Соцмережі після Трампа: від штурму Капітолія до покарання за дописи в Facebook та Twitter

У Кремлі та ФСБ можуть відкорковувати шампанське: Ердоган і Макрон зареєструвалися в Telegram.

До інавгурації Джо Байдена, що відбудеться 20 січня, лишаються лічені дні. Проте американський політикум продовжує лихоманити. Штурм та захоплення Капітолія у Вашингтоні вперше за понад 200 років і подальше блокування акаунтів Дональда Трампа в соцмережах без перебільшення сколихнуло весь світ. Люди в різних країнах розділилися на два табори. Одні засуджували, доводячи, що це цензура й наступ на свободу слова. Інші, навпаки, підтримували. Висловилися навіть лідери Німеччини і Франції. І поки демократи у Вашингтоні намагаються оголосити Трампу черговий імпічмент, експерти, медіа та суспільство сперечаються, яка ж доля чекає соцмережі та чи варто запроваджувати більш жорстке їх регулювання. 

ТСН.ua розбирався, що про це говорять у США та чи чекає людей відповідальність за дописи в соцмережах. 

Що не так із Трампом? 

Серіал "Чорне дзеркало", перша серія якого побачила світ ще у 2011 році. Головний герой — британський прем’єр, який у прямому ефірі має здійснити статевий акт зі свинею задля порятунку принцеси Сюзанни. Найогидніше те, що він зробив це, бо так хоче суспільство, а Twitter навіть створив спеціальний хештег. 

Документальний фільм Netflix "The Social Dilemma" про те, що це радше соцмережі контролюють людину, ніж навпаки, керуючи нашими політичними і споживчими вподобаннями. Ще вчора всі ми його жваво обговорювали, а вже сьогодні обурені користувачі тих самих соцмереж цькують засновників Twitter, Facebook, Instagram та YouTube за блокування акаунтів і відеозвернень Дональда Трампа. 

Неоднозначно висловилися навіть канцлерка Німеччини Ангела Меркель та Єлисейський палац, фактично засудивши блокування акаунтів, мовляв, 45-й президент США має право на свободу слова. Засудив дії соцмереж і російський опозиціонер Олексій Навальний. А от глава Чечні Рамзан Кадиров саркастично написав у Telegram, що тепер вони з Трампом у чомусь схожі: "Якщо раніше він заблокував мене, то зараз Всевишній відновив справедливість". 

Після того як Трамп назвав людей, які штурмували Капітолій, "патріотами", Twitter заблокував його акаунт на 12 годин. Згодом, через ризик підбурювання до насильства, "бан" став безстроковим. Насправді ж "останньою краплею", як сказали в Twitter, і приводом для сприйняття результатів президентських виборів у США нелегітимними, стали два пости: перший про заклик до "75 млн американців, які проголосували за Трампа", другий, що Трамп не піде на інавгурацію Байдена. Але де тут підбурювання до насильства й визнання виборів нелегітимними — у Twitter не пояснили. 

Зараз Трамп каже, що "Twitter — це не про свободу слова". Проте користувався ним понад десять років: звільняв чиновників, ображав опонентів і лідерів інших країн (наприклад, очільника КНДР Кім Чен Ина називав "людиною-ракетою"), та обходив традиційне спілкування зі ЗМІ, щоби спілкуватися з виборцями напряму. Нікого з українських очільників не нагадує? 

Його політичний стиль, включаючи Twitter, охрестили "трампізмом". І напевно сам Трамп вважає, що якби не його активність у соцмережі й армія фанатів, Twitter би не став настільки популярним. У США кажуть, що заблокувавши Трампа, Twitter не порушив першу поправку Конституції, яка гарантує свободу слова. Зрештою, соцмережі приватні і можуть встановлювати власні правила гри. 

Але не дивлячись на "бан" Трампа у західних соцмережах, його акаунт з'явився в російському Telegram, що належить Павлу Дурову (колишній гендиректор "ВКонтакте"). Достеменно невідомо, його це акаунт чи ні. Проте на днях офіційно зареєструвався в Telegram президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і Франції Емануель Макрон. У вівторок, 12 січня, Павло Дуров написав, що лише за останні 72 години на його платформі з’явилося понад 25 млн нових користувачів зі всього світу. У Кремлі та ФСБ РФ можуть відкорковувати шампанське. 

Законодавче регулювання чи цензура? 

То де ж та золота середина між особистим простором та соціальною відповідальністю? Спустимося на простий людський рівень. Перше, що ми робимо, прокидаючись зранку, це беремо в руки смартфон і перевіряємо, що ми пропустили за ніч. Майже кожен з нас зареєстрований у популярних соцмережах і може постити там що завгодно, навіть відверту маніпуляцію і брехню, бо відповідальності за це немає. 

На додачу соцмережі — це ще й величезний ресурс впливу на думку мільйонів людей. Одним твітом чи постом можна влаштувати революцію чи змести уряд цілої країни. Росія і Китай вже давно підім’яли соцмережі під свої спецслужби. Наприклад заблокована в Україні "ВКонтакте", за чутками, вже давно контролюється ФСБ. А за репости і лайки там навіть можна потрапити за ґрати. У Китаї взагалі заблоковані майже всі західні платформи. 

