Свої проти своїх: хто зі «слуг народу» оскаржував в КСУ закони партії або укази Зеленського

Члени партії «Слуга народу», як нещодавно з'ясувало «Слово і діло», частіше звертаються до Конституційного суду, ніж опозиційні «Голос» і «Європейська солідарність». Переглянувши подання, підписані депутатами монобільшості, ми виявили, що вони просять перевірити конституційність не тільки законів від попередніх скликань або постанов Кабміну, але й законів авторства своїх колег і навіть указів Володимира Зеленського.

Наприкінці 2019 року ще в період турборежиму Верховна рада ухвалила новий Виборчий кодекс із пропозиціями президента. Запровадити вибори за пропорційною системою з відкритими списками обіцяла партія «Слуга народу» і сам Володимир Зеленський. Закон підтримали 223 члени фракції «Слуга народу».

У лютому 45 народних депутатів, серед яких 22 «слуги народу» внесли до КСУ подання щодо конституційності окремих положень нового Виборчого кодексу. Під поданням підписалися такі члени фракції:

• Олександр Аліксійчук (голосував за Виборчий кодекс);
• Ірина Аллахвердієва (голосувала «за»);
• Олег Арсенюк (голосував «за»);
• Максим Бужанський (голосував «за»);
• Ольга Василевська-Смаглюк (не голосувала за закон);
• Олександр Гайду (голосував «за»);
• Артем Дмитрук (голосував «за»);
• Вікторія Кінзбурська (голосувала «за»);
• Олексій Ковальов (голосував «за»);
• Олександр Куницький (голосував «за»);
• Олексій Леонов (голосував «за»);
• Олена Лис (голосувала «за»);
• Георгій Мазурашу (утримався під час голосування за закон);
• Сергій Нагорняк (голосував «за»);
• Максим Пашковський (голосував за закон і потім відкликав свій підпис під поданням до КСУ);
• Валерій Стернійчук (голосував «за», потім заявив, що відкликав підпис);
• Андрій Стріхарський (голосував за закон і потім відкликав свій підпис під поданням до КСУ);
• Вадим Струневич (голосував «за»);
• Олег Тарасов (голосував «за»);
• Сергій Чернявський (не голосував за закон);
• Євген Шевченко (голосував «за»);
• Любов Шпак (була відсутня під час голосування за закон).

За невеликим винятком майже всі підписанти підтримали Виборчий кодекс, але пізніше вирішили оскаржити його в КСУ. «Народні депутати вважають, що виключення із законодавства можливості проведення виборів за мажоритарною системою обмежує конституційні виборчі права громадян, а також «містить ознаки узурпації влади». Також в поданні оскаржений пункт прикінцевих та перехідних положень Кодексу, згідно з якими втрачав силу закон України «Про вибори народних депутатів України», – повідомила представниця Ради в КСУ Ольга Совгиря.

Навесні 2020 року Верховна рада ухвалила два пов'язаних між собою закони. «Антиколомойський» закон унеможливлює скасування рішення про націоналізацію або ліквідацію банку, а також повернення несправедливої компенсації з бюджету їх попереднім власникам. Щоб оперативно ухвалити його в другому читанні (подали близько 16 тисяч правок) парламент вніс зміни в регламент, що дозволяють скоротити час розгляду поправок в залі.

По обох ініціативах внесли подання до КСУ. Незважаючи на те, що обидва законопроєкти ініціювала монобільшість і їх підтримував президент, деякі «слуги народу» поставили під сумнів конституційність ухвалених рішень.

Під поданням про конституційність банківського закону підписалися «слуги народу»:

• Олександр Аліксійчук (утримався під час голосування за закон);
• Роман Бабій (утримався під час голосування);
• Владислав Бородін (був відсутній під час голосування);
• Максим Бужанський (голосував «проти»);
• Ольга Василевська-Смаглюк (голосувала «проти»);
• Сергій Демченко (утримався під час голосування);
• Олег Дунда (не голосував);
• Віктор Кінзбурська (утрималася);
• Олексій Ковальов (не голосував);
• Олександр Куницький (утримався);
• Анастасія Ляшенко (утрималася);
• Олександр Матусевич (утримався);
• Олексій Мовчан (не голосував);
• Едуард Прощук (утримався);
• В'ячеслав Рубльов (утримався);
• Олександр Трухін (голосував за закон);
• Ігор Фріс (голосував «проти»);
• Дмитро Чорний (не голосував);
• Сергій Швець (не голосував).

«Автори подання вважають, що оскаржуваними положеннями зазначених законодавчих актів Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та пов'язаним з ними державним установам надано перевагу щодо оскарження їх розпорядчих актів перед іншими учасниками судового процесу. Крім того, на думку народних депутатів, змінами, внесеними законом, знівельовано принцип верховенства права, основи змагальності і рівності учасників судового процесу і таким чином порушено право на справедливий суд та ефективний судовий захист позивачів у справах щодо оскарження зазначених розпорядчих актів», – повідомили в КСУ.

Зміни до регламенту, внесені заради «антиколомойського» закону вирішили оскаржити в КСУ шестеро членів фракції «Слуга народу»:

• Ольга Василевська-Смаглюк (утрималася під час голосування за закон);
• Сергій Демченко (утримався);
• Максим Зуєв (утримався);
• Олександр Матусевич (був відсутній);
• Едуард Прощук (утримався);
• В'ячеслав Рубльов (був відсутній).

У листопаді 2020 року 50 народних депутатів внесли до КСУ подання щодо конституційності кількох президентських указів про призначення членів Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Серед них були укази, підписані не тільки Петром Порошенком, але й Володимиром Зеленським.

«Конституція України не містить ніяких повноважень президента України здійснювати формування центральних органів виконавчої влади та призначення на посади в таких органах», – вважають депутати, серед яких були і кілька членів пропрезидентської фракції. Подання підписали:

• Людмила Буймістер;
• Вікторія Вагнєр;
• Юрій Камельчук;
• Павло Павлиш;
• Микита Потураєв;
• Арсеній Пушкаренко;
• Тарас Тарасенко.

У жовтні минулого року в КСУ надійшло подання від 50 народних депутатів, які оскаржили конституційність деяких змін в закон про місцеве самоврядування, а також двох розпоряджень Кабміну. Зміни в закон були ініційовані групою депутатів від «Слуги народу», а серед тих, хто підписав подання кілька їхніх колег:

• Андрій Богданець (підтримав закон про місцеве самоврядування);
• Олександр Горобець (голосував «за»);
• Андрій Жупанин (голосував «за»);
• Мар'ян Заблоцький (голосував «за»);
• Андрій Задорожний (голосував «за»);
• Євген Петруняк (голосував «за»);
• Дмитро Припутень (голосував «за»);
• Олег Семінський (голосував «за»);
• Дмитро Соломчук (голосував «за»);
• Святослав Юраш (голосував «за»).

Автори подання вважають, що деякі норми в законі створюють непорозуміння у визначенні поняття «територіальна громада», підміняють національний територіальний устрій. Крім того, нардепи вважають незаконним примусову ліквідацію територіальних громад або їхнє усунення від вирішення питань місцевого значення. При цьому всі «слуги», які підписали документ, в парламенті закон підтримали.