Замарстинів на світлинах – 100 років історії

Замарстинів напевно не міг би похвалитись великою кількістю історичних світлин, якби не фотограф Юліан Дорош, який залишив чимало фотографій цієї бідної дільниці Львова у 1960-му році.

У 1970-80 роках район значно змінився – перепланувались деякі вулиці і з’явились нові, виросли багатоповерхові житлові квартали, сховалась під землю Полтва тощо.

Останнє десятиліття знову викликало зміни, особливо через забудову району висотними житловими будинками.

Замарстинів, 1930 рік.

Замарстинів, грудень 2020 р.

І якщо ще не так давно найвищим об’єктом вулиць Замарстинівська, Торф’яна, Миртова і Лінкольна була церква св.

Йосафата (на фото 1-4 – обведена червоним колом), то в наш час цей храм з деяких вулиць майже не видно.

Вид на церкву св.

Йосафата з вулиці Торф’яної.

Автор Zommersteinhof.

Вид на церкву св.

Йосафата з вулиці Торф’яної.

Автор Zommersteinhof.

На відміну від центру міста, околиці Львова зазнали настільки значних змін, що для того, щоби віднайти місця, які привернули увагу “ретро-фотографів”, треба аналізувати старі і нові карти, рельєф місцевості, прокладати азимути, порівнювати будинки… На превеликий жаль, є такі місця, будинки, панорами і краєвиди, які втрачено безповоротно.

Наприклад, наступне фото досить складно злокалізувати.

Але перспектива Замкової гори і особливо місточок вдалині дозволяють ствердити, що це сучасна вулиця Інструментальна біля школи №81, яку в ті часи перетинав Замарстинівський потік (тепер він схований під землю).

На щастя, Юліан Дорош – автор цього фото – робив описи світлин, тож тут немає сумнівів.

Але якщо у 1950-60-х роках тут були поля і городи, то зараз з цього місця вже не побачиш Замкової гори, тільки гору Лису (Лева).

Фото 5.

Вид на Замкову гору з вулиці Інструментальної.

Автор Ю.

Вид на Лису гору з вулиці Інструментальної.

Автор Zommersteinhof.

Однак якщо пройтись по Інструментальній в сторону вулиці Лінкольна, то ми побачимо таку саму перспективу Замкової гори.

Цей краєвид підтверджує, що фото зроблено з вул.

Інструментальної, от тільки місточка і потічка тут ніколи не було.

Вид на Замкову гору з початку вулиці Інструментальної.

Автор Zommersteinhof.

Така сама перспектива зустрічається на ще одній світлині Ю.

Це вулиця Весняна.

З легкістю упізнається найближчий будинок – він іще зберіг ліпнину, хоча втратив вікно і отримав другий поверх.

На жаль, від виду на Замкову гору лишився тільки вершечок Копця Люблінської Унії, який можна помітити між будівлею фабрики «Галка» і високим сірим дахом якогось будинку.

Львів, Замарстинів, травень 1960 року.

Вид на Замкову гору з початку вулиці Інструментальної.

Світлина Юліана Дороша.

Вид на Замкову гору з початку вулиці Інструментальної.

Світлив Zommersteinhof.

Знаменитий фотограф Юліан Дорош під час мандрівки по Замарстинову, очевидно, вподобав кам’яницю на розі вулиць Городничої і Б.

Тена і зробив їй аж два «портрети».

В наш час цей будинок має дуже приємний і охайний вигляд.

Кам’яниця на розі Городницької і Б.

Світлина Юліана Дороша Автори.

Кам’яниця на розі Городницької і Б.

Світлив Zommersteinhof.

Кам’яниця на розі Городницької і Б.

Світлина Юліана Дороша Автори.

Кам’яниця на розі Городницької і Б.

Світлив Zommersteinhof.

До речі, між вулицями Весняна і Б.

Тена є чудова вуличка Сінна.

Тут найкраще збереглась типова одноповерхова забудова замарстинівських вуличок.

