7 типів питань, що бісять та 7 способів на них реагувати

Часом люди ставлять питання, які нас так дратують! Причому вони можуть робити це із заздрості, цікавості або… з ввічливості.

Як на них реагувати?.

Ми часто чуємо ці незручні, часом зовсім безтактні питання.

Через що відбувається таке вторгнення в особистий простір? Іноді люди це роблять для того, щоб спровокувати або допекти, але найчастіша причина — в надмірній цікавості, нудьзі або відсутності такту.

Ти, певно, помітила, що якийсь тип питань сиплеться на тебе як з рогу достатку, а інші тобі навіть і не думають ставити.

Чому так відбувається, що саме нас дратує в якихось питаннях і як на них реагувати?.

Звичайне запитання.

Як справи? Чому не дзвониш? Що новенького?.

Чому дратує: подібні питання часто «прилітають» до тебе, коли ти зосереджена на якійсь справі, а тебе змушують швидко перемикатися на дурниці й починати пояснювати та виправдовуватися, що ти зайнята.

Ця проста цікавість дратує і тоді, коли ти абсолютно вільна, адже ти розумієш, що чергове запитання співрозмовника — це лише перехід до того, щоб розповісти щось про себе, а зовсім не почути про тебе.

Що робити: якщо є час на розмову, просто відповідай: «Все відмінно, спасибі, а що ти хочеш мені розповісти?», якщо ні — «Я зараз не можу говорити, передзвоню через пів години (обов’язково вкажи точний час), і ти мені все розкажеш».

Ввічливий продавець.

Вам допомогти? Ви щось конкретне шукаєте? А ви чули про нашу акцію?.

Чому дратує: ти відчуваєш себе ніяково, оскільки сама поки не знаєш, що тобі потрібно.

Ти зайшла в магазин просто подивитися новинки, прицінитися, перемикнутися.

Навіть якщо ти шукаєш щось конкретне, простіше подивитися всі самої, ніж пояснювати, що саме ти хочеш чи чому тобі не підходить пропоноване продавцем.

У процесі будь-якої покупки ти прикидаєш: «Мені це личить?», «Чи можу я це собі дозволити?» і «А воно мені треба?» Вторгнення ззовні в цей процес заважає тобі визначитися з бажаним і необхідним.

Що робити: використовуй шаблонні відповіді, наприклад: «Спасибі, якщо мені знадобиться допомога, я обов’язково звернуся».

Робочий момент.

Скільки ти заробляєш? Ти ще не знайшла роботу? Про кар’єру не думала?.

Чому дратує: відповідаючи на «робочі» питання, ми потрапляємо на певний щабель в соціальній ієрархії: якщо опинимося вище співрозмовника, то викличемо заздрість і жорстокість, якщо нижче — зневагу, поблажливість або жалість.

І в тому, і в іншому випадку спілкування не приносить задоволення.

Що робити: впевнено посилайся на неможливість відповіді: «Я підписала документ про нерозголошення», а на зауваження «Ти ж проста вчителька», відповідай: «У нас з цим суворо.

Всякі випадки бували…»Можна і прискіпливіше: «А навіщо це тобі? Досьє на мене збираєш?».

Зовнішні зачіпки.

Скільки коштує твоя кофточка? А де брала? Чому ти не носиш спідниці (підбори)? Чому ніколи не фарбуєшся? Ти поправилась? Ти така худа, зовсім нічого не їси?.

Чому дратує: тебе намагаються загнати в певні стандарти краси та стилю, нав’язати свою думку, що нібито приведе до тями тебе і наставить на шлях істинний.

Або, навпаки, прагнуть перетворитися у твій клон, що, по суті, також позбавляє тебе індивідуальності.

Що робити: використовуй парадоксальні відповіді:.

«Звичайно, фарбуюсь! Зазвичай з вечора, щоб зранку не злякатися зображення в дзеркалі»;.

«Ти що, не знаєш, що в геометрії ідеальна форма — це куля?»;.

«Я кожен день п’ю чай з тістечками, їм після шостої вечора і не поправляюсь! Круто, правда?».

Особиста справа.

Як справи на особистому фронті? Заміж ще не вийшла? Коли ж ви одружитеся? Навіщо тобі це (стрибати з парашутом, брати собаку з притулку, робити тату, йти на курси)?.

А тут від тебе вимагають викласти свої внутрішні сумніви на публіку.

Що робити: переводь розмову на іншу тему або перефразовуй коронну фразу Скарлетт О’Хара: «Не буду думати про це сьогодні, подумаю про це завтра».

Дорослим про дітей.

Дітей плануєте? Кого чекаєте? Хто батько (питання матері-одиначці)? Чому груддю не годуєш? Малюк ще не ходить?.

Чому дратує: це удар під дих практично для будь-якої жінки.

І той, хто ставить такі питання, не замислюючись про твої почуття, намагається підняти свою самооцінку твоїм коштом.

Що робити: драматизуй!.

«Це така важка тема! Пробач, не можу про це говорити»,.

«У мене клубок у горлі, не знаю, як з цим жити»,.

«Не можу звалити на тебе вантаж своїх проблем».

Співрозмовник отримає те, що хотів, позбавивши тебе від переживань і пояснень.

Очевидні питання.

Не спиш (телефонуючи вночі)? Ти що, захворіла (знаючи, що так воно і є)? А що ти така зла/сумна? Ти вдома (телефонуючи на домашній телефон)?.

Чому дратує: питання, які потребують відповіді, вибивають з колії, змушуючи судорожно думати, як продовжити розмову.

Що робити: використовуй гумор: «Ні, не сплю, танк конструюю»; «Я не хворію, експериментую: намагаюся розігріти себе до 40 градусів»; «Зла? Я роль собаки Баскервілів репетирую, завтра прем’єра, прийдеш?»; «Ні я не вдома.

Ти говориш з автовідповідачем, а я сама в астралі».