Краща українська архітектура 2018-2021 років. Список і фото

Продовжуємо наш цикл про сучасну архітектуру українських міст. Попередні статті читайте тут

Привокзальні площі

Найголовніший тренд нинішніх днів - це розвиток привокзальних площ. В кожному місті України є вокзал, територія довкола нього - напевно одне з найдепресивніших місць у містах. Розбиті незручні тротуари, хаотичне паркування авто, перетин пішоходів та транспорту в одну суцільну купу, торгівля з ларьків, що вилазить як прищі поряд з гарною колись будівлею вокзалу. І ніяк до того руки не доходять у міських влад.

Львів

Площу перед львівським залізничним вокзалом відкрили після перебудови у 2020 році, зміни радикальні - трамвайні рейки переклали ближче до головного входу, відповідно перенесені бижче зупинки громадського транспорту, зроблений окремий заїзд для автобусів. Приватні авто і таксі поступилися місцем пішохідній площі з лавочками. Тепер в першу чергу пріоритет для пішоходів та громадського транспорту.

Тернопіль

Цього року завершується і реконструкція площі перед тернопільським залізничним вокзалом - хоч бюджет робіт майже в 40 разів менший, ніж у Львові, але суть змін та сама - прибрати автодорогу від вхідних дверей вокзалу, замість вузьких тротуарів зробити широку пішохідну площу без перепадів рівнів

Меморіал Героям Небесної сотні. Львів

За словами Олега Дроздова проект меморіалу Героям небесної сотні у Львові – результат відкритого конкурсу: одного з небагатьох, котрі проходили процедурно в Україні. Конкурс став хорошим “ліфтом” для молодих архітектурних команд.

Стратегія меморіалу пов'язана з громадським простором, що об'єднує важливі частини міського ландшафту. Окрім своєї меморіальної функції, проект має ще і активне громадське призначення і перетинається з цінностями Революції гідності. Важливе символічне значення в тому, що це не меморіал-тупик, а новий зв'язок між частинами міста.

Це вагома для України нова естетика, котра, на погляд Олега Дроздова, пов'язана з ідеалами революції.

Прибережний сквер. Дніпро

У місті Дніпро завершено реконструкцію Прибережного скверу, з виходом до ріки. Великий житловий мікрорайон Перемога, збудований у 70-80-х роках минулого сторіччя, має вихід до річки Дніпро, але до недавна це була місцями напівдика територія, відрізана від житлових будинків восьмисмуговою магістраллю неперервного руху.

Сьогодні тут багато викладених бругівкою зон і доріжок, фонтани, вечірня різнокольорова підсвітка та зони відпочинку для абсолютно різних вікових груп - від найменших до найстарших. Проте не з'явився пішохідний зв'язок між житловими будинками і сквером. Перевагу все ще мають автомобілі, а не пішоходи. Потрапити в Прибережний сквер з будинків, які через дорогу пішки не так просто. Для цього треба здолати чималий шлях вздовж магістралі

У самому сквері замало високих дерев та лавочок в тіні, місцями будівельні роботи ще не завершені.

Громадський простір у фабриці Рошен. Київ

У Києві минулого року перебудували і відкрили для відвідувачів раніше недоступну територія промислового об'єкту - кондитерської фабрики, яка діє з 1886 року, та тривалий час носила ім'я Карла Маркса. Тут створено маленьку оазу на західноєвропейський зразок. Це вже не той” версальський парк у пострадянській інтерпретації”, до якого нас привчили. Тут немає кованих лавочок, залізних сердечок чи гранітних памятників.

Якщо ви хочете побачити як виглядають сучасні найдорожчі будівельні матеріали - клінкерна цегла, дубові бруски, фальцевий метал, лінійне водовідведення з нержавійки та якісний лицьовий бетон, а також нові тенденції ландшафтного дизайну з багаторічними рослинами - вам сюди.

Взимку тут ковзанка, новорічна ялинка та купа народу, весною - галявина нарцисів. Проте об'єкт також, як і сквер у Дніпі, відділений від житлових районів і зупинок громадського транспорту, метро - багатосмуговими трасами без наземних пішохідних переходів. Оберігають цю оазу пильні охоронці, щоб не було відчуття - що це Київ змінився. Це просто виняток серед навколишньої забудови.

