/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Ffc8968e5d7589c2536db040284e595a4.jpg)
Невигадані кавові історії. Дівчина з Коломиї
Ігор Ткачик у колі друзів.
Ще роки два тому цього недільного ранку більшість з нас пили б каву десь в романтичному закапелку старої Європи і споглядали красоти розкішної архітектури.
Але пандемія втрутилася в наші плани і нині ми сидимо дома чи на затишних верандах львівських кав’ярень і , разом з нашим партнером Торговою Маркою Кава старого Львова, згадуємо наші мандрівки минулих літ.
Свою мандрівну кавову історію сьогодні розповість відомий львівський колекціонер кінотехніки, майстре з оцифрування кіноплівок, веломандрівник і, у вільний час, головний спеціаліст ДТЕК Західенерго Ігор Ткачик.
На своєму двоколісному транспортному засобі, в компанії друзів, він проїхав майже всю Європу і має в запасі багато цікавих історій.
Одну з них він сьогодні пропонує вашій увазі.
Ігор Ткачик.
“Ця кавова пригода сталась в Португалії під час Європейського з’їзду велотуристів, в якому ми брали участь у складі української делегації.
Кава в Португалія дуже смачна і збадьоруюча.
До того ж дешева порівняно з іншими європейськими країнами, – 0,5 €.
І тому ми пили її при найменшій нагоді.
Одного дня проходив велотур до міста Порто, який пролягав вздовж узбережжя Атлантичного океану.
Ми вирішили зупинись на перепочинок біля якоїсь кав’ярні.
Ігор Ткачик у колі друзів.
Залишивши велосипеди коло входу, підходимо до прилавку і я замовляю: “Two coffe, please!”.
У відповідь дівчина-кельнерка з загадковою посмішкою, чистою українською мовою: “Вам цукром, чи без?” Кілька секунд німа сцена.
Я дивуюся: “Як ви нас розпізнали, ми ж не розмовляли між собою?”.
Вона показує через вітрину на двір – а у вас в кожного на велосипеді український прапорець.
От як все просто.
Трохи з нею поговорили – вона з Коломиї, вже 10 років тут з батьками, які приїхали на заробітки.
Наших людей там досить багато.
Ця кава мала особливий смак, дівчина для земляків постаралася.”.
Ось так кава вміє поєднувати українців навіть за кордоном.
Щось таки в ній є магічне.
Чи може я просто дуже люблю каву.
Ігор ТКАЧИК.