Снігопад на Великдень: примхи львівської погоди. Ретро

Великодні свята у Львові у 1912 році святкували одночасно і православні, і католики — 7 квітня.

Але цей день в історії міста та краю запам’ятався не тільки цим рідкісним збігом.

Великдень того року нагадував радше Різдво: снігу навалило стільки, що під його тягарем в парках падали дерева, а через снігові замети на коліях зупинялися потяги.

Тогочасна преса називали ці дні “білою катастрофою”.

“Весна справила нам на свята справжню несподіванку.

Після кількох погожих днів, коли зелень вже почала вкривати луки, а дерева пустили соки, весна примхливо змінила свої забаганки і жбурнула нам в лице хмарами снігу”, – писала про перші дні квітня краківська газета Nowości Illustrowane, опублікувавши фоторепортаж із засипаного снігом Львова, тодішньої столиці Галичини, коронного краю Австро-Угорщини.

Снігопад у Львові, квітень 1912 р.

За повідомленням тогочасних газетярів, снігова буря на Східній Галичині тривала кілька днів, але біди наробила вже у перші години, коли дороги, колії та вулиці у містах були так рясно засипані снігом, що через замети довелося припинити будь-який рух транспорту.

Багатьох львів’ян негода застала зненацька і для тих мешканців околиць, хто в час “білої катастрофи” опинився в центрі міста, стало великою проблемою дістатися додому.

Снігопад у Львові, квітень 1912 р.

“Багато людей, які мешкають у віддалених районах, не маючи можливості повернутися додому трамваєм чи бричкою, залишалися ночувати у друзів.

Наша видатна артистка пані Гостинська повернулася додому лише сьогодні вранці.

Після вчорашньої вистави, не маючи змоги дістатися до вулиці Стрепи, вона провела ніч у будинку своїх друзів в будівлі Скарбка.

Таких було досить.

Рух повністю зупинився.

Телефони не працювали, і не було відомо, коли їхню роботу буде відновлено, телеграми отримували лише у напрямку Станіславова (тепер — Івано-Франківськ)”, – описувала наслідки негоди тогочасна львівська газета Kuryer Lwowski.

У Львові, який, за даними газетярів, постраждав від снігової бурі найбільше, почалися перебої з продуктами, мало хто з торговців мав можливість вийти на ринок через засипані снігом вулиці, поодинокі перекупки стояли по коліна в снігу, багато крамниць було зачинено.

Перед Великодніми святами це було особливо дошкульно.

Снігопад у Львові, квітень 1912 р.

“Все місто не тільки цілком було вкрите сніговою лавиною, до того ж ще й вихор, що супроводжував цю білу бурю, спричинив величезні руйнування в міських парках та скверах.

Водночас, що найголовніше, вітер обірвав та сплутав дроти телеграфного та телефонного кабелів, тож Львів на кілька годин був повністю відрізаний від світу”, – повідомляла газета Nowości Illustrowane.

Через снігові замети на коліях майже в усіх напрямках зі Львова було перервано залізничне сполучення, тільки в бік Станиславова ходили потяги, але з великим запізненням.

Найгірше було те, що дізнатися про ситуацію на залізниці було неможливо через обірваний телефонний та телеграфний зв’язок зі станціями, тому в розвідку висилали паровози, щоб дізнатися про можливість проїзду.

Зрештою, пасажирам дістатися на залізничний вокзал теж було складно через перерваний трамвайний рух у місті.

“Багато людей, які збиралися в поїздку на Великодні свята, мабуть, залишаться вдома, адже невідомо, коли настануть нормальні умови для транспортного сполучення”, – писав Kuryer Lwowski.

“Біла катастрофа” навіть стала причиною дорожньої пригоди ерцгерцога Карла фон Габсбурга, майбутнього імператора Австро-Угорщини, який у той час проходив військову службу в драгунському полку в Коломиї.

Снігопад у Львові, квітень 1912 р.

“Він їхав з Коломиї і хотів дістатися до Хирова через Станиславів.

Поблизу Стрия спецпоїзд, в якому їхав ерцгерцог, застряг у снігу, і його змогли відкопати лише за допомогою цілого армійського підрозділу.

Оскільки проїхати до Стрия було неможливо, ерцгерцог вирушив до Львова.

Простоявши кілька годин на львівському залізничному вокзалі, йому довелося повернутися до Коломиї, бо сніг усюди перетинав йому шлях”, – повідомляла тогочасна преса.

За даними газетярів, навіть тогочасні галицькі старожили не могли пригадати такої різкої зміни температури.

Водночас Nowości Illustrowane інформували, що стихія зачепила не тільки територію Галичини, від рясних снігопадів потерпіли мешканці багатьох місцевостей центральної Європи.

“Також Угорщина і Південна Австрія зазнали сильних снігопадів, які спричинили численні катастрофи.

Будапешт, як і Львів, був відрізаний від решти світу на кілька днів.

У Каринтії на горі Гогберг під час пішохідної мандрівки вітер скинув лижника з висоти 600 метрів у прірву.

Також в Альпах сталося кілька менших нещасних випадків”, – писала газета.

Богдан СКАВРОН.