«Велике крадівництво»? Прокуратура взялась за головний проєкт Банкової

Наприкінці 2020 року з «дітищем» президента Володимира Зеленського – проєктом «Велике будівництво» – трапився конфуз. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології оприлюднили результати соціологічного опитування, під час якого  11,3% опитаних головною позитивною подією минулого року назвали «Велике будівництво». При цьому не всі з цих (11,3%) респондентів оцінили її позитивно – лише 93%.  

Натомість в Офісі президента цю соціологію інтерпретували по-своєму. Співробітники Банкової видали бажане за дійсне і повідомили: «Президентська ініціатива «Велике будівництво» стала головною позитивною подією 2020 року... такої думки дотримується переважна більшість респондентів (93%)». Однак після викриття маніпуляції пресслужба глави держави змушена була коригувати інформацію.

Такий скандал болючий насамперед для президента. Адже ще у жовтні 2020-го покращення стану доріг в Україні вважали заслугою Володимира Зеленського третина опитаних українців. 

Власне, ідею з «Великим будівництвом» в Зе!Команді і вигадали, аби тримати високим рейтинг глави держави попри всі економічні та політичні прорахунки. До останнього часу це, треба визнати, більш-менш вдавалося. Але чим далі просувається проєкт тим більше іміджевих втрат та корупційних скандалів він провокує. За 2020 рік через дорожні тендери пройшло близько 100 млрд грн (у 2019 році – 55,5 млрд грн). 

Прокурорів «нацькували» на дорожників

На початку листопада 2020-го генпрокурорка Ірина Венедіктова була змушена реагувати на численні викриття журналістів-розслідувачів та небайдужих громадян, які сигналізували про корупцію у дорожній галузі. Генпрокурорка доручила місцевим прокурорам організувати комплексне вивчення проблеми. Перевірці підлягав період за 2019 та 11 місяців 2020 року.

На думку представників «Ліги антитрасту», розпорядження Венедіктової свідчило про те, що Офіс генпрокурора націлився на «Укравтодор», оскільки побачив там перспективні кримінальні провадження, які можна було «підняти на знамена».

«Президент вимагав гучних посадок, а що може бути краще, ніж яскрава справа проти головних отримувачів державних коштів. Це може стати чудовим козирем для Ірини Венедіктової», – відмітили у «Лізі антитрасту».

«Главком» надіслав інформаційні запити у всі місцеві прокуратури. Більшість з них обмежилися порожніми відписками. Мовляв, нічого не порушували та не розслідували. Проте такий «штиль» не у всіх регіонах. Неабияка робота кипить у шести областях та місті Києві. Тамтешні правоохоронці «нарили» чимало фактів крадіжок бюджетних грошей під час ремонту доріг.

Зокрема:

– Київська міська прокуратура зареєструвала 27 справ за п’ятьма статтями Кримінального кодексу;

(для перегляду натисніть на зображення)

– у Харківській області розслідується 58 кримінальних справ. Крім цього, у 2020 році до судів цієї області направлено 10 обвинувальних актів за фактами заволодіння бюджетними коштами під час ремонту автодоріг. Загальна сума пред’явлених позовів прокурорами Харківщини у рамках перерахованих кримінальних проваджень – понад 16 млн грн.

(для перегляду натисніть на зображення)

– Дніпровська обласна прокуратура виявилась відвертішою і конкретизувала факти зловживань на «Великому будівництві». Це – крадіжки грошей службовими особами Служби автомобільних доріг у Дніпровській області спільно з представниками комерційних структур під час проведення та виконання тендерних закупівель з утримання, ремонту та будівництва автошляхів. Справи відкриті за ч.2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки; максимальне покарання – від трьох до шести років позбавлення волі) і ч.3. ст 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб). За що світить тюремний термін – від трьох до восьми років.

(для перегляду натисніть на зображення)

– Полтавська обласна прокуратура добивається в суді визнання недійсними тендер з проведення капремонту моста загальною вартістю 17,7 млн грн. Причина – порушення закону про публічні закупівлі.

(для перегляду натисніть на зображення)

– Нацполіція Кіровоградської області відкрила кримінальне провадження за фактами незаконного збільшення вартості будівництва, реконструкції доріг області.

