Тарас Чорновил: Тарас Чорновіл. Зеленський і його нова іграшкова Рада нацбезпеки

РНБО займає сьогодні провладну позицію. Рішучі наступи кожного тижня. Чому така активність? Насправді коли ми спробуємо проаналізувати деякі наші внутрішні події, треба не Конституцію читати, а дитячу психологію. І це не жарт. Це інфантильність вищої марки.

Просто уявіть собі ситуацію: ми маємо президентом людину, яка ніколи не цікавилась ні законодавством, ні Конституцією України, прийшовши до влади, він це так і не зрозумів. Він знає, що існує РНБО, її десь кілька раз збирали, якісь рішення пропонували, там було певне керівництво. І тут відбувається певна заміна. Ставлять туди Данілова, якого контролює Єрмак. І в якийсь момент раптом Данілов попадає в довіру до Зеленського. Він розказує президенту, що “ти знаєш, у тебе є такий орган, цим органом можна те і те зробити, ти знаєш, який може бути ефект, у тебе є такі проблеми, і зараз проблеми ми можемо дуже добре вирішити. Плюс ти не можеш все вирішувати нормально у ВР, у тебе там голосів бракує, а законом не дуже добре врегульовується. А ти можеш це, законно, незаконно, але ти можеш зробити через РНБО, і головне — розмивається відповідальність”. Приблизно ось так.

Але РНБО тільки дорадчий орган. Політично і морально його розмиває президент. Йому там щось таке радять, а як же він від цього відмовиться для вирішення питань? Як колись Турчинов в лютому 2014 року: “Я хотів ввести воєнний стан, але РНБО виступило проти — я умиваю руки”. Так само і тут. У Зеленського загорілися очі: “Ух ти, а я не знав!”. І він дістав нову машинку. Він починає цю машинку диркати, заводити, пускати під гору. У нього є дійсно проблеми, він втрачає електорат, тому що ряд груп, пов'язаних з ОПЗЖ вирішили на ньому поставити хрест, він їх більше не цікавить. Очевидно, і Путін втратив до нього інтерес. У Зеленського нема ж розуміння, що рейтинг впав, тому що ціни ростуть, тарифи ростуть, доходи не зростають, жити дедалі важче, з вірусом ніхто не бореться, тільки гроші крадуть, війна не закінчується, навпаки, стріляють все більше. У нього розуміння, що це все через те, що хтось під нього копає. То під нього копає Порошенко, то Медведчук. З Порошенком він намагався розправитися кримінальною справою — все провалилося. А проти Медведчука йому порадив Данілов: давай санкціями жахнемо!

Санкційний закон передбачає, що санкції вводяться тільки проти іноземних громадян. І тому, виходячи з закону, можна так зрозуміти, що українських громадян можна під санкції підвести у випадку, якщо вони займаються тероризмом. По Порошенку ти тероризм не пришиєш, хоч як крути, а от по Медведчуку сприяння через свої телеканали, фінансування, ще щось, можна хоч якось розвинути. І почали грати в цю гру. Президент це зробив — і у нього раптом рейтинги пішли у гору, а у Медведчука і ОПЗЖ раптом пішли рейтинги вниз. Йому так стало весело: “Ух ти, а машинка, виявляється, працює!”. І став юзати тою машинкою взад-вперед.

Але машинкою можна гратися до пори до часу, тому що РНБО має право давати пропозиції тільки в сфері національної безпеки і оборони. Так, безпека буває різною, в тому числі і інформаційна безпека. Але далі указ президента, а далі треба з цим щось робити. Указом президента ти можеш ввести санкції проти Медведчука. Але далі починаються великі питання: ти ввів санкції проти Медведчука — і що? Тобто ти указом президента про санкції визнав Медведчука терористом, в інакшому випадку український громадянин не може бути під санкціями, тільки у випадку, якщо він займається тероризмом. Тоді виникає питання: а де повідомлення про підозру? Ти заявив, що він терорист, але твоя Венедиктова не приходить у ВР і не підписує йому підозру. Тоді це називається, або ви збрехали на засіданні РНБО і він не є терористом, або він є терористом, а у вас є злочинна діяльність, тому що терорист вільно ходить по вулицях, заходить в парламент, а його навіть не пробують притягнути до відповідальності. Хоч туди, хоч сюди вилазить боком. Тобто виявилося, що у машинки є дротики, а ці дротики б'ють 220 вольт, це боляче, і дитинка раптом перелякана.

Зараз історія з притягненням до відповідальності тих, хто голосував за Харківські домовленості. Ту аж очі відкрилися: а що це значить, а що це сталося? Перше – шість Харківських угод, ніхто їх не піддає сумніву, вони всі нормальні, частина їх чинна, частина вже втратила актуальність, але ніхто до них немає претензій, тому що єдина угода, яка з них турбувала — це про перебування Чорноморського флоту в обмін на знижки на газ. Тому треба говорити в однині, а не в множині. І ця Харківська угода не є чинною з квітня 2014 року, коли її в односторонньому порядку з порушенням норм, виписаних в самій угоді, денонсувала РФ. Вони анексували Крим і сказали, що Севастополь і так наш вже, і навіщо нам давати знижку хохлам? З боку України зафіксувавши сам факт, що угода більше не діє, Турчинов, будучи в.о. президента, вирішив, що оскільки Росія незаконно її денонсувала, колись це дасть можливість з Росією серйозно посудитися в судах за невиконання норм, пов'язаних зі знижками на газ, і у неї можна щось відсудити. Можливо, років через 10 це матиме якийсь ефект. І Україна її не денонсувала, просто зафіксувала факт, що вона розірвана в односторонньому порядку Росією. Тобто для України сьогодні ті Харківські домовленості мають значення 0,0%.