Реконструкція і ревіталізація старовинних замків – потрібно нам це чи ні?

Згадується історія, коли у 2005 році у Львові з’явилась ідея відбудови Високого Замку.

Вже було ухвалено рішення про відбудову фортеці з готелем та кав’ярнями, а тодішній мер називав це проектом десятиріччя.

Реконструкція львівського Високого Замку.

Науковці і звичайні шанувальники архітектурної спадщини Львова вдарили на сполох.

На щастя, ця історія не мала продовження і зрештою все закінчилось проектом реставрації і консервації єдиного і невеликого залишку замкової стіни.

Проект реконструкції і консервації руїн Високого Замку.

Але ревіталізація зруйнованих війнами або часом об’єктів має сенс, якщо вона не змінює історичного краєвиду густонаселених місцевостей.

А зусилля, змарновані на проект відбудови Високого замку, можна було спрямувати на інші замки, бо руїн у нас не бракує! Наприклад, чому б не відбудувати і ревіталізувати замок Гербуртів у Добромилі? Це притягнуло б туди туристів, економічно оживило б депресивний район, дало б можливість заробітку місцевим мешканцям….

Добромильський замок Гербуртів у 1698 р.

і сучасний стан руїн.

Втім деякі науковці вважають, що не варто відбудовувати руїни, вважаючи, що треба тільки консервувати їх сучасний стан.

Їх підтримують туристи, які вважають, що таємничі руїни старовинних замків мають романтичний шарм.

А може ми просто звикли до того, що більша частина пам’яток Західної України – замки, палаци, католицькі костели, синагоги – перебуває в такому жалюгідному стані?.

Пропоную подивитись наступні світлини і подумати, що краще – романтична руїна чи відновлений замок?.

В’їзна башта замку у Збаражі.

В’їзна башта замку у Збаражі.

Хотинський замок.

Хотинський замок.

Олеський замок.

Олеський замок.

Приведу приклад ревіталізації двох замків у Польщі, на Краківсько-Ченстоховській височині поблизу сіл Міров і Боболіце.

Це фортеці, збудовані приблизно у 1350-х роках, в часи короля Казимира Великого.

Вже в кінці XVII ст.

вони почали перетворюватись в руїни.

Відомо, що, коли король Ян ІІІ Собеський у 1683 році їхав на Віденську битву, то затримався біля одного з замків, але спати мусив у шатрі.

Після ІІ світової війни матеріал з замкових мурів був використаний на збудування дороги, яка поєднує села Міров і Боболіце.

У кінці ХХ століття брати Даріуш і Ярослав Лясецькі вирішили купити замкові руїни в Боболіцах і відбудувати фортецю.

А у 2006 році викупили також замкову гору з руїнами у Мірові, який знаходиться на віддалі всього лиш два кілометри від Боболіц.

Замок в Мірові.

Замок в Мірові.

Видно відновлені і законсервовані мури.

За допомогою науковців і експертів було проведено археологічні і архівні дослідження, консерваційні і реконструкційні роботи з метою врятування і збереження обох пам’яток.

Усі роботи фінансували нові власники замків.

В Мірові праці все ще тривають, натомість у Боболіцах після дванадцяти років складних праць у 2011 році відбулося офіційне відкриття замку.

Замок в Боболіцах до реконструкції.

Замок в Боболіцах після реконструкції.

Реконструкція була проведена, незважаючи на відсутність будь-яких планів, ескізів або креслень замку.

Його форма була відтворена на основі збережених руїн, та завдяки знанням істориків і археологів.

Для реконструкції було використано тільки традиційні матеріали, в основному вапняковий камінь, з якого і був збудований замок.

Крім того був розроблений спеціальний будівельний розчин.

Схема, яка демонструє долю реконструйованої частини до збережених автентичних мурів.

Суперечки навколо реконструкції замку досі не вщухають.

Деякі фахівці передусім закидають братам Лясецьким відсутність будь-яких уцілілих джерел стосовно колишнього зовнішнього вигляду фортеці.

Є й такі люди, для яких була дорожча романтика таємничих руїн….

Але загалом туристи задоволені, оскільки руїн замків в околиці не бракує, а тут раптом цілком відновлена середньовічна фортеця, яку ще й можна відвідати.

До замку потягнулись індивідуальні туристи, організовані екскурсії для дорослих і школярів, весільні кортежі, з’явились паркінги, кав’ярні і сувенірні лавки.

А чого варта відбудова і ревіталізація замку в Мальборку (Польща), зруйнованого під час Другої світової війни!.

Вид на Мальборк у 1945 р.

Вид на Мальборк у 2016 р.

Можна у нас таке зробити? Напевно можна!.

Просто треба зрозуміти, що історію треба берегти незалежно від того, які народи її творили – українці, поляки, угорці, німці, молдавани, татари та інші.

Тепер це наша історія!.

Автор: Zommersteinhof.