Василь Костюк "відмив" для Марченка і Ко 20 млрд. грн, - ЗМІ

«Велике будівництво» подарувало не тільки кілометри відремонтованих доріг, а і стало типовим прикладом освоєння державних коштів на інфраструктурних проектах, пише from-ua.com.

В свій час, екс-міністр фінансів Андрій Уманський, на тлі не сприятливої економічної ситуації в країні, опублікував пост в якому розповів про крадіжку 40% коштів виділених на «велике будівництво», в тому числі тих які виділялися з фонду боротьби з Ковідом. Це приблизно 45 млрд. грн.

Варто розуміти, що якою б завищеною не була б ціна ремонту чи будівництва на тендері і за які б суми виконавці не вносили б в свої звіти та кошториси, частина цих грошей в будь-якому разі має повернутися до держави у вигляді податків, в тому числі одного з основних – податку на додану вартість або ПДВ. Проте цього не сталося.

Специфіка будівельного бізнесу передбачає потребу в готівці. Готівка потрібна для оплати праці працівників, закупки витратних матеріалів та багатьох інших «неофіційних» витрат. Звичайно всі проводки можна робити офіційно, проте це дорожче, так як потребує сплати податків. До того ж, навіть роблячи все офіційно, необхідно згенерувати готівку для «відкату» без умови якого не можливо виграти такі ласі державні тендери. Ця сума генерувалася саме за рахунок скрутки ПДВ.

Зараз можна констатувати, що об’єм скруток на ПДВ під час проведення великого будівництва дорівнював приблизно 20 млрд. грн. Покровителями цієї схеми являються премєр-міністр Денис Шмигаль, що просував піар-ідею «великого будівництва» перед Зеленським, а також міністр фінансів Сергій Марченко, як управлінець фінансового сектору держави.

Шмигаль, як прем’єр-міністр забезпечив «накачку» грошей в «Велике будівництво». Це і гроші з «дорожнього фонду», гроші отримані під держгарантії, а також частина виграшу «Нафтогазу» в Стокгольмському арбітражі, що пішов на будівництво транзитом через «Ковідний фонд».

Сергій Марченко, як міністр фінансів курував фінансові потоки, а також адміністрував схему «повернення ПДВ», контролюючи процес через податкову та фіскальні служби. До того ж, Марченко, як персонаж якого «найменш шкода» у випадку арешту, займався адмініструванням і збором відкатів прикриваючись зв’язками у «високих кабінетах», для Шмигаля, себе особисто та інших фігурантів схеми.

Освоєння такої величезної суми потребувало потужних масштабів конвертаційних центрів, динамічної та постійної комунікації між центром та контрагентами для унеможливлення випадкового блокування операцій та і банального контролю, щоби компанії не почали «оптимізацію» самостійно, а знаходилися під контролем.

Для цього, Шмигалем був залучений давно відомий йому бізнесмен з Західної України, прикарпатський кримінальний авторитет, який спеціалізується на відмиванні коштів, Василь Костюк. Костюк народився 22.01.1976р. в Івано-Франківську і з молодого віку був тісно пов'язаний з Івано-Франківським кримінальним угрупуванням «АСП», члени якого в 2006-2010 роках «доросли» до депутатства в Івано-Франківській облраді. В свій час він «починав» зі схем з конвертації та збуту контрафактної продукції, а в 2019 році був одним з основних спонсорів передвиборчої кампанії «Слуги народу». За рахунок цього Костюк має «іммунітет» від влади і являється недоторканим.

Шмигаль та Костюк давно приятелюють, тому він був визначений комунікатором між прем’єр-міністром Шмигалем та міністром фінансів Марченком та компаніями підрядниками. Алгоритм був простий – «хочеш виграти тендер? Погоджуйся дати відкат, який ми в тебе скрутимо.» Щоб виграти тендер, представники компаній мали зустрічатися з Костюком, який надавав їм «юридичні послуги» та все організовував, а саме забезпечував ланцюг між контагентами та прем’єром Шмигалем і конвертаційними центрами міністра фінансів Марченка, що адмініструються та покриваються податковою.

До того ж, Костюк являється «перевіреним кадром», адже вже адмініструє схему реалізації тестів на COVID-19, за рахунок якої тільки в листопаді 2020 року Степанов та Шмигаль заробили близько 300 млн. доларів. Раніше Костюк був близьким лише з прем’єром Шмигалем, а тепер має і тісне знайомство з Марченко та іншими впливовими посадовцями.

Зараз ціна питання є значно більшою. Завершився2020 рік, відповідно завершилося «відмивання» близько 20 млрд. грн ПДВ з коштів «Великого будівництва», які розподілилися між бенефиціарами схеми - Шмигалем, Марченком, комунікатором Костюком, силовиками та контрагентами-учасниками схеми.

Зрештою не виникає здивування ситуація, що наприкінці минулого року коштів на казначейському рахунку лишилося лише на фінансування захищених статей витрат – зарплатні ”бюджетникам”, а бюджет на 2021 рік був прийнятий з рекордним дефіцитом. Для перших осіб держави було набагато важливіше те, що цей непростий для українців рік в закритий з великою для них вигодою.

Вже зараз міністр фінансів Марченко провалив перемовини з МВФ, гордо заявивши про наявність «конструктивного діалогу» і Україна ризикує лишитися без необхідного траншу. В МВФ знають про схеми міністра фінансів та голови уряду і не бажають мати справу з тими, хто не тільки не долає корупцію, а і сам розбудовує власні схеми. Можливо, чутки про зміну уряду навесні 2021 року підтвердяться і бюджету України вдасться уникнути краху. Ще одного такого «великого будівництва» з Шмигалем і Марченко українці не витримають.

Андій Корминський