«Гей, хто в «Лузі» озовися», або «Луг» на Брідщині

«Вісти з Лугу» – український часопис, офіційний друкований орган товариства «Луг» (з 1932 р.

– «Великий Луг»), що виходив у Львові впродовж 1926–1939 рр.

Перше число з’явилося 25 липня 1926 р.

Редакторами видання були Роман Дашкевич, Федір Федорчак та Анатоль Курдидик.

Часопис висвітлював насамперед діяльність товариств «Луг» у Львові та у Галичині.

Видання вміщувало статті з історії України, розвитку пожежної справи, фізичної культури і спорту в Галичині і радянській Україні, відомості та характеристику інших видань Західної України.

Часопис публікував художні твори – оповідання про боротьбу українського народу в роки Першої світової війни, лугові оповідання, нариси, патріотичні вірші та спомини.

Постійними рубриками видання були: «З лугового життя», «В Луговій сім’ї», «Праця в «Лугах», «Дописи», «Радам «Лугів» до відома», «Пожарництво», «З преси», «З шахового життя», «Всячина», «Веселий куток», «Сторінка міжнароднього політичного життя», «Гей, хто в «Лузі» озовися», «З життя Лугової Організації» (підрубрики «І.

Головна старшина», «ІІ.

Повітові Луги», «ІІІ.

Місцеві Луги»).

Перша сторінка львівського часопису «Вісти з Лугу».

Львів, 25 серпня 1926 р., число 2.

З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

З редакцією співпрацювали: Кирило Трильовський, Михайло Козланюк, Володимир Федорчак, Юрій Мамчак, Іванна Мамчаківна, Ольга Курцеба, Антін Стефанишин, Михайло Курах, Юрій Шкрумеляк, Всеволод Петрів, Антін Кущинський, Остап Павлів, Осип Баран, Петро Сагайдачний, Михайло Крохмальний, Любомир Макарушка, Лев Лепкий, Анатолій Курдидик, Степан Кутний, Едвард Жарський, Остап Далекий, Іван Ющишин та ін.

Часопис виходив на 16 сторінках.

Окремі його числа вийшли з конфіскованими сторінками, зокрема ч.

4 за 1927 р.

На першій сторінці обкладинки друкувався зміст номерів, а на звороті й на останній, як правило, подавалася реклама.

Від 1929 р.

рекламі відводилося більше місця.

У ч.

1 реклама зайняла аж 7 сторінок.

У 1938 р., у передостанній рік існування, часопис отримували понад 900 товариств «Лугу».

Адміністрація та редакція працювали на площі Ринок, 10 (1926 р., ч.

1–3), вул.

Зіморовича, 20 (тепер вул.

Дудаєва) (1926 р., ч.

4–6), вул.

Коперника, 5 (1927–1939 рр.).

«Брідщина стає!..» – перше повідомлення про діяльність товариств «Луг» на Брідщині у часописі «Вісти з Лугу».

Львів, 25 серпня 1926 р., число 2.

З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

«Вісти з Лугу» містять чимало інформації про діяльність товариств «Луг» на Брідщині.

Перше повідомлення під назвою «Брідщина стає!..» з’явилося 25 серпня 1926 р.

Автор під псевдонімом Ярославенко писав: «Чи пізно стає Брідщина? Чи може вона спала? Ні! Але не знала, що стає дружня сімя до великого діла.

І коли тільки почула перший шум могутнього «Лугу», коли в пісні почула, як у «Лузі» славне юнацтво думає червону калину піднімати і Україну любу звеселяти – то зараз звернулася до редакції по статути.

І не тільки у Берлині стане «Луг»! Він зашумить у цілім повіті! Хіба немає в нас у Брідщині людей з хребтами?!».

Про історію лугових товариств на Брідщині можна довідатися із статті невідомого автора «Луг» Ясенів»: «За старанням свідомійших одиниць засновано в нашому селі товариство «Луг».

Дня 17 квітня 1927 відбулися загальні збори, на котрих вибрано Раду: гол[ова] Мик[ола] Козлинський, м[істо] гол[ова] В.

