Мерію Амстердама звинуватили, що та надає перевагу пішоходам над велосипедистами

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 6 років та 303 днів. За цей час ми опублікували вже 13910 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

В Амстердамі загострюється протистояння велосипедистів і пішоходів, і мерія, схоже, пристала на бік останніх. Велосипедисти скаржаться на те, що муніципалітет нібито несправедливо надає перевагу пішоходам в історичному центрі.

Спершу декілька цифр, які допоможуть зрозуміти велоактивність у місті тим, хто не бачив наочно амстердамські велозатори та не намагався маневрувати у щільних велопотоках. 63% жителів щоденно їздять на велосипеді. Кожне домогосподарство в середньому володіє двома велосипедами. 32% поїздок здійснюються на велосипеді проти 22% на автомобілі та 16% на громадському транспорті; у центрі міста частка велопоїздок сягає 48%.

Такий щільний велотрафік на вузьких вуличках не може не впливати на комфорт пішоходів, особливо маломобільних. Велосипедисти в Амстердамі часто не пропускають пішоходів на переході, можуть несподівано виїхати на тротуар. Стихійні велопарковки, які більше нагадують звалища і часто зосереджуються на розі вулиць, блокують проїзд людям на інвалідних візках, батькам із дитячими візками або людям із багажем. У разі наїзду на пішохода той зазвичай не має змоги заявити в поліцію, бо велосипедист просто тікає з місця аварії.

«Велосипедисти ще більш асоціальні, ніж водії. Підрізають, пролітають у міліметрі від тебе. І їм усе сходить із рук», – скаржиться Дженніфер Брауер, 37-річна незряча містянка, яка була змушена переїхати з метушливого центру на тихішу околицю, втомившись від постійних конфліктів із велосипедистами.

Вже в міському плані розвитку велоінфраструктури на 2017-2022 роки декларувалися наміри робити місто комфортним також і для пішоходів. Ще роком раніше богемний район Де-Пейп закрили для велосипедів; намагалися заборонити хаотичне паркування та будувати підземні велопаркінги; запровадили штраф у 95 євро за набирання повідомлень під час руху на велосипеді; а також винайняли «вуличних інструкторів», які мали проповідувати велосипедистам гарні манери. Зараз наближається до завершення будівництво об’їзної велодороги.

«Велосипедист тут гість»

З 2019 року на вулицях із пішохідним рухом почали встановлювати знаки «велосипедист тут гість». Такі позначки з’явилися, зокрема, в центральних зонах Дамштратьєс і Харлемерштрат, в університетському кварталі, а також у парках. Раніше на вулицях з автомобільним рухом встановлювали схожі знаки, які нагадували водіям, що вони мають надати перевагу велосипедистам.

Передбачалося, що знаки заохотять велосипедистів користуватися альтернативними маршрутами в об’їзд центру Амстердама. Втім, ті злісно ігнорували попередження.

«Амстердам досі лишається велосипедним раєм, але з часом стає все складніше їхати крізь центр. Почалося з створення пішохідних зон, а тут бац – і вже велосипедисти наштовхуються на бордюри та паркани. Центр стає територією пішоходів. Краще би муніципалітет захищав велосипедистів від перехожих, туристів і ресторанів», – заявляє речник Нідерландської асоціації велосипедистів Fietsersbond Ян Пітер Непвьо.

Досі автомобілецентричне мислення

Пів століття тому вулиці Амстердама були вщент забиті автомобілями, доки потужне велосипедне лобі й паливна криза не перетворили місто на рай для велосипедистів. Але велоактивісти вважають, що автомобілецентричне мислення ще не зникло. Наприклад, смуга для машин пролягає центром вулиці, а велосипедисти туляться збоку; досі велосипедист не може легко здійснити лівий поворот. До 2018 року мопедам дозволялося їздити велосмугами. Активісти стверджують, що поведінку велосипедистів формує саме міське планування, і саме незручний дизайн вулиць відповідає за більшість конфліктів між велосипедистами й пішоходами.

Дослідження Амстердамського університету підтверджує гіпотезу про те, що стрес змушує велосипедистів поводитися нахабніше. Виявилося, що на щільно забитих вулицях у пікові години, коли велосипедисти змушені маневрувати в украй обмеженому просторі, вони більше схильні порушувати правила. Загалом вчені нарахували серед велотрафіку 7% злісних порушників, ще 7% порушників, які не наражали нікого на небезпеку, і 87% тих, хто дотримувався правил.

Муніципальний звіт 2017 року свідчить, що велосипедисти почуваються безпечно на вулицях міста в середньому на 6,1 пункту за десятибальною шкалою, в той час як пішоходи – на 6,9. Найбільш стресовими велосипедисти вважають жваві вулиці, а серед джерел стресу називають інших велосипедистів, а також туристів, які заходять на велодоріжки та розгублено кружляють на орендованих велосипедах.

Низка дослідників вважає, що регулювання велотрафіку має відбуватися інтуїтивно, а не за принципом формальних правил руху, властивих для автомобілецентричної логіки. Утім, як саме досягати згоди між усіма учасниками руху – чи то за допомогою спільних вулиць (shared space), чи то завдяки невербальним сигналам – в Амстердамі ще не вирішили.

За матеріалами: The Guardian, CityLab