Юлия Валова: Юлія Валова. Як зробити, щоб книжки почали говорити?

Днями в Україні презентували відкриття онлайн бібліотеки аудіо-книжок, записаної українською мовою. Йдеться про освітній проект "Слухай", реалізований за допомоги програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом "Східна Європа" й Innovabridge. Це добірка з 60 аудіо-книжок за творами української літератури, що були озвучені іменитими виконавцями, на кшталт Нати Жижченко, Лілії Ребрик, Даши Астаф'євої, Гаріка Корогодського та учасниками Квартал 95. Корисний ресурс, за задумом його ініціаторів, має допомогти школярам в умовах карантина успішніше освоїти шкільну програму та підготуватися до іспитів ЗНО.

Ця чудова новина прийшла слідом за подібною, про громадську ініціативу "Книги, що говорять", в рамках якої Олена Зеленська озвучила дві японські казки для дітлахів "Момотаро" та "Дві жабки". До першої леді, в проекті що працює 4 роки, класичні літературні твори та казки для дітей голосами книжок працювали Ольга Сумська, Анастасія Зюркалова, Катерина Кістень, Анна Кошмал, телеведучі Наталя Мосейчук, Анна Безулик, співак Валерій Харчишин та актор Владислав Никитюк.

Новини стали підтвердженням тому, що Україна активно долучається до сучасного світового тренду — аудіо-книжкового виробництва. Хоча, зазначені проекти лише доповнили та частково продублювали вже існуючі, що представляють у вільний доступ аудіо-книжки, створені за класичними творами та народними казками. За останніх 10 років у країні ентузіастами, волонтерами та професіоналами були відкриті десятки аудіо-бібліотек з виданнями розрахованими на різні аудиторії та доступними для безкоштовного прослуховування. Найрясніше в аудіо-форматі записані книжки для юних читачів. Найпопулярнішими серед користувачів аудіо-бібліотеками є:

Аудіокнига.UA — інформаційний ресурс аудіо-книг українського контенту.

Рідна. UA — aудіо-видання з унікальними записами українських літературних творів у виконанні авторів та провідних культурних діячів, добірки казок народів світу, українських дитячих народних пісень, ігор тощо.

"Книги, що говорять" — добірка класичних літературних творів та твори сучасних українських письменників для дошкільнят та учнів загальноосвітньої школи.

Казочка на добраніч — аудіопроект Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, що представляє популярні казки
Почитайко — ресурс пропонує ознайомитися із улюбленими творами для дітей минулих років у текстовому та аудіоформаті.
Медіаполичка — добірка аудіозаписів казок, оповідань, пісень та віршів від журналу «Пізнайко».
Українські народні казки — аудіоверсії популярних українських народних казок.

Плаформа «АудіоКниги українською» — класичні та сучасні твори для дорослих та дітей. Усі матеріали взято з публічно доступних джерел та надаються безкоштовно, виключно з метою ознайомлення та розширення читацької аудиторії.

Портал «Пустунчик» — інформаційно-розважальний портал для дітей, батьків, вихователів та вчителів, для допитливих, творчих та винахідливих.

Сайт з аудіокнигами 4read.ORG — пропонує користувачам слухати фантастику, навчальні бізнес курси, детективи.

Світ казок — добірка казок різних народів Світу для дитячої аудиторії.

KidStory — анімовані казки-книжки для дітей від дошкільного до середнього шкільного віку.

UA:казки — радіохвиля казок українською мовою для дітей.
Аудіобібліотечка — добірка класичних літературних творів у авторському виконанні від порталу «КЛЮЧ».

Ліхтар — перша в Україні онлайн бібліотека для людей з вадами зору, що представляє для вільного читання твори українською та російською мовою.

AV3715 — перша інтернаціональна онлайн-бібліотека для осіб з інвалідністю по зору видавничо-поліграфічного тифлоінформаційоного комплексу «Логосвос».

Audio-knigki.com — сайт надає безкоштовний доступ без реєстрації до величезної кількості аудіо-книг найрізноманітніших жанрів. Тут можна знайти літературу на будь-який смак: детективи, нон-фікшн, фантастика, казки, любовні романи, аудіспектаклі і інше.