Біда, госп[одар] В.

Селюк, секр[етар] М.

Костишин, скарб[ник] Т.

Семенюк, виділові: П[етро] Повідайко, І.

Джек, Г.

Юрків, П.

Рев[ізійна] Комісія: М.

Юрків, С.

Пашко і І[ван] Філюк.

Рада Т[оварист]ва відразу взялася до праці і є надія, що під її проводом Т[оварист]во буде гарно розвиватися, та стане взірцевим товариством в повіті».

У іншій статті автор під криптонімом О.

подав додаткову інформацію про лугове товариство у с.

Станом на лютий 1928 р.

воно нараховувало 130 членів, з них 60 луговиків, 40 луговичок та 30 членів-прихильників.

У 1927 р.

«Луг» у с.

Ясенів організував 4 свята та одну аматорську виставу.

У 1933 р.

товариство змінило статут.

На початку 1934 р.

воно налічувало 90 луговиків і 18 луговичок, крім того малих луговиків 10, невправляючих 8.

Лише 9 членів мали однострої.

Старшина товариства плекала надію у 1934 р.

придбати однострої для всіх членів організації.

Обкладинка видання Луговий калєндарик на 1931.

рік (Львів, 1930 р.).

На обкладинці зображено лугову емблему.

З приватної книгозбірні Юрія Завербного (м.

Товариство «Луг» у с.

Заболотці у 1928 р.

налічувала 54 луговиків в одностроях і 17 луговичок в народних строях.

Під керівництвом організації проводив діяльність «Малий Луг», членами якого було 24 дівчини віком від 6 до 13 років.

7 вересня 1927 р.

«Луг» зумів організувати Лугове свято з показом вільноручних вправ.

У них взяло участь 64 особи, зокрема 47 луговиків і 17 луговичок.

У часописі зазначалося: «Висилало наше Т[оварист]во делєгацію на Луговий фестин до Бродів.

Трох Луговиків і дві Луговички в одностроях.

Наша делєгація зробила велике вражіння, бо «Луг» в Бродах досі не омундурований.

Вибирались ми і на Лугове Свято до Львова, але тому що зелізнича знижка була за мала, з причини коштів не поїхали».

3 березня 1929 р.

відбулися перші загальні збори товариства «Луг» у с.

Звижень, на яких головою вибрано Івана Петраша, заступником Івана Бая, писарем Василя Сиротюка, господарем Романа Дроня.

Членами товариства стало 26 осіб.

Завдяки Іванові Баю на Великодень 1929 р.

ряди організації поповнили 61 член, зокрема 38 луговиків та 23 луговички.

У цьому ж році члени організації взялися за підготовку вистав «Свідки» і «Настоящі», однак староство не дозволило їх провести.

Часопис «Вісти з Лугу» про обов’язки членів «Лугу» перед Батьківщиною.

Львів, травень 1934 р., число 5.

З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Організація «Луг» на Брідщині крім роботи в своєму та сусідніх повітах активно долучалася до заходів, які проходили у Львові.

У часописі «Вісти з Лугу» є багато таких згадок.

Так, 3–4 квітня 1927 р.

у Львові відбувся «руханково-пожарничий курс».

На ньому були делегати із таких повітів Галичини: Бережани – Сагайдачний, Баран, Савчак; Богородчани – Комирницький; Бібрка – Пердал; Бучаччина – Веньган; Дрогобиччина – Пісьо; Жовківщина – Зубик; Заліщиччина – Долинський; Львівщина – Крохмальний, Хом’як, Зелінський, Чмир, Еліяшевський, Харченко; Перемишльщина – Дунай; Перемишляни – Колявський, Мельничук; Снятинщина – Александрук; Сокальщина – Прокулевич; Сяніччина – Подубинський; Тернопільщина – Бачинський; Яворівщина – Айхлєр, Биндас, Львів – 15 членів «Лугу».

Брідщину представляв Климок.

