В Україну їде угорський міністр Сіярто. Як Київ та Будапешт будуть миритись

До України 27 січня приїжджає міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, який раніше звинувачував Київ в антиугорській політиці і "ненависницькій" кампанії проти етнічних угорців.

Про це пише ВВС.

Керівник зовнішньополітичного відомства України Дмитро Кулеба висловив сподівання, що це буде візит примирення після тривалого конфлікту між двома країнами.

А в Офісі президента України повідомляли, що дві країни готують "джентльменську" угоду, яка включатиме шляхи подолання усіх спірних питань.

"Сусіди, буває, сваряться, але потім мають миритися, бо залишаються сусідами", - зазначав міністр Дмитро Кулеба.

Впродовж останніх трьох років, за президентства і Петра Порошенка, і Володимира Зеленського, українська сторона у відповідь на звинувачення Угорщини твердила про втручання у внутрішні справи України та про зазіхання на її територіальну цілісність.

У епіцентрі суперечок - близько 150 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатській області. Права яких, на думку керівництва Угорщини, порушуються.

Тож чи справді зараз є підгрунтя для відновлення двосторонніх стосунків?

"Джентльменська" угода і роль США

Політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважає, що візит Петера Сіярто одразу ж після інаугурації нового президента США Джо Байдена - не випадковість.

"Україна впродовж останніх трьох-чотирьох років апелювала до адміністрації США через скандали у стосунках із Угорщиною. Американці намагалися кілька разів знімати напругу, у тому числі через прямі контакти з Будапештом і особисто прем'єр-міністром Віктором Орбаном", - каже він в інтерв'ю ВВС News Україна.

"Не виключено, що з приходом Джо Байдена тиск на Угорщину поновиться, і не лише у питанні україно-угорських стосунків. Але й загалом щодо європейської політики та стосунків із НАТО, співпрацю України з яким Будапешт блокує. Схоже, угорська влада це розуміє і хоче діяти на випередження. Демонструє свою готовність до примирення з Україною", - вважає Володимир Горбач.

Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква повідомив ВВС News Україна, що Київ та Будапешт готують угоду, яка передбачатиме врегулювання "комплексу спірних питань" між державами. Її підписання має відбутися під час візиту в Україну прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, на який сподіваються в офісі Володимира Зеленського цього року.

Однак коли точно візит може відбутися, не відомо.

Ігор Жовква розповів, що проєкт такої "дорожньої карти" Київ передав угорській стороні ще у травні 2020 року, вже отримав реакцію Будапешта, надав оновлені пропозиції і чекає відповіді Угорщини.

"Ми прагнемо зараз не просто врегулювати суперечності, які обтяжують наші відносини останнім часом, не тільки розблокувати діалог України з НАТО і відновити порозуміння щодо прав національних меншин, але й дати новий поштовх двосторонньому співробітництву", - сказав один із керівників ОП.

У той же час, український експерт Сергій Герасимчук, який вивчає угорське питання, вважає, що від переговорів у Києві можна очікувати продовження консультацій щодо спільної декларації Віктора Орбана та Володимира Зеленського, але остаточні домовленості навряд чи можливі.

У цій декларації мало йтися про інфраструктурні проєкти на Закарпатті, угорські інвестиції, правове врегулювання діяльності угорських фондів і права меншин, каже він.

"Однак з останнього питання сторони настільки далекі від прогресу, що це ставить під сумнів і домовленості щодо всього пакета", - сказав експерт у коментарі ВВС News Україна.

Хронологія конфлікту

В останні місяці 2020 року стосунки між Україною та Угорщиною загострилися чи не найбільше за останні роки.

Хоча на початку 2020-го, здавалося, ситуація потроху нормалізувалася. Оскільки Україна пішла на поступки Угорщині та змінила закон про освіту, який був однією із головних причин конфлікту через вимогу навчання у школах виключно державною мовою.

Ось як розгорталися події останніх років і місяців.

Камінь спотикання - закон про освіту

Новий закон про освіту був головною причиною критики України з боку угорської влади впродовж кількох років. Закон вивчала також Венеціанська комісія. Після її критичних зауважень Верховна Рада ухвалила нову його редакцію.

Якщо раніше закон зобов'язував навчати дітей з першого класу державною мовою, то тепер він передбачає, що в угорських школах на Закарпатті може використовуватися тільки рідна мова, але з п'ятого класу не менш як 20% предметів мають викладатися українською мовою, а у старшій школі ця частка зросте до 60%.

Проте, Петер Сіярто у травні 2020 року сказав, що Будапешт зніме блокування засідань Ради "Україна-НАТО" лише тоді, коли угорська громада Закарпаття підтвердить відсутність проблем у здобутті освіти рідною мовою.

Але восени сталися нові скандали між двома країнами.

Чого насправді хоче Угорщина?

Політичні і дипломатичні скандали знову дали підстави експертам і політикам говорити про те, якими є дійсні цілі Угорщини.

Перша причина лежить на поверхні: угорська громада як в Україні, так і в Словаччині, Румунії чи Хорватії, - це електоральний потенціал керівної партії на виборах у сто тисяч голосів, оскільки етнічні угорці часто мають паспорти Угорщини та право голосу.

У 2018 році, коли влада на чолі із прем'єр-міністром Віктором Орбаном гучно вимагала скасування нового закону про освіту, в Угорщині наближалися парламентські вибори.

Етнічна меншина угорців Закарпаття проголосувала за "Фідес", яка не лише проголошує, але й робить реальні кроки для підтримки "маленького угорця" в Україні.

Захист національних меншин є одним із пунктів Конституції Угорщини, а збереження ідентичності угорців є ключовим у зовнішній політиці країни, наголошують експерти.

І причини криються у не надто далекому минулому. Внаслідок підписаного у 1920 році Тріанонського мирного договору між державами Антанти та Королівством Угорщина країна відмовилася від 2/3 своєї території, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини.

"Тріанонський договір - справді болюча історична подія для угорців, яка мотивує угорських політиків. Ці історичні події вивчаються у школах, "Велика Угорщина" унаочнена в географічних картах, що їх посадові особи вивішують у своїх кабінетах", - розповідає ВВС News Україна політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Пріоритетом зовнішньої політики Угорщини є підтримка етнічних угорців у країнах, частини територій яких раніше належали до Угорщини. І це дуже нагадує політику підтримання "соотечественников" у Росії, наголошує експерт.

Для закарпатських угорців Угорщина робить багато: підтримує школи, "виші", впроваджує культурні програми, навчає угорської мови, надає вигідні кредити бізнесменам угорського походження.

А у 2010 році Угорщина спростила надання громадянства особам, які мають угорське коріння. Петер Сіярто, якого чекають у Києві, заявляв, зокрема, в інтерв'ю DW, що другий паспорт не є злочином в українському законодавстві.

Згідно із неофіційними даними, щонайменше 100 тисяч жителів Закарпаття вже отримали угорські паспорти.

Утім, в угорській громаді Закарпаття вважають перебільшеними претензії Києва до Угорщини.

"Останні три-чотири роки в українських ЗМІ, на мою думку, намагалися показати закарпатських угорців "сепаратистами", які не хочуть ані розмовляти українською, ані вивчати її, не хочуть бути частиною української нації", - пояснює ВВС News Україна причини незгасаючих скандалів голова всеукраїнської організації "Демократична спілка угорців України" Ласло Зубанич.

"Але це не відповідає дійсності, тому у людей образа залишилася. І захист вони відчули саме від угорської сторони, яка завжди дуже рішуче підтримує етнічні групи в інших країнах", - додає ужгородський історик.