Au-books — бібліотека для незрячих людей. Сьогодні на сайті є безліч книг: фантастика, науково-популярна, ділова література, дитяча, езотерика, пригода, містика, біографії, детективи, навчання і багато іншого.

books-audio.in — портал аудіокниг надає доступ до прослуховування літератури онлайн. Для цього не треба проходити реєстрацію, досить вибрати потрібний файл в категоріях: бізнес, детективи, наукова література, психологія, релігія, фентезі, історія та інше.

50 нових аудіоказок online — добірка казок для дітей, озвучених улюбленим автором маленьких українців — Сашком Лірником. Створена радіостанцією «Країна ФМ» та Український культурний фондом.

Натомість, кількість аудіо-книгарень, із літературними новинками та творами сучасних літераторів, у тому числі для дітей, можна порахувати на пальцях однієї руки. Тут слід згадати про книгарні AudioBooks.ua, Yakaboo та онлайн ресурси поодиноких українських видавництв, які пропонують аудиторії власні друковані видання, доповнені їх аудіо-версіями. Йдеться про: видавництво "Віват", "Ранок", "Методика", "Наш формат" та інші.

Чому ж, на фоні інвестування розвиненими країнами світу мільйонів доларів в озвучування книжок та розмаїття цікавих сучасних літературних творів, українські видавці продовжують відмовляти собі у можливості їх озвучування та відповідно- комерціалізації аудіо-книжкового напрямку?

Слід згадати, що у 2020-тому світовий ринок аудіо-книжкової продукції був оцінений в 4,5 млрд, динаміка його росту значно перевищила попередній період. Відповідно, видавцями провідних країн світу були видані десятки тисяч кваліфіковано озвучених, оформлених яскравими музичними композиціями аудіо-творів. Навіть зірковий літератор Ден Браун випустив у Penguin Random House свою першу дитячу книгу "Wild Symphony", створену у форматі казкового мюзиклу.

Найголовнішою проблемою, що перешкоджає розвитку комерційної складової у вітчизняному книжковому аудіо-виробництві є відсутність жорсткого механізму захисту авторського права та не захищеність аудіо-продукту від піратського скачування. Українські видавці роками намагаються, переважно власними силами, боротися з піратами на книжкових теренах, розчищаючи простір від дешевих копій створених ними друкованих видань. Аудіо-видання, що поширюються завдяки мережі Інтернет захистити взагалі не можливо.

А ще, аудіо-книги значно дорожчі за їх паперові аналоги. «На запис аудіо-книжки витрати значно більші ніж на друковані видання, особливо якщо її якісно начитати», вважає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль та додає: «Згідно з останніми опитуваннями, частка електронних книжок із загального обсягу книжок в Україні складає 2%, аудіо – 1%».

«Витрати на виготовлення електронної книжки дуже незначні, якщо вже є паперова книжка, її макет, придбані права, тоді треба 2-3 тис. грн, щоби зробити електронний варіант. А ось на аудіо-книжки витрати значно більші, якщо їх якісно начитати, а не якимось автоматичним комп'ютерним голосом. Не маючи розуміння потреб ринку в аудіо-книжках, не маючи ніяких гарантій, що це теж не буде викладено піратами на піратські сайти, видавці не ризикують вкладати у цей напрямок кошти»,— пояснює директорка УІК.

Як відомо, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2019 року, електронні та аудіо-книжки книжки в Україні щодня читали (слухали) лише 4% опитаних, а ніколи не читали (не слухали) 65%. А це вже результат відсутності державної політики щодо популяризації читання, читання аудіо-книжок, зокрема, та інвестування з боку держави в зазначений напрямок.

"Реклама аудіо-книг і навіть просто книг у нас, якщо не брати до уваги інтернет, за рідкісними винятками просто відсутня. Для України дуже нетипово рекламувати книги на білбордах, а тим паче – на телебаченні. А реклами аудіо-книг взагалі немає, тому що нічого рекламувати. У країнах, де є постійний потік створення нових аудіо-книг, вони ж і активно рекламуються. Це природний процес: з'являється реклама не тільки в інтернеті, але і на вулиці. Зараз досить популярне явище — коли пишеться книга, то вона одразу передається в різні країни на переклад, хтось купує на неї права, і до моменту виходу книга готова і в друкованому, і в аудіо форматі. Тобто аудіо записується ще до релізу книги. Це поширена практика в багатьох країнах",— зазначає засновник аудіо бібліотеки «Слухай» Макс Фрай.