Програму курсу викладали члени товариства «Луг» зі Львова.

Серед них: Р.

Дашкевич – пожежну справу, І.

Мамчаківна, Ю.

Мамчак, Панкевич – руханкові вправи.

У кінці курсу всі учасники отримали свідоцтва про його проходження.

З 29 березня по 7 квітня 1936 р.

у Львові відбувся луговий курс.

Участь в ньому взяли 47 учасників із таких повітів: теребовельського – 4, городоцького – 3, жовківського – 3, бобрецького – 4, львівського – 9, золочівського – 3, надвірянського – 3, мостиського – З, заліщицького – 1, чортківського – 4, копичинецького – 9.

Брідський повіт представляв 1 делегат.

Програма курсу була насиченою.

До неї входили: доповіді про історію, сучасний стан та перспективи розвитку «Лугу» (Р.

Дашкевич), загальні підстави фізичного виховання (І.

Худяк), гігієна і перша допомога при нещасних випадках (А.

Мальчик), теренознавство (В.

Жовнір), спортивні ігри та забави (Ю.

Мамчак), облаштування спортивних залів і придбання приладів (І.

Худяк), протигазова оборона (А.

Кузьмінський); впоряд (Я.

Панкевич) та ін.

Крім вишколу, учасники відвідали кінотеатри, музей Наукового товариства імені Шевченка, музей Дідушицьких (тепер – Державний природознавчий музей НАН України).

Вечорами учасники курсу брали участь в дискусіях на різні теми, які проводили В.

Целевич і З.

Члени товариства «Луг» у с.

Дуб’є на Брідщині.

1930 р.

На звороті світлини – лугова печатка.

Члени товариства «Луг» у с.

Дуб’є на Брідщині.

1930 р.

На звороті світлини – лугова печатка.

Набутий досвід дозволив «Лугам» брідського повіту самостійно проводити інструкторські курси.

Відомо, що перший із таких заходів відбувся у 1928 р.

Один із масових та найбільш вдалих інструкторських курсів проведено з 7 по 18 березня 1937 р.

завдяки Повітовому «Лугу» в Бродах.

На нього прибули делегати «Великого Лугу» Юрій Мамчак і Євген Вербинський.

Комендантом курсу був містоголова (заступник голови) Повітового «Лугу» П.

Курсантам викладали: історію та географію України (Туркевич), християнську етику (о.

Гаврилюк), гігієну та першу допомогу при нещасних випадках (Коцюба), протигазову оборону (Сірко), організаційне діловодство (Г.

Павлюк), історію «Лугу» (П.

У часописі «Вісти з Лугу» про цей курс зазначалося: «Лад на курсі був поправді військовий.

Рано в год.

5-ій курсанти вставали, вмивалися, опісля молитва, а в год.

7-ій дижурний підстаршина здавав звіт перед членом Старшини Курсу.

Після звіту йшла шведська руханка.

В год.

7.45 снідання.

Від год.

8–13 відбувалися практичні зайняття.

Від 13–15 обідова пора.

Від год 15–19 відбувалися теоретичні зайняття.

В год.

19-ій відчитувано денний наказ на черговий день.

По наказі наступала вечера та гутірки на актуальні теми до год.

Точно в год.

21-ій курсанти на зиак сурми молилися та йшли спати.

В погідні дні курсанти виходили на грище т-ва «Богуна»; там переводили вправи, вправи, впоряд, гри, забави, та легку атлєтику.

Члени товариства «Луг» у с.

Берлин на Брідщині.

1936 р.

Світлина опублікована у виданні: Броди і Брідщина.

Історично-мемуарний збірник / Редактор Ярослав Чумак.

– Торонто, 1988.

Дня 17-го березня ц.

відбулося святочне закриття курсу.

Рано курсанти вичлухали в місцевій церкві Службу Божу, а опісля в домівці Церковного Дому відбулися іспити перед Повітовою Старшиною та делєґатами Великого Лугу.

По іспиті відбувся спільний обід для курсантів, прелєѓентів та запрошених гостей.