Історія цієї реконструкції про те, як відкрити і відчистити натуральні автентичні матеріали та зробити їх центром композиції. Тепер чітко видно - це жовта київська цегла, яку виробляли в радіусі 5 км від кондитерської фабрики понад 100 років тому з глини, яку тут же і викопували. А цегла червонішого кольору з якого побудований корпус ліворуч на фото, де дотепер працює кондитерське виробництво, добудова часів СРСР.

Вікна вставлені нові, вони не імітують старовину, так само як і замінений дах і пориття доріг і тротуарів. Вони були зроблені з відносно неякісних і недовговічних матеріалів, тому їх замінили, проте ясно виділили справжні історичні матеріали. Споруди тепер виглядають так, як могли б виглядатиу освічених менеджерів і власників в якійсь з країн Західної Європи.

Український католицький Університет. Львів

Цікавий своєю архітектурою і освітній центр ім. А. Шептицького на території Українського католицького університету у Львові - збудований у співпраці німецьких і українських архітекторів.

У нас сформувався усталений стереотип, що заклад освіти може бути або під класику (десять колон при вході, трикутний фронтон, арочні вікна), або мікс зелених дахів з металочерепиці, пінопластового декору, короїду персикового кольору і з суцільним склінням частини фасаду “під офіс”.

Причому тоноване скло як у БМВ з 90-х на фасадах нових закладів освіти вважається мало не символом успіху. Нові будівлі навчальних закладів масово проектувалися у 70-х роках минулого століття, тому ми зависли між радянським модернізмом, пострадянським постмодернізмом та провінційною кустарщиною “під старовину”.

І тут обєкт, який чітко відрізняється від довкілля як своєю зовнішньою формою так і за змістом внутрішньої відкритої структури. Центр працює і як лекторій, і як бібліотека, де підвіконня вікон-ніш можна використовувати для роботи з книжками

Житло. Львів

У переважній більшості випадків житлове будівництво є виключно комерційними проектами, де основний принцип вкласти менше - заробити більше. Якщо цьому принципу заважають будівельні норми, обмеження по забудові чи нерозвиненість інфраструктури - то у більшості випадків все що заважає усувається чи ігнорується. Таким чином архітектура у тому понятті, що вона має відображати якість рішень, і накладає певні обмеження, відсувається на задній план.

Чому архітектор має малювати красиві балкони, а той, хто купив квартиру - не може на свій смак пофарбувати їх, утеплити та засклити, винести на метр вперед? Зробити додаткове вікно на фасаді чи повісити кілька блоків кондиціонерів? Але випадки якісного планування трапляються, не завжди у зручних і районах з розвиненою інфраструктурою, скоріше навпаки - у тупиках та на пагорбах десь подалі від центру міста, як ЖК “Малоголосківські пагорби” у Львові.

ЖК “Малоголосківські пагорби” у Львові.

Хороше міське середовище може з'явитися тоді, коли чиїсь вольності і потреби будуть відрегульовані і підкорятися загальним правилам, обов'язковим для всіх.

Житлові будинки, які б проектувалися із розрахунком на повну заборону втручання у фасад та несучі стіни - це скоріше рідкість для України. Чи то люди дотепер не можуть відійти від режиму життя в хрущівках, чи то є якась досі невизначена ментальна риса, але лише зрідка такі будинки стають можливими.

Тут о диво - величезні незасклені балкони. Візуальна довершеність фасаду, як скульптури, зробленої архітектором. Що буде, якщо кожен балкон перероблять по своєму?

Ще один житловий комплекс у Львові ЖК Форум апартментс.

Ні, не поряд з площею Ринок чи історичним центром, внесеним у список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Так, серед історичних будинків, середньою висотою у три поверхи. Але існують правила, яких дотримуються архітектори - зробити частину будинку в один рівень з рядовою сусідньою забудовою, зберігши історичну вистоту забудови району. Кут, перетин двох вулиць - це ключова точка.

В історичній архітектурі кути, перехрестя завжди були яскравішими, вищими і домінуючими над рядовою вулицею. Тому тут з'явилася висотна частина будівлі, з незвичним поворотом, який одразу паралельний двом напрямкам, і ніби грає з геометрією перехресного напрямку вулиць.

Висока суцільна частина будівлі на задньому плані - суміш багатоквартирного будинку ти захисного екрану від залізничної колії (на колії не виходять житлові приміщення). Житловий комплекс має широкі галереї у бік залізниці та експлуатовані покрівлі в середній частині, де можна облаштовувати місця для відпочинку та дозвілля мешканців, використовувати як прибудинкову територію в умовах надщільної забудови.

