Підземний водоспад на вулиці Городоцькій, або чому затоплює Привокзальну

Чому в зливу затоплює Привокзальну? Тому що в радянський час тут неграмотно зробили приєднання до колектора.

Під вулицею Городоцькою є підземний водоспад висотою понад десять метрів.

Він гасить перепад висоти рельєфу перед Цирком.

Водоспад цей масштабний і побудований з розумом.

А от вхід і вихід до нього малі та ще й з поворотами під 90 градусів! Тому вода і не встигає стікати.

Цікаво чому так? Тоді читайте далі!.

Такої висоти підземний колектор йде з площі Привокзальної.

На вулиці Городоцькій він зменшується і переходить в тупик.

А саме в замурований старий колектор.

Тут по «апендициту» що ліворуч вода повертає в новий колектор.

Новий колектор-апендицит який йде до водоспаду на вул.

І власне сам водоспад з якого вода падає вниз на десять метрів.

Далі в пості буде ефектне відео з цього місця.

На Привокзальній сходяться аж три колектори: з вул.

Городоцької, з вул.

Залізничної і вул.

Разом це все добро тече далі по вулиці Городоцькій попри церкву Ольги і Єлизавети.

Від вулиці Головацького і вниз до Цирку є значний перепад висоти.

У 70-х роках тут шахтним методом спорудили новий великий колектор в замін старого більше тут.

Перепад висоти погасили водоспадом.

Вони планували продовжити роботи і замінити весь колектор на новий.

Тому приєднання старого колектора до нового зробили тимчасове і як не-будь.

Воно мале, квадратне та ще й з поворотами під прямим кутом!.

Під кільцем на вул.

Колектор що прямо це до церкви Ольги і Єлизавети.

Ліворуч – з вул.

А там де дігер – вул.

Широкий колектор від цього місця і до водоспаду.

Звуження колектора і поворот ліворуч коло Водоспаду.

Далі вода з гуркотом падає вниз.

На протилежній стороні водоспаду.

Широкий колектор після водоспаду.

Відео звідти буде за кілька абзаців вниз.

Але немає нічого більш постійного ніж тимчасове.

Тому це приєднання пережило і Радянський Союз, і ремонт вулиці Городоцької до Євро 2012 і ще й нас переживе.

Бо ж заради колектора вулицю ніхто тепер розкопувати не буде.

Але ж можна його хоча б від бруду почистити? Особливо враховуючи скандал з затопленням площі Привокзальної в 2018 році.

Цей тунель не тільки вузький, а ще й забруднений.

Водоспад і залишки решітки яка колись мала затримувати бруд.

А це, для порівняння, ділянка колектора від церкви Ольги і Єлизавети і до площі Привокзальної.

Переріз тут значно більший!.

Звуження радянського колектора при підключенні до оригінального австрійського.

Вид від цирку до водоспаду, проти течії.

От через такі звуження площу Привокзальну і затоплює! Воді просто немає куди діватися…(c) Гордон.

Ви читаєте перший в інтернеті репортаж з ділянки колектора під Привокзальною.

До нас там ніхто з фотоапаратом ще не був.

Вся складність проникнення полягає в тому, що люки туди знаходяться на проїжджій частині дуже жвавої вулиці Городоцької.

Тому потрапити всередину вдалося лише коли перекрили вулицю Степана Бандери, в неділю після церкви і то озброївшись знаками що ведуться аварійні дорожні роботи.

Шукаємо підходящий люк.

Фото Іван Акімов.

Цей теж не підходить.

Фото Іван Акімов.

Відкривши зо п’ять люків ми врешті знайшли той єдиний правильний! Глибина колодязю поза десять метрів.

Лізти вниз по драбині що хитається а потім по напівзігнилим скобам було ще то задоволення.

Вулицю Городоцьку зверху відновили, а привести каналізаційне господарство в порядок забули?.

Спуск вниз.

Спочатку драбина а потім скоби.

Вже внизу.

Ніхто не зірвався.

Хоч та драбина неабияк хиталася а скоби були гнилі.

За собою все закрили, то ж поки ми будемо тут лазити ніхто сюди не звалиться.

Спустившись вниз ми потрапляємо у підземний тунель висотою під три метри.

Він має яйцеподібну форму з викладеним бруківкою дном.

По ньому тече вода, але течія не дуже сильна.

Такий же тунель знаходиться на вулиці Городоцькій нижче по течії від перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого і до вул.

Вид від місця спуску проти течії.

Вид на камеру каналізаційного колодязя.

Немаленький Іван Акімов для масштабу якого розміру тут колектор.

Йдемо за течією.

За якихось сто метрів «яйце» закінчується тупиком.

Це стара замурована ділянка колектора.

Ліворуч, під прямим кутом до колектора, примикає прямокутний “апендицит”.

З нього чути сильний шум води.

Взявшись за руки для підстрахівки щоб не впасти ми пішли на шум води.

Йдемо за течією в сторону Цирку.

Старий колектор попереду замурований.

Зате є менший поворот ліворуч.

Туди і йдемо….

Ну що, будемо перелазити весь цей бруд?.

Було неприємно, але що не зробиш для своїх читачів!.

Далі прірва.

Вода падає вниз!.

Ми обережно підсунулися до краю водоспаду.

Видно як вода падає вниз, розділяється на два потоки і летить кудись ще далі.

Було дуже страшно.

Тим більше що всі решітки, які мали би затримувати бруд і людей – прогнили та своєї функції не виконують.

Залишки якихось конструкцій над водоспадом.

Підхід до урвища.

Ну і ексклюзивні кадри яких ще не було в інтернеті!.

Нам стало цікаво а звідки ж береться вся ця вода? То ж ми тепер пішли проти течії.