Підчас обіду промовляли пос.

Вислоцький, Юрко Мамчак, та від курсантів студ.

Гарна була промова п.

сотника О.

Вислоцького; в ній підкреслив промовець великі заслуги д-ра Р.

Дашкевича для українського народу.

Трикратнім «Слава полк.

Дашкевичові, Головній Старшині та Луговому Братству» – закінчив свою промову.

Вечером в год.

18-ій в приявності запрошених гостей голова Повітового Лугу проф.

Туркевич роздав курсантам свідоцтва та заохотив їх до дальшої, витривалої праці для добра Лугової Організації.

По роздачі свідоцтв курсанти під проводом пп.

Мамчака Юрка і Вербинського Евгена відограли ревію, з лугового життя».

Курс закінчило 42 учасники.

Особливо детально розповідала редакція «Вісти з Лугу» про лугові свята та з’їзди у багатьох містах та селах Львівського, Тернопільського і Станиславівського воєводств.

Однак найчастіше висвітлювала перебіг лугових свят у Львові, які відбувалися практично щороку.

Товариства «Луг» Брідщини брали в таких заходах активну участь.

Так, 20 березня 1934 р.

відбувся з’їзд лугових товариств Галичини у Львові.

На нього прибуло 84 делегати майже зі всіх повітів, де існували осередки.

Згідно зі статутом, нарадами з’їзду керували голова Роман Дашкевич, заступник Михайло Козланюк, секретар Василь Жовнір.

Крім того присутніми були представники від преси, а саме від: «Свободи», «Діла», «Нової Зорі», «Неділі», «Хліборобського Шляху».

Порядок з’їзду визначався наступними питаннями: 1) відкриття з’їзду; 2) звіти: а) загальний; б) організаційний; в) секретаря; г) скарбника; д) контрольної комісії; 3) вибір нової старшини товариства «Великий Луг» у Львові; 4) ухвалення величини внесків; 5) реферат на тему «Як вести місцевий Луг»; 6) різне: внесення, побажання, запити.

Дашкевич у привітальному слові зазначив: «Літа найбільшого занепаду Лугової організації це літа від 1929 р.

до вироблення нових статутів (починаючи з 1932 р.

– А.

[…] нині по півтори роках праці на нових статутах бачимо, що ми зробили добре.

Це, що делєгати Уряду Фізичного Виховання і Військового Підготування мають право контролювати Луги, мають право приходити згідно зі статутом на загальні збори чи засідання Старшини, не перешкоджує нам зовсім у нашій праці».

У програмі з’їзду відбувалися дискусії та виступи членів організації з тих чи інших питань.

Учасники лугового з’їзду у Львові.

20 березня 1934 р.

Світлина опублікована у львівському часописі «Вісти з Лугу» у травні 1934 р., число 5.

З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Павло Кавич розказав присутнім про товариство «Луг» у с.

У «Вістях з Лугу» з цього приводу повідомлялося: «Павло Кавич з Ясенова повіт Броди змальовує обставини праці свойого Луга.

Луг в Ясенові заложений в 1927 р.

В минулому році вони змінили статут на новий, праця йде добре, хоч від часу до часу приїдуть студенти, наговорять і треба ті їх блуди знова направляти.

Він сам та товариші стараються заложити Луги в сусідних селах.

Справу і діяльність Лугової організації вповні оцінить щойно пізніше історія.

Луговий Провід не повинен перейматися напастями, бо в нас це вже нераз було, а ми Луговики повинні повести як найбільшу працю, щоби нашу організацію поставити як найліпше».

На з’їзді обрано нову старшину товариства «Великий Луг» у Львові, до складу якої ввійшли: голова – Роман Дашкевич, члени старшини – Олекса Кушик, Юрій Мамчак, Анатоль Курдидик, Василь Жовнір, Роман Голіян, Михайло Козланюк, Володимир Федорчак, Іванна Мамчаківна; заступники головної старшини – Іван Баран, Михайло Черкес, Роман Савчак; контрольна комісія – Олекса Ющишин, Ярослав Панкевич, Зенон Мороз; заступники членів контрольної комісії – Омеляна Ванівна, Михайло Вальчак.

