Тарас Чорновил: Тарас Чорновіл. Хаос Трампа на міжнародній арені

Ми стоїмо на порозі великих геополітичних змін. Пропоную відштовхнутися від Америки. Виникає питання, навіщо потрібний другий імпічмент, якщо 20 січня Трамп припиняє своє існування як президент і інавгурація Байдена відбудеться за будь-яких обставин? Насправді імпічмент — це звинувачення чинного президента за злочини, скоєні ним під час свого президентства. З одного боку, це дуже полегшує його юридичну відповідальність після відходу від влади, і він тоді не може застосувати навіть в останній день, 19 січня, щодо себе процедуру амністії, бо тоді невідворотність його покарання особиста. І другий момент — людина, яка вчинила злочин проти США, проти миру, спокою, проти конституційного ладу, вона більше не зможе балотуватися ніколи.

Акт імпічменту сьогодні був би дуже вигідним не так демократам, для яких, в принципі, різниця не велика, а для республіканців, тому що ми вже побачили по Джорджії — абсолютно республіканський штат. В ньому не тільки Байден переміг, в ньому перемогли два кандидати на виборах, саме демократи. І це нечувано.

Взагалі всі програші республіканців пов'язані з неадекватністю Трампа. Чим швидше республіканці зможуть позбутися його, відмежуватися від нього жорстко, тим швидше відбудеться відновлення їхніх впливів в США. Інакше вони будуть далі маргіналізуватися. Вони вже, на жаль, з Трампом, перестали бути партією Рейгана, Маккейна, навіть Буша. Це дуже сильна дискредитація партії, і для них це було би дуже корисним. Багато людей у республіканській партії саме на те і зорієнтовані. Але поки що ще невідомо, як вчинить сенат. Без рішення двох третин сенату імпічмент не відбудеться. До речі, завершення процедури імпічменту може відбутися вже навіть після того, коли Трамп втратить владу. Тобто насправді в цьому процесі є момент, коли в сенаті мають початися слухання з цього приводу. Тобто якщо вони проголосують, скажімо, на день пізніше, імпічмент все одно до нього може запрацювати, але це лише припущення.

Тепер що стосується геополітики. Насправді міняється дуже багато, але почалося це ще до обрання Байдена. Трамп привніс в світову політику певний хаос, дезорганізацію, руйнування міжнародних інститутів, договорів, загальних якихось принципів, взаємоузгодженностей тощо. Він дуже сильно послабив НАТО. Він створив серйозні бар'єри між США і ЄС. Загравав з якимось абсолютно тоталітарними лідерами, але всі сподівалися, таким чином, що він хоч якусь користь зробить, приведе їх до більш демократичної позиції чи зніме додаткові загороди. Теж нічого такого не відбулося. Відхід Трампа означає, що хаосу буде в західному світі набагато менше, але зміни почалися з того моменту, коли Трамп ще до свого остаточного програшу почав програвати політично. Він перетворився на посміховисько у всьому світі, і на нього перестали орієнтуватися. Це було послаблення Америки, автоматично зросли ролі більш цілеспрямованих, інших інституцій міжнародної політики.

Але є і другий момент. Десь ми пропустили. Для України, з нашим колосальними проблемами з Росією, така дрібничка, як ми вважали – отруєння Навального. Для нас це не було знаковою подією. Але світ дивиться на це з глибокою стурбованістю. Порошенко роками вибивав санкції проти Росії, адже у нас були захоплені території, і нічого. І тут отруюють якогось одного політика, який для українців особливо не є цікавим, тому що, в принципі, теж саме “Крим наш”, ми в ньому не бачимо особливої різниці. Але от в тій ситуації весь світ зреагував дуже болісно. Ми не зрозуміли суті тієї реакції, але вона відбулася. І раптом заради якоїсь нещасної справи Навального, в своїй реакції на неї, Путін перетворився на ізгоя. І Німеччина, Франція, які весь час виступали десь адвокатами Росії в різних питаннях, різко стали виступати проти неї. А Трамп весь час пробував підігравати Росії, Путіну і протиставлятися Китаю на цьому плані. Для нього основним ворог був Китай. Зрозуміло, що це була більше не стільки логічна, скільки тактична гра, але вона зруйнувала ці зусилля.

І тут раптом головним координатором в цьому процесі маргіналізації і придушування, заганяння до стійла Путіна, виявляється головний ключовий гравець, на якого всі чекали, - Байден. Він вже заявив, що роль НАТО і партнерів США буде дуже жорстко зростати, ЄС для США знову стане ключовим партнером. Плюс сам Байден, який на відміну від Трампа зовсім не збирається сваритися з Китаєм і відштовхувати таким чином Китай, по суті, в обійми Путіна. Пригадуєте на других дебатах Трамп Байдена жорстко критикував за те, що той дуже прокитайський. Він не є дуже прокитайський, але Байден буде пропонувати Китаю інший порядок денний, і в ньому місця для Росії не буде. Тобто буде пропозиція, а вона дуже важлива для Китаю, оскільки фінансові переплетення Китаю і США просто неймовірні. Мова йде про трильйони доларів, і пропозиція буде хороша – дружба з США замість підігрування Росії. Не тільки і не стільки матиме значення ставлення США до Росії при Байдені, скільки те, що кардинально може змінитися позиція Китаю. Це буде не одразу. Китай дуже повільно розвертається, але впродовж року-півтора Росія раптом відчує, що на східному кордоні у них зовсім не друг і тилу в Росії немає. Якщо в Росії знайдуться певні сили, які зуміють в цей період прибрати Путіна і виставити себе на торги перед Заходом, то може щось кардинально взагалі помінятися. Якщо ні, Росія буде ставати все більш озлобленим, замкнутим, слабшим, але небезпечнішим ворогом для Західного світу, але який без зубів, тому насправді дуже серйозно загрози не нестиме. Тому кардинальні зміни ідуть.