Конфлікт навколо Меморіалу «Бабин Яр» потрапив на головну сторінку The Architect’s Newspaper

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Якщо вам подобається, що ми робимо, то пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 50 гривень. За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Перша шпальта онлайн-версії американського журналу The Architect’s Newspaper присвячена Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві та скандалам, що його супроводжують.

У фокусі матеріалу під заголовком «Наміри збудувати імерсивний меморіал Голокосту в Україні вартістю 100 мільйонів доларів викликали обурення» – те, як конфлікт розгортався у першій половині минулого року.

Видання зауважує, що Бабин Яр у Києві – це парк відпочинку, де майже нічого не нагадує про один із найтрагічніших епізодів в історії Голокосту, якщо не рахувати кількох окремих пам’ятних знаків. Майже через 80 років після розстрілів тут планують збудувати масштабний комплекс, який включатиме «кілька ритуальних споруд, меморіал і два музеї».

Багато питань викликало призначення художнім керівником проєкту контроверсійного російського кінорежисера Іллі Хржановського, відомого за проєктом ДАУ. Видання, зокрема, згадує кримінальне провадження, відкрите правоохоронними органами щодо залучення у фільмі дітей з дитбудинку (у лютому цього року справу закрили).

В той час як проєкт отримав підтримку українських посадовців і президента Володимира Зеленського, ідеї Хржановського викликали «серйозне занепокоєння щодо характеру Меморіалу». Так, автори концепції пропонують відвідувачу музею імерсивний досвід – досвід занурення. Своєрідна екскурсія починатиметься з заповнення психологічного тесту, який оброблятиме машинний алгоритм. На його основі відвідувачу запропонують роль у подіях Бабиного Яру – бути або жертвою, або катом. У цому допомагатимуть, зокрема, технології віртуальної реальності тощо.

Такий підхід викликав обурення з боку експертів, зокрема й тих, хто раніше працював над концепцією Меморіалу в складі іншої команди. Так, проєкт полишив спеціаліст з музейного проєктування Дітер Богнер, назвавши концепцію Хржановського «Голокост-Діснеєм». Так само ескіз концепції критикував історик Карел Беркгофф. Понад 80 українських діячів підписали листа з вимогою усунути Хржановського від роботи над Меморіалом.

Тобто видання посилається на стислий виклад презентації концепції музею, фрагменти якої опублікувала Історична правда у квітні 2020 року. Зазначимо, що гендиректор Меморіалу Максим Яковер пізніше запевняв, що ідеї соціальних експериментів були чорновими нарисами у форматі брейнстормінгу й пізніше їх відкинули. Яковер запевнив, що «Діснейленду» в концепції Меморіалу не буде.

Водночас The Architect’s Newspaper зазначає, що на момент написання статті ще немає інформації про «внесення якихось суттєвих змін» до ідей Хржановського.

Видання також звертає увагу й на суперечливість самої участі російського режисера на тлі війни з Росією та анексії Криму. Крім того, серед донорів Меморіалу є кілька російських олігархів.

Зазначимо, що наразі на сайті Меморіалу «Бабин Яр» можна ознайомитися з підходом і методами. У вересні команда Хржановського презентувала деякі інтерактивні та віртуальні проєкти.

Територія майбутнього Меморіалу охоплюватиме 152 гектари. Цього року планують відкрити перші об’єкти. Вони не матимуть фундаментів, що пояснюють сакральністю території. Навесні планують збудувати синагогу у формі книги, спроєктовану швейцарським архітектором Мануелем Герцем.