Учасники з’їзду зробили фотографію на згадку, яку було опубліковано в часописі.

З нагоди 10-ліття від дня загибелі Симона Петлюри 24 травня 1936 р.

у Львові проведено Лугове свято.

На цей захід прибуло 2528 членів, з яких 1360 луговиків в одностроях та луговичок в народних строях.

Брідщину представляли товариства «Луг» із сіл Ясенів – 13 осіб, Лешнів – 11, Боратин – 8.

Одне із найбільших Лугових свят відбулося у Львові 4–5 липня 1937 р.

На нього прибуло 4501 член «Лугу».

Брідщину представляло 595 осіб, з них 466 луговиків та 129 луговичок: Боратин – 21 луговиків, Берлин 8 луговиків та 9 луговичок, Білявці – 9 і 6, Бучина – 11 і 1, Вербівчик – 5 і 5, Гаї Дубиські – 6 і 2, Гаї Дітковецькі – 19 і 6, Гаї Старобрідські (тепер с.

Гаї) – 14 і 5, Голосковичі – 9, Заболотці – 23 і 23, Корсів – 11, Клекотів – 17 і 5, Конюшків – 45, Лешнів 28 і 7, Лісове – 15 і 12, Літовище – 14 і 4, Монастирок – 13 і 2, Нем’яч – 14, Накваша – 23 і 15, Піски – 13 і 2, Попівці – 20 і 8, Пониква – 4, Ражнів – 16 і 1, Салашка – 30 і 8, Старі Броди – 11, Суховоля – 17 і 5, Черниця – 14, Шнирів – 15 і 3, Язлівчик – 11, Ясенів 10.

5 липня 1937 р.

у Народному Домі відбулася святкова вечеря.

Інформація про Симона Петлюру на сторінках львівського часопису «Вісти з Лугу».

Травень 1936 р., число 5.

З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Часопис «Вісти з Лугу» надрукував невеличку замітку про голову Повітового Лугу О.

Вислоцького: «Дві великі кімнати були заставлені столами і більше як 300 Луговиків і Луговичок засіло до вечері.

Вечерю в одній і другій кімнаті зачав промовою голова Великого Лугу др.

Р[оман] Дашкевич.

[…] Голова Повітового Лугу з Бродів, сотн.

[Олександр] Вислоцький, згадав у своїй промові, що служив разом з др.

[Романом] Дашкевичом при Січових Стрільцях.

Згадав великий бій під Мотовилівкою та заявив, що Лугова Організація жде прикадів від голови так, як колись Січові Стрільці слухали наказів у боях, слухали наказів др.

[Романа] Дашкевича в боях на Великій Україні, передовсім у переможному бою під Мотовилівкою».

Крім вище зазначених свят представники лугової організації Брідщини були присутніми на посвяченні прапора «Великого Лугу» у Львові, що відбулося 18 вересня 1938 р.

В урочистих подіях взяло участь близько 3 тисяч членів організації.

2019 осіб з 32 повітів Галичини приїхали в лугових одностроях.

Порівняно невелика кількість учасників свята пояснюється тим, що влада дозволила брати участь у святкуваннях представникам усіх товариств «Луг» лише з львівського повіту, не обмежуючи їхньої кількості.

З інших повітів дозволялося лише по два представника від кожного товариства «Луг».

Не зважаючи на перешкоди, з брідського повіту прибуло 123 особи в одностроях, троє з яких не брали участі у показових вправах.

Велике представництво з Брідщини пояснюється значною кількістю існуючих товариств.

Адже в 30-их рр.

кількісний склад лугових товариств брідського повіту перевищував показники середини 20-их рр.

ХХ ст.

Якщо у 1928 р.

товариств «Луг» на Брідщині існувало 14, то у червні 1937 р.

– 37, у жовтні 1937 р.