На одному з будинків навіть залишилась дата «1905».

Вулиця Львівська (тепер Замарстинівська).

Типова забудова Замарстинова на прикладі вул.

Автор Zommersteinhof.

Найближчим до попередніх локацій є будинок на Замарстинівській, 112.

Перша світлина – авторства Марека Мюнца 1930 року, друга – Ю.

Дороша 1960-х років і третя – 2018 року.

Можна помітити, що зміни торкнулись тільки входу до будинку: до війни були широкі сходи, на світлині Дороша вони забудовані, а в наш час від цього входу взагалі відмовились.

Відкриття Будинку Здоров’я на вулиці Замарстинівській у 1930-му році.

Автор Марек Мюнц.

Львів, вулиця Замарстинівська, 112, травень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Львів, вулиця Замарстинівська, 112.

Світлив Zommersteinhof.

Однією з найбільш популярних в інтернеті світлин Ю.

Дороша є фотографія перехрестя вулиць Липинського і Замарстинівської у 1960-му році.

Тоді ще не було сучасної вулиці Липинського – до початку 1980-х років це було перехрестя вулиць 700-річчя Львова і Калініна (див.

мапу 1977 року).

Львів, перехрестя вулиць Липинського і Замарстинівської, травень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

На сайті lvivcenter.

org є ще одна його світлина цього місця з проїжджаючим запряженим возом.

Я використав її на наступному фото, де червоними лініями показано будинки на бічних вулицях Підрічній і Покутській.

Графічне пояснення місце знаходження існуючих досі будинків.

Сучасне фото – Zommersteinhof.

Будинки на вул.

Підрічній №9, №7, №5 (збудовані у 1915 – 1930 роках) збереглись напрочуд чудово.

Зміни помітні тільки на будинку №9, де розбудовано другий поверх, а також на будинку №7, де замуровано центральну браму.

Зберігся також будинок на вул.

Покутській №1 (збудований у 1930 році).

Він вирізняється незвичним односхилим дахом.

Будинки №9, 7, 5 на вул.

Світлив Юліан Дорош.

Будинки №9, 7, 5 на вул.

Світлив Zommersteinhof.

Будинок на вул.

Покутській, 1.

Світлив Zommersteinhof.

Далі за перехрестям значною спорудою вулиці Замарстинівської є будинок, який раніше був кінотеатром ім.

Шевченка, а тепер – після незначної перебудови – належить Львівській філії Українського товариства сліпих (УТОС).

Кінотеатр ім.

Шевченка, 1960-ті роки.

Фотограф невідомий.

Будинок Львівській філії Українського товариства сліпих (УТОС).

По іншій стороні вулиці стоїть будинок №133а, який декілька років тому було видозмінено – збільшено вікна, утеплено фасад і змінено дах.

Не можна стверджувати, що це та сама кам’яниця, яку сфотографував Ю.

Дорош, але навіть якщо це різні будинки, між ними є подібність.

Львів, Замарстинів, будинок садибного типу, травень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Львів, Замарстинів, будинок садибного типу, травень 1960 року.

Світлив Zommersteinhof.

Прогулюючись далі, не можна обминути увагою вже згадувану церкву св.

До війни це був костел св.

Франциска Асизького, збудований у 1927-1930 рр.

за проєктом арх.

Яна Сас-Зубрицького.

У радянські часи його призначення було змінено – в ньому знаходилось фільмосховище Управління кінофікації.

З початку 1990-х років колишній костел перейшов до УГКЦ.

Редемптористи провели чудову реставрацію і адаптували інтер’єр до потреб східного обряду.

В принципі, ззовні святиня збереглась майже незмінною.

Костел св.

Франциска Асизького, 1930-ті роки.

Церква св.

Йосафата, 2021 рік.

Автор Zommersteinhof.

Але не можна цього ж сказати про колишній парафіяльний будинок, який стоїть одразу за храмом.

Він був збудований за проєктом В.