Житло на Рибальському. Київ

У Києві кілька років тому створили також досить котроверсійну концепцію житлового району на Рибальському острові, яка не передбачена чинним Генпланом міста. У більшості випадків викладені вище нові об'єкти ніяк не були відображені у генпланах, міст. По перше - такого роду забудова не відображається в Генпланах, а планується на нижчих рівнях - планах розвитку території. По-друге, чинні Генеральні плани розроблялися 20 років тому й давніше, та не могли передбачити ні шляхи вирішення всіх проблем що постають сьогодні, ні запропонувати універсальні рішення.

Для Рибальського острову генеральним планом було закладено розвиток висотних офісних будівель, у тому числі для переїзду будівель уряду, яких багато у історичному центрі Києва. Та через розробку детального плану території було змінене функціональне призначення території під житло у формі кварталів.

"Квартальний" будинок на Рибальському

Квартальна забудова дає вищу щільність при меншій поверховості порівняно з радянським мікрорайоном, але залишається набагато менше місця для зелених територій (у пострадянських районах зелені зони ніхто не обслуговує, дерева там старіють, хворіють, трава росте як бур'ян, без поливу і косіння, стає місцем хаотичної парковки та розміщенням ларьків.

Помітно, як забудовник хоче показати вагу і цінність архітектурних деталей, які і формують професійно зроблене, зрежисоване сучасне середовище для життя. На фасадах використано багато різновидів матеріалів, якісних та довговічних. Зорема HPL-панелі, навісні вентильовані фасади, пропрацьовані стики і вузли, проте такі рішення є дорогими і неможливими у бюджетному сегменті будівництва.

Плани забудови ЖК Рибальський передбачали риття каналів до Дніпра, і будівництво внутрішніх набережних та безбарєрний пішохідний вихід під шестисмуговою трасою безпосередньо на набережну Дніпра. Проте на сьогодні побудовано лише частину житлових будинків з цікавими фасадами, школи і дитячі садки тільки у проекті, не видно початку робіт по спорудженню каналів. До того ж попри близькість до центру Рибальський острів оминається громадським транспортом. Заїхати і виїхати з нього у години пік автівкою теж проблематично, все навколо стоїть у корках.

Даний огляд не претендує на максимальну об'єктивність, поза його увагою залишилися достойні і цікаві об'єкти. Автор намагався максимально рівновіддалено описувати усі згадані об'єкти.

Кожен відтинок часу накладає свої відбитки на архітектуру, але вона помітно змінюється - розвивається і хоче бути подібною на європейську, всупереч бюджетам, можливостям будівельної галузі та рішенням людей від яких залежить яку архітектуру будувати, споживати та купувати.

Читайте також: Місто транспортних заторів. Що мерія Києва має зробити просто зараз, аби розв'язати проблему

Вибір архітекторів

Олег Дроздов (Харків):

1. Меморіал Небесної Сотні у Львові
2. Roshen Plaza, Київ
3. Реконструкція Спаського бастіону і площі біля церкви Спаса на Берестові. Київ
4. Центр митрополита Андрея Шептицького, кампус УКУ, Львів
5. Павільйон музею Революції гідності, вул. Інститутська, Київ

Юліан Чаплінський (Львів):

житло

1. ЖК Форум апартментс, Львів
2. ЖК Малоголосківські пагорби, Львів
3. ЖК Пасічний, Львів
4. ЖК Вілла магнолія, Львів
5. ЖК Файна таун, Киів

площі і громадські простори

1. Площа Двірцева, Львів
2. Площа митна, Львів
3. Площа перед міською радою, Миколаїв
4. Привокзальна площа, Тернопіль
5. Площа Міцкевича, Івано-Франківськ

Наталія Каширіна (Дніпро):

1. Містобудівний ансамбль “Крутогірний” (ЖК Вежі, Кампаніла, Амстердам та ін.), ЖК Каскад Плаза, Бізнес центр Енігма,, Дніпро
2. Сквер Прибережний, бульвар на вул. Короленко, Дніпро
3. Торгівельно-офісний центр La Fabrica. Дніпро
4. Житловий будинок з офісами Heirloom, Харків,
5. Театр на Подолі,
6. ЖК SAGA City Space на Сагайдачного, Київ.

Антон Целовальник (Київ):

1. Площа перед метро Арсенальна і вздовж вул. Московської, оновлені об'єкти Київської фортеці та заводу Арсенал.
2. ЖК Республіка, Київ.
3. ЖК Рибальський, Київ

київ місто дніпро Львів урбаністика успіх архітектура містобудування тернопіль