Молодшого люблять більше? Як допомогти старшій дитині прийняти молодшу

Батьки більше люблять молодшого: ця історія стара, як світ і затерта до самих дірок. У цій статті ми розберемо по поличках, як же так вийшло, що старші діти часто відчувають себе обділеними та дамо кілька порад, як же не налаштувати старшу дитину проти молодшої.

Дуже часто, коли з’являється друга дитина, старша починає відчувати себе скривдженою і не потрібною, адже вся турбота, яка раніше діставалася тільки їй, тепер спрямована на новонародженого. На перших порах це нормально: батьки піклуються про малюка, намагаються знайти з ним спільну мову, доглядають і так далі. Але нездорова ситуація починається, коли молодша дитина стає єдиним предметом у фокусі уваги батьків і їй починає діставатися буквально все.

Як допомогти старшій дитині прийняти молодшу

З появою малюка часто увагу батьків переноситься тільки на молодшу, а ще буває таке, що вони геть не розуміють, як влаштуватися на двох стільцях і, навіть якщо люблять обох своїх дітей, не можуть розірватися. Для того, щоб уникнути несправедливостей, важливо запам’ятати:

Сім’я — це команда.

Не буває такого, що тільки воротар грає проти всієї команди супротивника. Не буває такого, що в офісі всі роблять тільки одну якусь задачу, а хтось один — те, що на нього скинуть інші.

Що ж робити на перших порах?

В першу чергу — перерозподілити обов’язки та час. Ніяких «чоловічих» і «жіночих» обов’язків. Шафа ламається раз в п’ятирічку, а смачно їсти, пити, жити в чистій квартирі та носити чистий одяг хочеться кожен день всім без винятку.

• Розподіліть з чоловіком рівномірно час і турботу на обох дітей. Поки мама з молодшим, тато — зі старшим і навпаки.
• Розподіліть обов’язки по дому, враховуючи вікові можливості обох дітей.
• Старша дитина повинна залучатися до допомоги з молодшим, але це не має бути її обов’язком. Старша дитина — не замінює тебе і не повинна цього робити.

Ні в якому разі не можна позбавляти старшу дитину зустрічей з друзями, прогулянок та ігор, змушуючи сидіти з молодшою ​​дитиною як безплатну няньку. Або перетворювати в безплатного слугу, навантажуючи всією роботою по дому.

Дитина не може дати відсічі, вона залежить від тебе, тому таке ставлення — насильство в чистому і самому мерзенному вигляді.

Кілька корисних порад

• Проводьте більше часу разом. Ходіть в зоопарки всі разом, займайтеся справами по дому всі разом, дивіться кіно всією родиною, розмовляйте, врешті-решт!
• Дотримуйся особистого кордону. Навіть якщо діти живуть в одній кімнаті, у них повинні бути свої речі та свої місця. Старший не повинен брати речі молодшого, а й молодший не повинен забирати собі речі та іграшки старшого. Діти не зобов’язані ділитися всім, чим не хочуть ділитися.
• Не порівнюй і поважай ідентичність. Всі люди різні й тобі самій було б неприємно, якби тобі постійно дорікали та порівнювали з найкращою подругою.
• Не суди, а займайся медіацією. Вирішуй конфлікти між дітьми, не стаючи на чийсь бік. Те, що ти скажеш, що молодший правіше, ніж старший, конфлікту між ними не зніме, а лише переросте в прихований.
• Однакові права та обов’язки. Старший — не спеціальна людина для прибирання за молодшим.
• Діти не повинні отримувати блага «порівну». Кожен повинен отримувати щось в залежності від потреб, ніякого «все забрати та поділити» в сім’ї бути не повинно.

Історії користувачів Мережі

«Вчора на дитячому майданчику спостерігала картину, яка просто вибила з колії. На майданчику бігав маленький хлопчик, років 3. За ним по п’ятах бігала старша сестра, років 12-13. Їхня мама сиділа, розмовляла з подругою на лавці. Хлопчисько досить пустотливий і поліз на маленький турнік. Сестра раз його зняла, другий, втретє, коли дівчинку хтось із її друзів гукнув, малюк заліз і впав. Крик стояв на весь майданчик. Одразу підлетіла мати та стала звинувачувати у всьому дочку. Яка вона погана, куди її очі дивилися, їй одні гульки в голові. Загнала додому, але синові, який ліз і не слухався старшу сестру, вона і слова не сказала. Дівчинка в сльозах побігла додому, а мама сиділа, заспокоювала синочка. Чесно, було аж противно дивитися на все. Невже так у всіх сім’ях? Невже, коли з’являється молодша дитина, старша стає зайвою у такій ідилії?»

«Я свого часу очевидно та абсолютно неусвідомлено любила більше молодшу дочку (син на 2 роки старший). Швидше за все, тому що дуже хотіла дівчинку. Або просто тому, що молодша. Щось на кшталт — більше потребує. Потім одного разу побачила це на домашньому відео: я з ними розмовляла абсолютно різними голосами. Це мене так вразило! З того часу я стала себе контролювати. Тепер, слава Богу, нікого не виділяю».

«Я старша, молодшу сестру люблять більше, як мені здається. Мені 22 майже, їй 20. Завжди отримувала за неї, такі фрази були частими та досі мають місце бути: «Ну, вона ж молодша!», «Не роби так — молодша бере з тебе приклад», «Швидше виходь заміж — неважливо за кого, молодша знайшла вже собі нареченого, але старша за правилами повинна вийти заміж» і т.п».

«Я люблю молодшу дочку, тому що народила її у віці, коли дозріла для материнства. Старший син з’явився в 19 років, не хотіла, але аборту боялася до остраху. Постійно хотіла гуляти, а потрібно було з ним сидіти. Тепер, коли мені вже 30 я дійсно відчуваю, що я люблю свою дитину, дуже прив’язана до неї, а вона до мене. Старшого теж люблю, але відсторонено. Просто потрібно хотіти дитину, щоб її всією душею потім любити. Ну і матеріально забезпеченою бути на момент її народження, щоб насолоджуватися материнством, а не думати, де грошей заробити».

«Мене били за ВСІ вчинки, які здійснювала молодша сестра. Мотивували це тим, що означає, я погано за нею стежила, мало грала, раз її потягнуло на пустощі. Коли збирали на городі полуниці, то спочатку давали сестрі вибрати ягоди, які їй подобаються, а залишки віддавали мені. Коли почалися чудові дев’яності, грошей було вкрай мало. Якщо і купувалися обновки, то тільки їй. Я вчилася в інституті та підробляла, а гроші за підробіток віддавала мамі до копійки».

А як ти вважаєш? Напиши свою думку в коментарях, або поділися своєю історією!