На човні по Полтві з Риштуном і Ко

Чи можливо плавати Полтвою на човні? Нас також цікавило це питання.

Відповідь – ТАК! Адже ми успішно проплили Полтвою від Стрийського ринку через центр міста і аж до очисних споруд.

А це більше восьми кілометрів підземеллями Львова.

До старту готові!.

Під проспектом Шевченка.

Перед очисними спорудами.

Стрийський ринок, злиття приток Залізна вода і Вулька, був нашою точкою старту.

Це найвіддаленіше місце Полтви де є достатньо води для човна.

Ну а очисні споруди, що на межі міста, були логічним завершенням підземної мандрівки.

В кінці статті буде захоплююче відео зі сплаву.

Це надзвичайно сильні враження плисти на човні старовинними підземеллями.

Ми наче перенеслися у середньовіччя коли Полтва була судноплавною.

Відчули себе героями фільму Привид Опери.

Був також адреналін, безмежна радість та ейфорія.

Адже ми сухі та без втрат пройшли і водоспад коло Оперного театру, і гостре підводне каміння і в’язкий мул на очисних спорудах.

Перехід бетонного колектора в цегляний на вулиці Саксаганського.

Високе “яйце” 30-х років 20 ст.

на проспекті Чорновола.

Для сплаву ми обрали надувний човен Пелікан, українського виробництва.

Він компактний і вміщається у люк.

У човна плоске дно та дві незалежні повітряні камери.

Тому ймовірність перекинутися чи пробитися в нуль була малою.

Човен в зібраному вигляді.

Човен на старті.

Той же човен коло очисних споруд.

Львів’яни вже звикли до дигерів що досліджують Полтву і пишуть про це в інтернеті.

Тому наші приготування особливої уваги не привернули.

А випадковий перехожий та старий знайомий Юрко Скиталець навіть допоміг закрити люка.

Спускаємося під землю.

Наші приготування зайняли десь тридцять хвилин.

Ми надули човен, все надійно прив’язали щоб не погубити і всілися самі.

Думаєте нас одразу підхопила стрімка течія та понесла вниз до Оперного театру? А дзуськи! Ми навіть не змогли зрушити з місця L Човен зачепився за підводний камінь і не рухався.

Прийшлося підштовхнутися веслами і аж тоді ми попливли! Як потім виявилося, таких підводних каменів тут є багато.

Дно Полтви не завжди слизьке та глибоке.

Місцями траплялися «пороги» як у запоріжців на Дніпрі.

Накачуємо човен ножним насосом.

Сплавзасіб готовий!.

Притока Сорока.

Вид вниз за течією.

Сюди ми зараз попливемо.

Притока Вулька.

Вид проти течії в сторону вул.

Тут води лише кілька сантиметрів.

Ура, ми пливемо! Нам радісно та трохи незвично від такого ракурсу.

Спереду сидів Влад.

Його завданням було освітлювати дорогу.

На кормі сидів Іван.

Він керував човном тримаючи його носом по курсу.

Ну а по середині з фотоапаратом був автор тексту.

Влад керує освітленням.

Іван керує човном.

Плисти по центру колектора це зовсім інше ніж йти попри його стінку.

Тільки з човна можна вповні відчути всю велич та красу підземного Львова.

Під пам’ятником Адаму Міцкевичу.

По дорозі до Оперного театру ми кілька разів зачепили дном за гостре каміння.

Дно порвалося, а от балони – витримали.

Човен залишився на плаву, але у ньому тепер стояла вода і він гірше керувався.

Ми були в повному костюмі хімзахисту то ж вода в човні нас не турбувала.

Порване дно човна після сплаву.

Настав найвідповідальніший момент сплаву.

Це пройти кількаметровий водоспад позаду Оперного театру.

Якби човен понесло боком то ми могли б перевернутися.

Перед самим водоспадом швидкість течії різко зросла.

Вона розвернула нас задом наперед.

Ми так і не змогли повернути човен у правильне положення.

Але задом це не боком, можна плисти! Ми міцно вчепилися у борт і кулею пірнули у водоспад.

Водоспад за Оперним театром.

Підхід до Водоспаду.

Ліхтар висить якраз навпроти фасаду Оперного театру.

Висока швидкість човна трохи розмила фото.

Ми розплющили очі.

Поруч нас високі неприступні стіни.

Вибратися нагору нереально.

Але нам і не потрібно.

Бо ми спокійно пливемо далі, цілі та неушкоджені.

Нам відлягло від серця.

Найскладніше вже позаду.

Тепер можна розслабитися та дурачитися аж до очисних споруд.

Ура! Ми пройшли водоспад!.

До болю знайома дорога до ТЦ “Форум”.

Це найбільш ходжений туристичний маршрут Полтвою.

Тільки но ми подумали про «дурачитися» як попереду побачили світло.