– 48, у жовтні 1938 р.

– 57.

Організація «Великий Луг» оголосила збір коштів на власний стадіон у Львові.

Відомо, що луговики із с.

Боратина пожертвували на це 5 злотих, Луговий стадіон знаходився в районі вулиць Вулецької (тепер – Сахарова) та Івашкевича (тепер – вул.

Княгині Ольги).

Його відкриття відбулося 26 вересня 1934 р.

3 квітня 1937 р.

у Львові проведено пресконференцію «Великого Лугу».

Голова організації Роман Дашкевич подав детальну інформацію про діяльність товариств «Луг» у Галичині.

Найкраще організованими, на його думку, були такі повіти: Бучач – 51 товариств «Луг», Копичинці – 44, Львів – 42, Борщів – 40, Надвірна – 37, Броди – 36, Чортків – 33, Теребовля – 31, Заліщики – 30, Мостиська – 20, Бібрка – 19, Жовква – 19, Городок – 17, Яворів – 16, Радехів – 15, Тернопіль – 12, Бережани – 11.

Таким чином, по кількісним показникам того часу «Луги» Брідщини займали 5 місце у Галичині.

Члени « Лугу» крокують площею Ринок у Львові.

Львів, 4 липня 1937 р.

Світлина опублікована у львівському часописі «Вісти з Лугу» у серпні 1937 р., число 8.

З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

У 1937 р.

«Вісти з Лугу» опублікували списки товариств «Луг» з повітів Галичини, про оплату та заборгованість «Великому Лугу» за друковану продукцію, металеві відзнаки, старшинські відзнаки, передплату часопису, внески, печатки.

Списки складені за період 20 березня 1934 р.

– 30 червня 1937 р.

Згідно них, товариства «Луг» з брідського повіту заплатили 366 зл.

50 сот., зокрема за друковану продукцію 84 зл.

30 сот., металеві відзнаки – 40 зл., відзнаки старшини – 24 зл.

40 сот., передплата за «Вісти з Лугу» – 51 зол.

80 сот., внески – 117 зл., печатки – 49 зл.

Заборгованість товариств «Луг» Брідщини становила 959 зл.

60 сот., а саме за друковану продукцію 67 зл.

70 сот., металеві відзнаки – 91 зл.

70 сот., відзнаки старшини – 20 зл.

90 сот., передплата за «Вісти з Лугу» – 158 зл.

70 сот., внески – 585 зл., печатки – 29 зл., інше – 6 зл.

60 сот.

На той час, одна лугова відзнака коштувала 60 сот.

Отже, виходить, що на брідський повіт офіційно замовлено 220 відзнак.

Нажаль, інформація у списках подана не по окремих осередках, тому про те, хто конкретно з товариств «Луг» на Брідщині замовляв відзнаки можемо тільки здогадуватися.

Очевидно, це могли зробити ті, хто успішно проводили свою діяльність.

Восени 1939 р.

діяльність товариств «Луг» на Брідщині припинилася.

З початком Другої світової війни та приходом на західноукраїнські землі більшовиків ліквідовуються всі громадські товариства, а їхні члени піддаються переслідуванням та арештам.

Таким чином, часопис «Вісти з Лугу» є важливим історичним джерелом у підготовці ґрунтовного дослідження про діяльність українських товариств «Луг» на Брідщині.

Це видання при вивченні окремих аспектів історії та при відсутності інших матеріалів є чи не єдиним достовірним джерелом інформації.

Часопис «Вісти з Лугу» є достатньо цінним та інформативним джерелом до вивчення діяльності цих громадських утворень у Галичині.

Доповнивши його архівними матеріалами, спогадами учасників та очевидців подій матимемо цілісну картину розвитку лугового руху на Брідщині.

Андрій СОВА.

Джерела та література:.

«Вісти з Лугу».

Львів, 1926–1939 рр.

Стрільчук В.

Молодіжна організація «Луг» на Брідщині // Брідські вісті.

– Броди, 2007.

– Березень.

– № 2.