У МЗС заявили про «дешеві провокації» напередодні візиту Сійярто в Україну

Відносини України і Угорщини

Офіційні відносини Києва й Будапешта періодично загострюються з різних приводів. Так, у 2017 році Угорщина протестувала проти ухвалення українською владою Закону про освіту, який передбачає розширення вивчення української мови в українських державних школах, зокрема в тих, де навчання частково здійснюється мовами меншин.

Угорське МЗС звинувачувало Україну в утиску меншин. Київ, зі свого боку, заявляв, що закон захищає права дітей із меншин на знання державної мови і відтак – отримання подальшої освіти й роботи в Україні.

У вересні 2018 року в соцмережах та ЗМІ з’явилося відео видачі угорських паспортів в одному з консульств Угорщини в Україні українським громадянам. Це призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стало вислання Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.

У жовтні того ж року очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони й надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Угорщина, яка є членом НАТО, намагається апелювати до союзників по Північноатлантичному альянсу, звинувачуючи Україну в утисках прав меншин.

Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вказував на те, що його країна підтримала Угоду про асоціацію України з Європейським союзом і активно виступала за безвізовий режим для України. Також поранені українські військові отримували медичну допомогу в Угорщині.

Новий скандал розгорівся восени 2020 року, коли в день місцевих виборів в Україні 25 жовтня міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України.

Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».

Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям з Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».

Згодом Кулеба розповів, що повідомив про дії угорських посадовців представників Євросоюзу і НАТО, але висловив готовність продовжувати діалог із Будапештом.

Втім, вже незабаром сталася чергова криза. 30 листопада на сторінці «Закарпаття-ТОП» у фейсбуці опублікували відео, на якому, як стверджується, новообрані депутати Сюртівської ОТГ у Закарпатській області співали гімн Угорщини. 1 грудня Служба безпеки України заявила, що перевіряє інформацію про виконання гімну Угорщини депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті.

Тоді ж, 30 листопада, СБУ повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві зазначили, що «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Петер Сіярто розкритикував ці обшуки. А фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила засідання першої сесії новообраної Закарпатської обласної ради на знак протесту проти дій СБУ.

Натомість міністр Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень СБУ та не спрямовані проти угорської національної меншини. Пізніше Міністерство внутрішніх справ повідомило про кримінальні провадження через погрози представникам угорської меншини. До відеозвернень із такими погрозами, за твердженням МВС, причетні іноземні громадяни.