(для перегляду натисніть на зображення)

– У Донецькій області розслідується одне кримінальне провадження.

(для перегляду натисніть на зображення)

– У Черкаській області прокуратура оскаржує у суді результати тендеру на понад 133 млн грн, який провела Служба автомобільних доріг.

(для перегляду натисніть на зображення)

Хитра економія та картельний «ґешефт»

 «Укравтодор» зі свого боку веде кампанію з відбілювання проєкту, який реалізовується під патронатом глави держави, але до за який тепер взялись правоохоронці. Відомство  розмітило на своєму сайті позитивне повідомлення про те, що загальна економія «Укравтодору» та його структурних підрозділів за минулий рік сягнула 9,9 млрд грн (середня економія – 8% на тендері)! Тобто за даними дорожного відомства, держава не втрачає, а навпаки економить.

Отже, чи дійсно «Укравтодор» заощадив 9,9 млрд грн? Якщо почати розбиратись, що це кошти, то виявиться, цирфа ця – доволі абстрактний показник.  Наприклад, 2 млрд грн цієї економії припали лише на один тендер з будівництва ділянки дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Про ціноутворення на цьому тендері взагалі невідомо – там навіть немає проєкту будівництва! Тобто немає ані кошторису, ані взагалі ніякого розуміння, скільки там заклали «маржу», – наголосив у коментарі  «Главкомус» редактор видання «Наші гроші», яке аналізує тендерну інформацію, Юрій Ніколов.

Журналісти протягом року активно висвітлювали дорожні тендери і часто викривали всілякі «схематози». Вони навіть розібрали на «правду-брехню» ціле інтерв’ю голови «Укравтодору» Олександра Кубракова. Зокрема, він казав, що «є випадки, коли великі компанії конкурують між собою і ціна падає на 15-18%».

«Голова «Укравтодору» ховається за вислів «великі компанії». Назвемо речі своїми іменами – фаворити «Укравтодору» справді, хоч і дуже рідко, але погоджуються поступитися на такі цифри. Але Кубраков не договорює – «некартелісти» набагато частіше роблять вдвічі (!) більші знижки. Середні показники перших шести фаворитів «Укравтодору» цього року абсолютно посередні – на рівні 7% економії по всім учасникам. Найкращий з них «Автострада» – лише на 19-му місці у загальному рейтингу, тобто майже два десятки фірм пропонували «Укравтодору»  знижки більше (аж до 40%)», – пояснили журналісти.

Нагадаємо, раніше «Главком»  уже писав, що у 2020 році левову частину коштів на тендерах отримали фірми з Національної асоціації дорожників України. До так званого картелю входять ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «Ростдорстрой», ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл», ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада», ТОВ «Техно-буд-центр» і ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком». Їм дісталося 66% усіх дорожніх підрядів. Ще 9% підрядів отримала фірма «ПБС» з оточення олігарха Ігоря Коломойського, яка, за даними експертів, різко збільшила свої тендерні здобутки минулого літа.

Решта 25% тендерів була розподілена між 38 компаніями, які не ввійшли до «улюбленого картелю» «Укравтодору».

«За нашими відомостями, «Укравтодор» у другому півріччі 2020-го перейшов на таку тактику: на тендерах понад 300 млн грн, де учасниками були тільки «картелісти», там «маржа» сягала 30-40%. Натомість на менших тендерах, куди почали підпускати «опозицію», «маржа» впала до 15%. Там і торгувалися сильніше», – заявив Ніколов.

Дорожній «пиріг» вагою 81 млрд

У 2021 році центральна влада продовжуватиме «крутити» дорожню тему. Щоправда, під це дещо урізали видатки порівняно з попереднім роком. Так, у держбюджеті передбачено 81,3 млрд грн на розвиток дорожньої інфраструктури. З них 66,4 млрд грн будуть профінансовані за рахунок коштів дорожнього фонду. У тому числі: 31 млрд грн – на розвиток і утримання автодоріг державного значення; 18,1 млрд грн – будівництво, реконструкцію та утримання автодоріг місцевого значення (субвенція); 14,8 млрд грн –виконання боргових зобов’язання за запозиченнями під державні гарантії на розвиток мережі автодоріг; 2,5 млрд грн – забезпечення безпеки дорожнього руху. 

Віталій Тараненко, «Главком»