Великий просторий колектор йде аж до кільця на вулиці Городоцькій як поворот на вокзал.

Де-не-де на дні трапляється каміння та інше сміття.

Але його порівняно небагато.

Явних руйнувань не було.

Ну що, пішли досліджувати!.

Довге і пряме “яйце” до Привокзальної.

Дно рівне, то ж можна впевнено йти вперед.

Наша глибина під землею.

Неподалік повороту на вулицю Чернівецьку.

Під кільцем на площі Привокзальній ми побачили масштабний злив трьох приток: вулиць Городоцької, Залізничної і Тобілевича.

На місці зливу ліворуч і праворуч є аж два невеличких водоспадики.

В дні колектора вони утворили яму де по пояс води.

Проходити цю ділянку прийшлося з рюкзаком на високо піднятих руках.

Інакше б замочили.

Для порівняння, всюди решта води було від кісточок і до колін.

Іван Акімов підходить до місця зливу.

Шубовснув у яму і не перелякався.

З іншої сторони ями знову неглибоко.

Ну що Андрій, слабо?!.

За зливом.

Прямо вулиця Тобілевича.

Праворуч – вул.

Вид з вулиці Залізничної.

Нас пройняли дрож та екстаз.

Адже ми тут перші! Ми ще навіть не знали куди йде кожна з цих приток.

Ото справжній кайф досліджувати щось невідоме! У крайніх точках кожного з тунелів ми підлазили під люки і так орієнтувалися де ж ми опинилися.

Той самий злив трьох приток.

Вид за течією.

Ліворуч вул.

Праворуч – вул.

Цікаво що там на Тобілевича!.

Але спочатку йдемо на вулицю Залізничну!.

Нам праворуч на вулицю Залізничну.

Тут стандартне двометрове яйце.

Без будь-яких пригод ми дійшли аж до заправки Сокар і перехрестя з вулицею Шараневича.

Далі пішов малий ракохід куди нам було влом тиснутися.

З цікавого на цій ділянці трапилася потужна притока чистої води зі сторони Локомотиворемонтного заводу.

Чи то в них там такі підземні води, чи то десь трубу прорвало – не знаю.

Колектор по вулиці Залізничній.

Є багато таких от наростів.

Значить тут давно не проводилися регламентні роботи по очистці.

Доволі потужна притока чистої води з Локомотиворемонтного депо.

Люк коло АЗК Сокар.

Тут колектор чистіший і сухіший.

Ще трохи вперед і….

Крайня точка, вулиця Шараневича.

Фотографуємося на згадку.

Тому що тут звуження і далі йти не в кайф.

Вид у звуження.

Вертаємося назад до зливу трьох приток і йдемо по вулиці Городоцькій та, зокрема, під «площею Привокзальною».

Деколи трапляються величезні сталактити – нарости на стелі та з бокових приток.

Вони формуються багато років.

Тому їх наявність свідчить що після потопу 2018 року ніхто тут нічого не чистив! Інакше б їх точно позбивали.

Один з сталактитів і презерватив для голубих.

Той же сталактит, проріс вниз на метр а то і більше.

Та тут на кожній притоці по “бурульці”!.

Колектор в районі ТЦ “Скриня”.

Сурові дігери чухають ніс не знімаючи рукавиць.

Поступово колектор стає все менший і менший.

Не доходячи до заводу Сільмаш він звужується в метрову трубу.

Це була наша крайня точка на сьогодні.

Зменшення колектора в сторону Сільмашу.

Далі хіба що рачки.

Але це не чиста вода а каналізація.

Тому ні 🙂.

Вертаємося назад і йдемо в колектор на вул.

Він майже порожній, має багато поворотів і через це дуже фотогінічний.

Колектор йде до площі Липневої і вул.

З цього місця він роздвоюється, стає малого діаметру і далі не пройдеш.

Та й досить з нас.

Ми таки добряче сьогодні находилися і були такі голодні що з’їли б каналізаційний люк!.

Початок колектора на вул.

Ну що, пішли в останню притоку на сьогодні!.

Висота колектора два метри, стіни бетонні, дно бруківка.

Дуже схоже на підземелля в якому чути голоси.

Колектор на вул.

Під стиком площі Липневої і вулиці Горського.

Ліворуч вул.

Липнева, праворуч вул.

Ну і повернення у вихідну точку.

Вилізши на поверхню ми виявили що наше зухвальство не пройшло стороною.

Нас бачили друзі та директор магазину навпроти якого був люк.

Після слів що ми «обстежуємо колектор на предмет аварійних ділянок» він заспокоївся і тільки спитав чи з його приєднанням все гаразд.

Підйом на поверхню.

Вилізли! Фото Анни Короляк.

Брудний і щасливий.

Підсумовуючи: ми пройшли під вулицею Городоцькою від перехрестя з вул.

Головацькою і майже до Сільмашу.

Бачили водоспад зверху, дослідили притоки з вулиць Залізничної та Тобілевича.

Це дуже цікава та нетипова частина Львівських підземель.

І воно того вартувало!.

Наш маршрут на карті.

Крайня точка нашого маршруту.

Після потопу 2018 року колектор тут не чистили.

Навіть щоб про людське око показати що владі не все рівно і вона з цим бореться.

А в сильну зливу Привокзальну затоплюватиме і надалі.

Під Привокзальною.

Нарости під «площею Привокзальна».

Виглядають красиво.

Але їх тут не повинно бути.

Дуже дякую Івану Акімову за допомогу, страхівку і позування для гарних фоток.

Без тебе ця б мандрівка була б не такою!.

Наступне покоління дослідників Львівських підземель.

Під “кільцем” на Привокзальній.

Більше про цей колектор можна прочитати тут.

Андрій РИШТУН.