Дайчака з кінотеатром всередині.

В радянські часи тут відбувався перегляд фільмів, які зберігались в недіючому костелі.

Потім ця інституція закрилась і нові господарі – Рахункова палата України – зробили реконструкцію з надбудовою.

Тепер в цьому будинку годі впізнати попередню будівлю, але, що б там не казали, вийшло гарно.

Фільмотека, 1990-ті роки.

Рахункова палата України, 2021 рік.

Автор Zommersteinhof.

Одразу за Рахунковою палатою вулиця Лінкольна активно забудовується висотними будинками, тому костел з неї вже не побачиш.

Наразі іще помітно над новобудовою його ліхтар з хрестом, але це питання декількох днів… І тому більше ніхто, крім мешканців найближчого будинку, вже не зможе зробити світлину церкви на тлі заходу сонця….

Костел св.

Франциска Асизького і парафіальний будинок, 1930-ті роки.

Церква св.

Йосафата, 2010 рік.

Автор Zommersteinhof.

Церква св.

Йосафата, 2017 рік.

Автор Zommersteinhof.

Вид в сторону церкви св.

Йосафата, 09.03.2021 рік.

Автор Zommersteinhof.

Непарній стороні вулиці Лінкольна пощастило – тут залишився незабудованим парк і вид на церкву тепер обмежують тільки дерева.

Костел св.

Франциска Асизького, 1930-ті роки.

Склад фільмів і плівок, 1980-ті роки.

Автор Ілля Павлюк (istpravda.

ua).

Вид на церкву св.

Йосафата з парку, 07.03.2021 рік.

Автор Zommersteinhof.

У цьому парку є дитячий майданчик – найстарший в усьому районі.

Тож, можливо, син Ю.

Дороша відпочиває саме біля неї? На старій світлині видно паркан, який міг тягнутись вздовж вулиці Миртової.

У 1980-х роках влада почала забудову цього кварталу високими будинками.

П’ятиповерховий будинок, який видно за дитячим майданчиком, збудовано у 1980-х роках.

Львів, Замарстинів, син Юліана Дороша Андрій сидить на лавочці, травень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Дитячий майданчик в розі вулиць Лінкольна і Миртової.

Автор Zommersteinhof.

Навпроти парку, по непарній стороні вулиці збереглося декілька старих одноповерхових будинків, але вони поступово щезають.

Maps ще досі можна побачити хатку зі залишком напису «Fryzier» (укр.

перукар), але її вже немає….

Ділянка на вул.

Замарстинівській, 157 станом на 07.03.2021 р.

Автор Zommersteinhof.

Будинок на вул.

Замарстинівській, 157.

Так само немає вже корпусів Львівського інструментального заводу – тут буде житловий квартал.

Фабрика спирту та дріжджів Лінденберґа, 1915 р.

Інструментальний завод, 2015 р.

Автор Ігор Мельник.

Заводські будинки знесено, за огорожею – територія будівництва житлового кварталу, 2021 р.

Автор Zommersteinhof.

На Замарстинові залишилось мало старих будинків хатнього типу.

Зрештою, життя у них було дуже незручне і люди, як можуть, так і розширюють свою житлову площу: хтось надбудовує поверх, хтось добудовує кімнати, але частіше такі будинки зносять і ставлять нові, зручніші.

Ось такі будинки напевно невдовзі знесуть.

Найчастіше в них доживають віку люди похилого віку, які керуються логікою “от ми помремо, а тоді робіть собі, що хочете!”.

Старенький будинок на вулиці Уманській.

Автор Zommersteinhof.

Старенький будинок на вулиці Уманській.

Автор Zommersteinhof.

Проте є приклади іншого підходу до стареньких будинків, особливо якщо це були кам’яниці.

Показовою є вулиця Сінна – там потихеньку відновлюють старенькі будинки.

Будинок на вулиці Сінній.

Автор Zommersteinhof.

Будинок на вулиці Сінній.

Автор Zommersteinhof.