили на дорогу 227 додаткових годин, що дорівнює перегляду 221 серії «Гри престолів» і перечитуванню усіх семи томів «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста.

У Києві з’являється новий пішохідний міст через Володимирський узвіз – доровартісний об’єкт із сумнівною доцільністю і ще більш сумнівною оригінальністю.  

У Громадському бюджеті перемагає проєкт облаштування наземного переходу біля станції метро «Університет». Міська влада традиційно відкладає реалізацію проєкту через «ризик утворення заторів». Киянам доводиться знову відстоювати базові права на доступність та інклюзивність. 

2020

«Гігантоманія» міської влади
і маленькі перемоги громадськості

Попри карантин і зменшення міської активності, Київ залишається містом заторів і сезонного смогу, в якому респіратор захищає не лише від вірусів, але й від шкідливих речовин у повітрі. 

Багатообіцяльний проєкт реконструкції Контрактової площі все ще залишається втіленим наполовину, а суд зобов’язав ДАБІ видати «будинку-монстру на Подолі» сертифікат готовності, скасувавши зобов’язання попередньої інстанції знести чотири верхні поверхи, не передбачені проєктом.  

На чергових виборах за крісло мера змагаються одразу троє попередніх міських голів. При цьому більшість кандидатів публічно не представили свою передвиборчу програму. В умовах відсутності реальної конкуренції знову перемагає Віталій Кличко. 

У столиці продовжують витрачати кошти на естетизовані об’єкти і підсвічувати мости, навіть недобудовані. До прикладу, презентували спорудження хвилеподібного пішохідного мосту на Оболонській набережній і відкрили першу чергу вхідної групи на Трухановому з малофункціональним, але затратним навісом-перголою.

Проблеми зі з’їздами з багатомільйонного Подільсько-Воскресенського мостового переходу так і залишаються невирішеними. 

Тим часом на новенькому Шулявському шляхопроводі, який обійшовся місту в два мільярди гривень, три електроопори звалилися на автівки, які в той час рухалися мостом. 

Компанія Bolt відкриває першу точку оренди електросамокатів. Одразу після цього міський голова Віталій Кличко заявляє, що пункти прокату розташовані без дозволу міської влади. Зрештою, сторони дійшли згоди і домовилися терміново розробити перелік правил із безпеки та використання електросамокатів, адже наразі чинне законодавство ніяк це не регулює. 

Біля ЦУМу, нарешті, облаштовують острівець безпеки, який переміг у конкурсі Громадського бюджету в 2017 році. Три роки реалізувати проєкт заважало нерозуміння чиновниками його доцільності. 

Натомість наземний перехід біля метро Університет досі залишається нездійсненим бажанянм. Його втіленню щоразу заважає нове відомство. Спочатку про недоцільність переходу заявляє Нацполіція, згодом реалізацію блокує Міністерство екології. 

Небайдужі кияни активно слідкують за діями та рішеннями міської влади і далі захищають від забудови публічні та пішохідні простори і парки. Громадськість продовжує дивуватися «гігантоманії» міської політики в умовах великої кількості невирішених повсякденних проблем. 

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал «Хмарочоса» – незалежного та впливового київського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 50 гривень. За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете робити Київ зрозумілішим для містян, а діяльність влади – прозорішою.