Канатна дорога в Києві: подробиці масштабного проєкту, фото

Проєкт будівництва канатної дороги в Києві залишається актуальною темою для міста. Не виключено, що початок його реалізації відбудеться в 2021 році. Про це повідомив сайту «Сьогодні» архітектор Андрій Миргородський.

«Я займаюся канатною дорогою в Києві вже кілька років. Раніше активно обговорювався проєкт її будівництв від станції метро «Арсенальна» на лівий берег Києва. Траса цієї канатної дороги мала проходити повз вертолітний майданчик на Парковій дорозі. Було зроблено тільки її концептуальні креслення, які так і залишилися кресленнями», – розповів він.

З приходом на пост мера Віталія Кличка питання будівництва канатної дороги в Києві піднялося з новою силою. І це буде не просто туристичний атракціон, а повноцінний елемент міського транспорту столиці.

Якщо подивитися на найбільші міста світу, то там скрізь є канатні дороги, які виконують функції громадського транспорту.

Київська канатна дорога починатиметься з Поштової площі. Її перша черга передбачає будівництво трьох станцій: «Поштова площа», «Арка дружби народів», «Труханів острів». Протяжність першої черги «канатки» складе понад 1000 метрів. Для цього необхідно побудувати три станційних комплекси. Передбачається, що це будуть невеликі приміщення, обладнані ліфтами для маломобільних груп населення.

«Поки це тільки концепція, яку робила наша майстерня. Вона передбачає будівництво трьох станцій канатної дороги з можливістю її подальшого продовження до мікрорайону Русанівка. У перспективі буде 8 станцій, і її довжина становитиме більше 5 кілометрів. Ми вивчили найскладніші напрямки для перетину річки Дніпро з точки зору діючого транспорту. Тому зробили маршрут канатної дороги так, щоб вона зв'язала центр Києва не тільки з важкодоступними Трухановим островом і Гідропарком, а й районом станції метро «Лівобережна» і Русанівки», – сказав Миргородський.

За його словами, цей напрямок на лівому березі Києва дуже перевантажено.

«За допомогою нашої канатної дороги ми «вбиваємо кількох зайців»: запускаємо туристів і відпочивальників на Труханів і Гідропарк, а з Русанівки і Левобережки забираємо людей в самий центр міста. Така канатна дорога в перспективі може стати новим видом транспорту для Києва», – запевняв архітектор.

За словами фахівців, орієнтовна пропускна здатність канатної дороги – 2400 людей/год. Пасажирів перевозитимуть в зручних і засклених кабінах. У кожну зможе поміститися кілька людей.

«Цей проєкт цікавий і дорогий, він розрахований на приватного інвестора. Його реалізацією займається Київське інвестиційне агентство. Навіть можу сказати більше, інвестор уже є. Залишилося вирішити юридичні нюанси. Думаю, що місто найближчим часом повернеться до питання реалізації цього проєкту. Він дуже цікавий і економічно вигідний Києву», – додав Миргородський.

Станція «Поштова площа» своїми формами нагадує стрімкі обриси яхти. Символічно, що вона також продовжує тему Річкового вокзалу і з боку річки підкреслює історичну функцію площі – головного річкового причалу Києва.

Станція «Арка дружби народів» – проміжна, поворотна. Вона буде розташована біля оглядового майданчика на схилі, поруч з велосипедно-пішохідним мостом. Місце для неї було зарезервовано під час будівництва моста.

Станція «Труханів острів» розташована на лівому березі Дніпра. Станція виконана з урахуванням створення нової головної площі парку на Трухановому острові. Вона повинна гармонійно вписатися в загальну стилістику головної площі на острові.

Поки невідомо, коли стартують роботи з будівництва канатної дороги і скільки коштуватиме разова поїздка в новому транспорті.

Нагадаємо, ще влітку 2020 року Київська державна адміністрація вирішила провести конкурс з пошуку інвестора для будівництва канатної переправи через річку Дніпро від Арки дружби народів до Труханового острова.

Тоді наголошувалося, що попередньо довжина канатної переправи становитиме 530 метрів. Вона з'єднає правий берег Дніпра з Трухановим островом. Початок маршруту передбачається біля Арки дружби народів.

Проєкт канатної дороги є елементом рекреаційної інфраструктури і не передбачає будівельних або інших робіт, які можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини. Облаштування об'єкта інвестування буде здійснено з встановленням збірно-розбірних конструкцій без улаштування фундаменту.