Екоготель на березі Дніпра від Drozdov & Partners – для охочих втекти з міста

Екоготель Bursa Cabins Trypillia відкриють неподалік Києва наступної весни. Цей заміський комплекс на березі Дніпра розроблений командою Drozdov & Partners на замовлення Bursa Atelier. «Хмарочос» розпитав архітектора Олега Дроздова (автора Театру на Подолі та багатьох інших інновативних проєктів), як виглядатиме готель і в чому його унікальність. 

Підхід

Для нас дуже важливий екологічний та етичний виміри. Адже будь-яка експансія в природу має засновуватися на принципі «не нашкодь». Цей заміський комплекс майже не втручається в рельєф. Ми не змінюємо ландшафт і не рубаємо дерева. Наші самоскиди не вивозять і не завозять землю. Натомість проєкт формується з того, що вже є всередині майданчика.

Погляду відвідувача, перш за все, має відкритися багатство схилів та панорама глиняних каньйонів, що існують на цьому місці вже близько тисячі років. Це місце для тих, хто прагне до тиші та спокою. Звісно, тут можна і смачно поїсти, і розслабитися в спа- комплексі. Проте основна ідея – створити простір для споглядання і відпочинку від міста.

Структура

Територія всього комплексу – близько 100 гектарів, включаючи околиці. Там буде 13 індивідуальних кабін, 6 готельних номерів, спа-центр, центр ретриту, а також ресторан і бар.

Благоустрій та ділянка для городництва займають важливу частину комплексу. На в’їзді буде шатровий ресторан.Суттєво, що більшість продуктів, з яких готуватимуть гостям, вирощуватимуть прямо на місці в теплицях та на городах.

Ми використовуватимемо кілька архаїчних вернакулярних технологій. До прикладу, будівля спа розташовуватиметься всередині пагорба, на якому немає дерев. Для цього там викопають спеціальний простір. А земля, що залишиться, стане основою для будівництва ресторану.  

Земля в будівництві – одна з найдавніших технологій, до якої вдаються багато народів. Традиційні українські будинки були з глини і каркасної системи. Ми не створюємо прямих конотацій з Трипіллям. Це такий собі міф, побудований здебільшого на здогадках, хай навіть науково обґрунтованих. Проте будуємо з ресурсів, які доступні прямо на локації, і це принципово. В екоготелі переважають природні матеріали і не буде яскравих кольорів.

Кабіни розташовуватимуться дуже компактно і на схилах. Спеціальними підпорами вони припідняті над землею, ніби комахи на довгих ногах. Точкове кріплення не заважає корінню і гарно вписується в ландшафт. Так виникає природній колаж із дерев, схилів і будиночків. 

Загальний благоустрій території буде ледь помітним. Це безпечні стежки, що ведуть до Дніпра, прогулянкові місця, причал тощо.  

У дизайні інтер’єру багато дерева. Підхід загалом дуже мінімалістичний і простий, без надміру. Фасад будинків облицьований деревом, обробленим за японською технологією. Мабуть, кожен із нас бачив у лісі обвуглені стовбури дерев, в які вдарила блискавка. Це змінює їхню структуру. Будучи продезинфікованим та активованим вогнем, живий організм стає міцним і витривалим матеріалом. Фасад із дерева обпаленого за таким принципом буде стійким і довговічним.

Відвідувачі

Усі кабіни досить компактні – від 38 до 58 квадратних метрів. Найбільші з них можуть прийняти сім’ю з двома чи навіть трьома дітьми. Для фрілансерів, які приїхали з родиною, доступні будинки з кабінетом.

Загалом усе розраховано на споглядальний спосіб життя. Наскрізною ідеєю комплексу є втеча з міста. Це відпочинок без музики чи шумових ефектів. Гадаю, доречним буде навіть якийсь поведінковий статут. Цей еко-готель підійде людям, які шукають місця для практик самопізнання. Це простір для перебування наодинці з собою. Сюди слід їхати тим, хто хоче отримати досвід, протилежний міській метушні.

Важливо, щоб на території також не було багато автівок. На жаль, в Україні є багато прикладів, коли успішний бізнес-проєкт спровокував руйнування екосистеми. Ми прагнемо зробити все, щоб цього не трапилося. Простір має бути максимально неінвазивним. 

Ще одна задача – зробити проєкт раціональним, щоб там було затишно, гарно і водночас не дуже дорого. Щоб екоготель був доступний, скажімо, молодим людям із креативного класу.

Інноваційність

Наша команда ще не робила нічого подібного – не створювала споруди всередині схилу, не будувала з землі, не споруджувала кабіни на тоненьких опорах тощо. Приміром,  випробування в лабораторії показало, що земля в цих краях сягає якості середньої цегли і годиться для будівництва. Це експериментальний підхід. 

На мою думку, в архітектурній парадигмі України мало звертають уваги на доступні на локації ресурси, як-от земля, геологія тощо. Але якщо робити серйозні дослідження і залучати нові технології, то можна створити власний архітектурний підхід, орієнтований на те, що поруч. Пошук безпосереднього зв’язку між геологією і культурою може дати поштовх до розвитку специфічної української архітектури. Як наслідок, ми станемо цікавіші як самі собі, так і світу.