Атака чи захист: чому ворони нападають на людей у місті?

На початку червня в соцмережах та ЗМІ з’явилося одразу кілька повідомлень про напади ворон на містян. Один з таких випадків трапився у самому центрі Києва – на вулиці Саксаганській. 

«Хмарочос» розпитав орнітолога Віталія Казанника про можливі причини агресивної поведінки птахів та алгоритм дій у такій ситуації.

«Основна причина – наявність поблизу гнізда або вороненят. Пташенята покидають гніздо ще не дуже опереними, вони ще не можуть літати на великі відстані й бігають по землі, фактично під ногами, – пояснює Казанник. – Люди їх не помічають, йдуть у своїх справах. А доросла ворона думає, що перехожі несуть небезпеку для її потомства, і тому може атакувати».  Такі ситуації трапляються переважно з середини травня до середини червня. 

За словами орнітолога, у дикій природі ворони – дуже обережні птахи. Однак у місті вони звикли до людей і тому менше їх бояться. При цьому птахи мають на меті не травмувати, радше злякати і відігнати.

«У кожної особини є свій темперамент: хтось більш боязкий, хтось більш агресивний. Навіть в такій ситуації не кожен птах буде намагатися дзьобнути людину чи гнатися за нею слідом, – розповідає орнітолор. – У ворон буває також накопичена агресія. Якщо сьогодні хтось вже загрожував їхньому гнізду, наступному, хто зайде на цю ділянку може дістатися більше» . Крім того, активність птахів може залежати від часу доби та погоди.

Нападати на людей у місті можуть також дрозди, зазначає Казанник. Однак, на відміну від ворон, вони не атакують фізично, лише літають зверху та кричать. Менші ж птахи зазвичай не агресивні до людей.

У випадку нападу птахів, Віталій Казанник радить якнайшвидше відійти подалі. Щоб додатково захистити себе варто прикрити голову руками або сумкою, рюкзаком.

Попередити такі ситуації складно: у містах багато парків та скверів, зелених зон, де можуть бути гнізда, і помітити їх непросто. «Однак спостережливі місцеві жителі зазвичай знають такі місця. Їх краще обійти і не йти на конфлікт з птахом» , – зазначає Казанник.

Детальніше популяцію воронних у Києві вивчає зоологиня Євгенія Яніш. Зокрема, серед її робіт можна знайти дослідження місць ночівлі птахів та їхніх добових міграцій. У ньому подані також результати підрахунку воронних у місті: у 1970-1980-х роках у період зимівлі в Києві їх нараховували 140-150 тисяч, а у середині 2000-х років – вже 150-170 тисяч.

Водночас, цього року чисельність вороннових скоротилася до 80-90 тисяч особин, зазначає Євгенія Яніш. На думку зоологині, осіння міграція птахів сюди на зимівлю перервалась через зміни клімату.