Але це тоталітарні режими. Західні демократії жорстко захищають свободу слова. Принаймні так було до перемоги Дональда Трампа 2016 року, коли в США стартувало розслідування про втручання Росії в американські вибори. Засновники Facebook, Twitter і Google навіть свідчили у Конгресі. Підсумком стала кардинальна зміна політики популярних соцмереж: від видалення десятків тисяч фейкових акаунтів, до позначення дописів Трампа як таких, що містять викривлений чи маніпулятивний контент. 

Дійшло до того, що Трамп погрожував закрити Twitter в Америці. Це відбулося в травні минулого року одразу після підписання Трампом виконавчого указу, який змінював дію розділу 230 Акту про норми поведінки в соцмережах. Цей параграф звільняв компанії від відповідальності за зміст повідомлень на їхніх платформах. Указ Трампа дозволив провадити вибіркову цензуру, позначати контент як недоречний, а регуляторам надав право позиватися до суду проти соцмереж.

Чи будуть людей карати за пости? 

Хоч лідери ЄС і засудили дії найбільших соціальних платформ за блокування Трампа, а єврокомісар Тьєррі Бретон з питань внутрішнього ринку порівняв це з терактом 11 вересня, зрештою він же й запропонував запровадити нові правила як для керівництва соцмереж, так і для користувачів. На думку Тьєррі Бретона, догму 230 Розділу законодавства США про відсутність відповідальності приватних компаній-власників популярних соцмереж за розміщуваний контент зруйновано. 

"Треба встановити нові правила гри, права, гарантії та обов’язки цифрового простору, відновити довіру до нього. Це питання виживання наших демократій у ХХІ столітті. Європа є першим континентом у світі, який розпочав комплексну реформу цифрового простору завдяки законам про цифрові послуги та ринки. Вони базуються на одній простій, але потужній передумові: те, що є незаконним в офлайні, також має бути незаконним і в онлайні", — вважає Бретон. 

Ще до призначення на високі посади в Кабміні у своїй книжці "Війна за реальність" Дмитро Кулеба писав: "Платформи не можуть бути примадоннами… Нам потрібне розумне регулювання платформ, щоб запобігти використанню їх як комунікативної зброї масового ураження. Битва за рівень жорсткості юридичних норм буде епічною. Як користувачі, ми зацікавлені, щоб воно охоплювало такі сфери: контроль за поширенням фейкових новин і політичної реклами; діяльність платформ під час виборчих кампаній; ставлення до користувачів і спільнот, що виправдовують міжнародні злочини (агресія, геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), підтримують тероризм, мову ворожнечі й дискримінацію…". 

Зірка "The Social Dilemma", колишній консультант Google Джо Тоскано вважає, що все це стане початком падіння соцмереж. 

"Той факт, що всі ці компанії забанили Трампа, свідчить, що вони усвідомлюють свою відповідають за контент і настав час поговорити про Розділ 230. Його треба було змінити давно, бо він не відповідає сучасному стану розвитку Інтернету. У 1990-х він був написаний для забезпечення інформаційних інновації. І ми цього досягнули. Але настав час змінити правила, щоб забезпечити відповідальність людей (за розміщуваний контент. — Авт.)", — сказав у коментарі дружньому до Трампа Fox News Джо Тоскано.

Карати за невинні дописи у соцмережах звичайних користувачів не будуть. Йдеться, наприклад, про поширення закликів до тероризму, державного перевороту, розповсюдження дитячої порнографії тощо. Найголовніше у всьому цьому — відповідальність власників приватних соцмереж і їхніх користувачів за поширюваний контент, щоб усі ці справи можна було розглядати у судах. 

Україна тут, як завжди, попереду всієї планети. Ще 2017 року ми заборонили російські "ВКонтакте" та "Одноклассники". Хоча не можна сказати, що ми повністю захистилися від російської пропаганди. Кремль продовжує накачувати мізки українців брехнею про "соросят", вишки 5G, які розповсюджують коронавірус, і чипізацію Білла  Гейтса. У боротьбі з поширенням фейків, відвертою маніпуляцією і підриванням державних інституцій зсередини, Україні б теж не завадило ввести соцмережі у законодавче поле. Тим паче, що, наприклад, навіть під час виборів у день тиші агітацію на соціальних платформах ніхто не зупиняє просто тому, що законом це не заборонено, а значить — дозволено. 

Проте, відразу після президентських виборів 2019 року один впливовий український дипломат сказав авторці цих рядків: "Треба, щоб процес законодавчого регулювання соцмереж почали саме США. Інакше всі будуть кричати, що це наступ на свободу слова". 

Схоже, неоднозначні заклики Дональда Трампа, його сім'ї та соратників 6 січня до мітингувальників йти до Капітолія, його подальший штурм і захоплення стали потрібним спусковим гачком. І саме Штати — експортер демократії номер один у світі — мають цей процес почати й завершити.