Невже це водний патруль чи працівники Водоканалу?! Але ні, це був Тарас.

Він спеціально прийшов нас підтримати за що йому велике дякую! Було дуже приємно його бачити.

Тарас в Полтві.

Бортик, що розділяє Полтву і четвертий колектор ми пройшли без пригод.

Човен просто перекотився через нього.

Ну а далі був величний Південно-Західний колектор (ПЗК або щитовий).

Це є тунель глибокого залягання що з’єднує вул.

Наукову, Виговського та Левандівку з Полтвою.

Він починається коло заправки ОККО на проспекті Чорновола.

Після цього місця кількість води в тунелі Полтви подвоюється.

А його висота неочікувано … зменшується.

Цей бортик коло Мак.

Дональдзу ми пройшли на плаву.

Висота колектора перед злиттям Полтви з ПЗК.

Приєднання ПЗК в Полтву.

Виглядає ніби щур дирку в стіні прогриз.

Тут течуть води з вулиць Наукової, Виговського, Левандівки та прилеглих.

А це висота стелі колектора після злиття з ПЗК.

Відчуваєте різницю у висоті?.

Цей малий колектор в сильну зливу не здатен відводити всю дощову воду.

Тому і затоплює вулицю Торф’яну.

Тепер стеля колектора почала тиснути на голову, а ми – пригинатися під трубами що перетинали Полтву.

Ця низька ділянка колектора і є причиною затоплення вулиці Торф’яної.

Вона має недостатню пропускну здатність, а труби посередині ще й усугубляють ситуацію.

Труби посеред колектора у його високій ділянці.

Труби посеред колектора у його низькій ділянці.

Цей колектор ітак замалий.

А тут через нього ще й труби проклали.

Надіюся там хоч не питна вода чи природній газ….

За день до сплаву ми з Тарасом провели розвідку аварійних виходів.

Ми пройшлися ділянкою Полтви вздовж вулиці Липинського і аж на очисні споруди.

Потенційні виходи позначили спеціальними світловідбивачами.

Таким чином можна було б оперативно вибратися на поверхню якби щось пішло не так.

Тарас і встановлений світловідбивач коло одного з виходів.

Наш головний вихід і Тарас у ньому.

Світло в кінці тунелю це вихід на очисні споруди Львова.

Але все було добре.

Після ринку «Торпедо» тунель Полтви знову стає великим, навіть більшим аніж до того.

Тут він роздвоюється.

Основна маса води тече по лівій частині.

Глибина Полтви десь по груди.

Зате у правій частині лише мул та води по кісточки.

Тому ми завернули у праву частину і нарешті вийшли з човна.

Знову високий та повноводний колектор Полтви за ринком «Торпедо».

Перед очисними спорудами колектор роздвоюється і стає ще більшим! В лівій частині колектора води по груди.

Права частина колектора.

Тут води по кісточки.

Тому далі пішки.

Сплав тривав трохи більше години часу.

За цей час встигли затерпнути ноги та втомитися руки.

Останні кількасот метрів плисти було неможливо бо мілко.

Тому ми просто брели по болоту і волочили за собою човен.

Аж поки не побачили світло в кінці тунелю.

Наш шлях до точки виходу.

Нагадує київську річку Клов.

Насправді йти було важче ніж здається.

Бо під ногами багато мулу, засмоктував.

А от вже і вихід!.

Надворі ясний день, то ж можна поробити гарні фотографії для сайту!.

Це і був вихід на очисні споруди.

Коло нього стояв Андрій.

Було дуже приємно побачити що нас чекають.

Андрій допоміг підняти та спакувати човен.

Він казав що чув наші голоси задовго до того як побачив світло.

Настільки добре тунель Полтви поширює звук.

А далі ми пішки пройшлися на вулицю Пластову та взяли таксі до точки старту, Стрийського ринку.

Знімаємо з себе брудний одяг.

Вихід Полтви на поверхню на очисних спорудах.

Ми йшли тією гілкою що ліворуч на фото.

Там менше води.

Підсумовуючи: сплавлятися Полтвою можливо і це в кайф! Для сплаву потрібно звичайний надувний човен та сміливість.

Вода сама несе вперед і ти просто отримуєш задоволення.

Ми проплили від Стрийського ринку і аж до очисних споруд Полтви.

Вийшло більше восьми кілометрів шляху і година часу на воді.

Було цікаво та пізнавально побачити всі епохи будівництва тунелю Полтви за раз.

А також отримати дозу адреналіну від водоспаду, підкидань на підводних каменях та закручувань у найнесподіваніших місцях.

Плануємо повторити це ще раз!.

Старт від Стрийського ринку, злиття потічків Залізної води та Вульки.

Під проспектом Чорновола.

Вихід коло очисних споруд.

Більше про цей сплав можна прочитати тут.

Андрій РИШТУН.