"У Росії, де аудіо-книжковий сегмент почав стрімко розвиватися буквально декілька років тому, створення аудіо-книг поставлено на потік. Це роблять в основному видавці. Там є три основних гравця ринку, які раніше займалися друкованими виданнями, вони володіють авторськими правами та безперервно записують аудіо-книги за допомогою професійних акторів. У сферу регулярно вливають гроші, а у дикторів є постійна робота. Поки ж в Україні це роблять тільки точково, і заробити на цьому сьогодні практично неможливо",— коментує ситуацію директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов.

"Ранок" вже певний час займається виданням дитячих книжок для дітлахів, що містять QR-коди з музичними, ігровими та мультиплікаційними додатками, переконалося у необхідності створювати та поширювати їх аудіо-версії. "Нажаль, в умовах відсутності чіткого та жорсткого механізму захисту авторського права в Україні, та відповідно можливості захистити літературні твори в аудіо-форматі розміщені в Інтернет від піратських скачувань, створювати книжки, що говорять з комерційним підґрунтям майже не реально",— вважає директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов. "Але цей продукт має бути присутнім на ринку. Саме тому ми готові ділитися авторськими правами та надавати можливість дітям розвиватися в оточенні сучасних трендів",—додає видавець.

Наприкінці року "Ранок" став партнером проекту "Слухати серцем" та передав для озвучування авторські права на 11 дитячих видань, написаних сучасними українськими авторами. Проект, за підтримки УКФ реалізовує видавчиня Мар'яна Гончарова-Горянська, яка до 1 березня планує викласти у вільний доступ на сайті "Ранку" та в онлайн-бібліотеці для людей з проблемами зору "Ліхтар" аудіо-книги дітьми 3 вікових груп від 3 до 17 років. У найкращих світових традиціях нові друковані видання вийдуть в світ одночасно з їх аудіо-версіями.

«Ми маємо донести історію до споживача, і вона повинна бути доступна споживачеві в тому вигляді, в якому він хоче, будь то аудіо або відео»,— говорить Мар'яна Гончарова-Горянська. Видавчиня аудіо-книжок також спростовує думку про те, що в наші дні діти не люблять читати. «Це помилка, що в наші дні діти не читають. Фактично, завдяки тому, що переваги читання виходять на перший план, згідно із науковими дослідженнями, батьки все більше і більше заохочують читацькі звички у своїх дітей»,— каже вона, додаючи:« Сьогодні сім'ї набагато більш освічені і економічно розвинені, щоб заохочувати читання і придбання якісною дитячої літератури. В останні роки спостерігається зростання продажів дитячих книг». Мар'яну приємно тішить той факт, що створена нею бібліотека "Слухати серцем" буде доступна абсолютно для всіх маленьких читачів, навіть для тих, хто розвивається та виховується в спеціалізованих навчальних закладах. Для вихованців 10 шкіл-інтернатів для дітей з проблемами зору видавчиня відправить записану на CD-диски аудіо-бібліотеку. А ще, кожен малюк, у відповідності до його віку отримає персональну добірку аудіо-книжок.

Повертаючись до проблем аудіо-книжкової справи згадаю про нестачу якісних та зручних сервісів та додатків, завдяки якими читання аудіо-книжок стає комфортним. Більшість з вітчизняних ресурсів не досконалі, підгальмовують та видають помилки. Натомість, піратські сайти працюють швидше та без проблем. Це ні до чого доброго не приведе. А ще, для розвитку ринку потрібно поліпшення покриття інтернету в країні. Аудіо-книги частіше слухають у дорозі, тому якісне покриття інтернетом добре впливатиме на споживання.

Отже, питань, які гальмують розвиток потужного світового тренду в Україні, які слід одночасно та паралельно вирішувати вже сьогодні доволі багато. Ентузіазму волонтерів, благодійників та видавців-новаторів надовго не вистачить. Потрібна потужна державна політика. Із цим в нас завжди не легко. Хоча, може наступного разу, перша леді підбурить чоловіка долучитися до озвучування нової дитячої книжки і процес швидко піде в гору.